Ухвала суду № 94977915, 18.02.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/12909/15-ц

Провадження № 2/947/640/21

УХВАЛА

про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи

18.02.2021 року

Київський районний суд м. Одеси,

головуючий суддя – Куриленко О.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шепелюк А.В., Одеська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, витребування майна з чужого незаконного володіння, та за позовом третьої особи Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шепелюк А.В. про визнання договору недійсним, визнання спадщини відумерлою, витребування майна та виселення,

В С Т А Н О В И В :

15 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просила встановити факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 починаючи з другої половини 2004 року і до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до смерті останньої; визнати за нею як спадкоємцем четвертої черги спадкування право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на усе рухоме майно, що знаходилося у квартирі в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ; витребувати на її користь спірну квартиру у відповідачів в порядку віндикації.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ОСОБА_5 тяжко хворіла та потребувала стороннього догляду. Починаючи з другої половини 2004 року вона доглядала за нею, забрала її проживати в квартиру АДРЕСА_2 , оскільки належна ОСОБА_5 квартира АДРЕСА_3 знаходилася в незадовільному технічному стані, вела з нею спільне господарство. Після смерті ОСОБА_5 вона отримала довідку про її смерть за поховала її за власні кошти.

Як стало відомо, 03 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А. В. було посвідчено договір дарування квартири, за умовами якого ОСОБА_5 передала безоплатно у власність ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 . Разом з тим, за час спільного життя ОСОБА_5 неодноразово говорила, що квартира АДРЕСА_1 перейде у власність ОСОБА_2 у якості подяки за догляд та дружні стосунки. ОСОБА_5 за життя не була знайома з ОСОБА_3 та не укладала з ним договір дарування спірної квартири, не передавала у фактичне володіння третім особам квартиру та правовстановлюючі документи на неї.

В подальшому ОСОБА_3 відчужив спірну квартиру ОСОБА_4 .

Оскільки вона проживала з ОСОБА_5 не менше п`яти років до її смерті, відтак є спадкоємцем четвертої черги за законом, спірна квартира в порядку статті 388 ЦК України підлягає витребуванню на її користь з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

У квітні 2016 року третя особа - Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 03 жовтня 2007 року; визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_5 , що складається з квартири АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності; витребувати квартиру АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_4 на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради; виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 , як особу, яка не має правових підстав для проживання в зазначеній квартирі.

В обґрунтування позову Одеська міська рада зазначала, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала квартира АДРЕСА_1 .

03 жовтня 2007 року ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_3 договір дарування спірної квартири, а 19 серпня 2015 року ОСОБА_3 продав її ОСОБА_4 .

Разом з тим, відповідно до листів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюка А. В., він не посвідчував договір дарування, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , підпис на зазначеному договорі йому не належить.

Так як ОСОБА_5 не відчужувала належну їй квартиру шляхом укладення договору дарування, після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . Оскільки у ОСОБА_5 відсутні спадкоємці за законом та заповітом, ОСОБА_2 проживала у спірній квартирі без достатніх правових підстав, територіальна громада міста Одеси є універсальним правонаступником відумерлого майна, тому спірна квартира підлягає витребуванню у ОСОБА_4 в порядку статті 388 ЦК України.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проживали однією сім`ю з другої половини 2004 року і до самої смерті ОСОБА_5 , тобто до 06 травня 2015 року. Визнано за ОСОБА_2 як спадкоємицею четвертої черги спадкування право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . У задоволенні позову ОСОБА_2 в іншій частині – відмовлено. У задоволенні позову третьої особи Одеської міської ради відмовлено.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2018 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2017 року в частині задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, витребування майна скасовано та ухвалене нове рішення у цій частині. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шепелюк А. В., Одеська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, витребування майна – відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, ОСОБА_2 та ОМР подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати судовы рышення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року. Касаційні скарги ОСОБА_2 та Одеської міської ради задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2018 року скасувано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про постановлення окремої ухвали відмовлено.

