Постанова № 94978768, 12.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , працюючої директором ТОВ «Професіонал 2017», м. Одеса вул. Жуковського, 15,

за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

12.11.2020 року директор ТОВ «Професіонал 2017» ОСОБА_1 неправомірно відмовила в наданні інформації на адвокатський запит адвоката Фоміна А.І., поданого в інтересах клієнта ОСОБА_2 , від 09.11.2020 року за вих. № 197 чим порушила вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

16.11.2020 року директор ТОВ «Професіонал 2017» ОСОБА_1 неправомірно відмовила в наданні інформації на адвокатський запит адвоката Пашковського М.І., поданого в інтересах клієнта ОСОБА_2 , від 09.11.2020 року за вих. № 09/11/2020-2 чим порушила вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з`явилась, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справу не подавала.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з`явилась, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Адвокати Фомін А.І. та Пашковський М.І. у судовому засіданні підтримали обставини викладені в протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1

Розглянувши протоколи про адміністративне правопорушення, дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 212-3 КУпАП.

Так, згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію , копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Судом встановлено, що адвокат Фомін А.І. та адвокат Пашковський М.І. на підставі угоди про надання правової допомоги № 26.10.2020-1 від 26 жовтня 2020 року надають правову допомогу клієнту ОСОБА_2 .

В порушення положень ч.2 ст.24 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» директором ТОВ «Професіонал 2017» (код ЄДРПОУ 39923985) Лук`яновою Мариною Вікторівною було відмовлено в наданні інформації у відповідь на адвокатські запити, про що повідомлено у листі від 12.11.2020 року та 16.11.2020 року .

Практика Європейського суду з прав людини наголошує на тому, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до відповідальності, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст.5 ЗУ « Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.6 ЗУ «Про інформацію» Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколами про вчинення адміністративного правопорушення серії ОД 18 № 000001 від 13.01.2021 року, ОД 18 № 000003 від 13.01.2021 року, копіями адвокатських запитів вих. № 197 від 09.11.2020 року , № 09/11/2020-2 від 09.11.2020 року, копіями накладних про направлення поштового відправлення ПАТ «Укрпошта», копіями свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копії ордерів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , копія згоди ОСОБА_2 на обробку (збирання, реєстрацію, зберігання, поширення та інші дії) конфіденційної та іншої інформації ,персональних даних) , копією Виписки з Договору про надання правової допомоги від 26.10.2020-1 року від 26.10.2020 року, копії відповідей на адвокатські запити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , надані за підписом директором ТОВ «Професіонал 2017» Лук`яновою М.В. від 12.11.2020 року та 16.11.2020 року, зокрема встановлено, що у відповіді від 12.11.2020 року на адвокатський запит ОСОБА_3 та у відповіді від 16.11.2020 року на адвокатський запит ОСОБА_4 за підписом ОСОБА_1 , не наведено достатніх підстав щодо надання такої відмови, а тому відмова в наданні інформації у відповідь на адвокатські запити є неправомірними.

В ст. 21 ЗУ «Про інформацію» зазначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації на адвокатський запит є незаконним та порушує вимоги ст.24 ЗУ « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідальність за порушення норм ч. ч. 2,3 ст. 24 ЗУ « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено ст. 212-3 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Таким чином, судом встановлено, що директор ТОВ «Професіонал 2017» ОСОБА_1 , порушила гарантоване ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійне право адвокатів Фоміна А.І. та Пашковського М.І.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .

Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені нею адміністративні правопорушення, суд не вбачає.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у його мінімальних межах, передбаченого санкцією ч.2 ст.212-3 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст. ст. 40-1, 212-3, 283 – 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.212-3 КУпАП та з урахуванням ст.36 КУпАП накласти на неї адміністративне стягнення за ч.5 ст.212-3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25 (двадцяти п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень в дохід держави

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 454 гривні.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

12.02.21

Єдиний унікальний номер справи: №522/1400/21

Номер провадження №3/522/1632/21

Головуючий суддя – Русєва А.С.