Матеріали цивільної справи надійшли до суду 14 липня 2020 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді від 15 липня 2020 року провадження у справі було відкрито, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Філімонової Галини Василівни (65007, м.Одеса, пров. Книжковий, 1, квартира (офіс) 5, тел. ( НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 ) було витребовано оригінал бланка серії ВЕХ № 482365, на якому викладений договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 03.10.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , який зберігається серед документів по-оформленню посвідченого 19.08.2015 року за реєстровим № 1552 договору купівлі-продажу вказаної вище квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . А від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюка Андрія Вадимовича - наступне: фотокопію листа з журналу реєстрації правочинів за 03 жовтня 2007 року про реєстрацію правочину за реєстровим № 873, посвідчену Головним територіальним управлінням юстиції м. Києва; відомості про те. на виготовлення якого правочину списаний бланк серії ВЕХ № 482365, підтверджені довідкою Головного територіального управління юстиції м. Києва.

В ході підготовчого засідання, яке відбулось 04.11.2020 року, представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати у начальника СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області майора поліції Папекяна Е.Г., процесуального керівника у кримінальному провадженні за № 12015160480004808 - прокурора Одеської міської прокуратури № 1 юриста першого класу Толпиго Д.М., надати до суду відповідь про те, чи призначалася відносно оригіналу бланку серії ВЕХ № 482365, на якому викладений договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 03.10.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , судові експертизи: криміналістична - по встановленню оригінальності підпису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюка А.В., якщо призначалися, то надати результати цих експертиз.

У разі, якщо експертиза відносно вилученого у приватного нотаріуса ОМНО Філімонової Г.В. оригіналу бланку серії ВЕХ № 482365, на якому викладений договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 03.10.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не призначалася та не проводилася, зобов`язати працівників СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області направити бланк до Київського районного суду м. Одеси для залучення у якості доказу до матеріалів цивільної справи справи з метою проведення відносно цього документу почеркознавської експертизи.

Ухвалою суду від 04.11.2020 року вказане клопотання було задоволено.

На виконання вказаної ухвали, листом від 07.12.2020 року керівником Одеської місцевої прокуратури № 1 повідомлено, що слідчим СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області винесено постанову від 07.08.2017 року про призначення судової технічної експертизи документів. Згідно висновку експерта № 355-П від 07.11.2017 року, питання «Чи відповідає бланк договору дарування серії ВЕХ за № 482365, посвідчений та зареєстрований в Єдиному реєстрі нотаріальних дій приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шепелюком А.В. за № 873 від 03.10.2007 року, аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу території України?», не вирішувалось, у зв`язку із відсутністю зіставного зразка бланку договору дарування «ДП «КП «Зоря». Зам 042007-І». У договорі дарування серії ВЕХ № 482365, зміна первинних реквізитів не проводилась.

Також повідомлено, що станом на теперішній час досудове розслідувангня по кримінальному провадженню № 12015160480004808 від 18.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України триває, що унеможливлює надання оригіналу вказаного договору до суду.

В ході підготовчого засідання, яке відбулось 20.01.2021 року представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюка Андрія Вадимовича належним чином завірені зразки (не меньше двадцяти штук) відтиску печатки, з метою подальшого проведення судової почеркознавчої та судово-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 20.01.2021 року вказане клопотання було задоволено.

05.02.2021 року на виконання ухвали суду від 20.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк Андрій Вадимович через канцелярію суду надав зразки відтиску його печатки. Також вкотре повідомив, договір дарування квартири ним не посвідчувався.

В ході даного підготовчого засідання представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 , звернувся до суду з клопотанням, в якому частково підтримав клопотання від 16.09.2020 року та просив призначити по справі почеркознавчу експертизу відносно оригінальності підпису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюка Андрія Вадимовича та технічуї експертизу щодо оригінальності печатки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюка Андрія Вадимовича. Доручити проведення експертизи експертам Одеського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) Для проведення експертизи зобов`язати начальника СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надати експертній установі договір дарування серії ВЕХ № 482365, який міститься в матеріалах кримінального провадження № 12015160480004808 від 18.09.2015 року.

Інші сторони по справі у судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання, виходячи з наступного.

Як вбачається з положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України викладеної в пункті 17 Постанови Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 року, висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами.

Постановою Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року "Про судову експертизу у кримінальних і цивільних справах" із змінами внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 25.05.1998 року, звернуто увагу суддів, на те, що при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно частин 1 – 3 статті 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У відповідності до частини 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Таким чином, оскільки для з`ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань в почеркознавчій галузі, суд, з урахуванням предмету позову, вважає за необхідне призначити по справі судово-почеркознавчу та технічну експертизу.

При призначені експертизи, суд бере за основу перелік питань, які поставлені представником позивача перед експертом у письмову клопотанні від 16 вересня 2020 року, яке залучено до матеріалів справи, а також висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року, які є обов`язковими.

Крім того, суд зазначає, що неможливість витребувати оригінад досліджуваного договору приводить до безпідставного затягування розгляду справи, у зв`язку з чим необхідно обов`язати начальника Одеського районного управління поліції № 1 в м. Одесі ГУНП в Одеській області(колишня назва СВ Київського ВП ГУНП в Одеській області) надати експертній установі оригінал договору дарування серії ВЕХ № 482365, який міститься в матеріалах кримінального провадження № 12015160480004808 від 18.09.2015 року, так як прізвище слідчого, який на теперішній час займається розслідуванням вказаної кримінальної справи, суду не відомо.

Також суд зазначає, що зразки підпису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюка Андрія Вадимович, які підлягають порівнянню з підписом нотаріуса на оспорюваному договорі, містяться у справі (том 1 а/с 110, 159, 178, 188, 266, 276, том 2 а/с 44, 104, 133, 146, 162, 173, том 3 а/с 127, 170) та відтиски печатки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюка Андрія Вадимовича, що були витребувані судом у томі 4 справи.

Відповідно до частини третьої статі 103 Цивільного процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експерта установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експерту установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Суд вважає доцільним проведення експертизи доручити судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на підставі п. 1.8 Інструкції, за якою експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за давання свідомо помилкового висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків у відповідності зі ст.ст. 384, 385 КК України та роз`яснивши сторонам право заявляти відвід експертам та у разі необґрунтованості висновку експертів клопотати про призначення повторної експертизи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до ч.1,2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Одночасно суд зазначає, що судове рішення (постанова, ухвала) – це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов`язковість рішень суду»

Керуючись ст.ст.76, 102, 103, 252 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шепелюк А.В., Одеська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, витребування майна з чужого незаконного володіння, та за позовом третьої особи Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шепелюк А.В. про визнання договору недійсним, визнання спадщини відумерлою, витребування майна та виселення– задовольнити.

Призначити почеркознавчу експертизу відносно оригінальності підпису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюка Андрія Вадимовича в договорі дарування серії ВЕХ № 482365 та технічну експертизу щодо оригінальності печатки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюка Андрія Вадимовича в договорі дарування серії ВЕХ № 482365.

Проведення експертизи доручити експертам Одеського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) та провести експертні дослідження за наявними в матеріалах справи документами.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу свідомо помилкового висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків - у відповідності зі ст.ст. 384, 385 КК України.

Оплату по проведенню експертизи покласти на позивача ОСОБА_2 .

Надати експертам для ознайомлення матеріали цієї цивільної справи.

Зобов`язати начальника Одеського районного управління поліції № 1 в м. Одесі ГУНП в Одеській області надати експертній установі для огляду оригінал договору дарування серії ВЕХ № 482365, який міститься в матеріалах кримінального провадження № 12015160480004808 від 18.09.2015 року.

На час проведення експертизи провадження у даній справі – зупинити.

Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.