Ухвала суду № 94975656, 17.02.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7370/17

Провадження № 2/127/3488/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря Поляруш І.О.,

представника відповідача за первісним позовом (представника позивачів за зустрічним позовом) – Цепляєва Сергія Вікторовича,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) та його представник до судового засідання не прибули.

Представник відповідача за первісним позовом (представник позивачів за зустрічним позовом) вказав, що неявка сторони позивача є другою постіль, тому наявні підстави для залишення його позову без розгляду.

Представник третьої особи за первісним позовом до судового засідання не прибув, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом встановлено, що 21.12.2020 засобами електронного зв`язку представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 подала до суду клопотання відповідно до якого просила провести судове засідання призначене на 22.12.2020 о 10:00 год. в режимі відеоконференції з використанням системи EASYKOM (на 227 а.с. том 5). У разі неможливості провести судове засідання в режимі відеоконференції просила визнати причину неявки поважною та відкласти судове засідання на іншу дату у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Ухвалою суду від 22.12.2020 заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без розгляду.

В судове засідання призначене на 22.12.2020 сторона позивача не прибула, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином (на 242 а.с. том 5). У зв`язку з неявкою сторони позивача судове засідання відкладено на 15.01.2021.

12.01.2021 засобами електронного зв`язку представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 подала до суду клопотання відповідно до якого просила провести судове засідання призначене на 15.01.2021 о 10:00 год. в режимі відеоконференції з використанням системи EASIKOM (на 8 а.с. том 6).

Ухвалою суду від 13.01.2021 заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без розгляду. Вказану ухвалу завчасно направлено заявнику та отримано нею 14.01.2021 (на 15 а.с. том 6).

15.01.2021 представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 засобами електронного зв`язку подала до суду клопотання відповідно до якого просила визнати причину неявки позивача його представника поважною у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі та перебуванням на самоізоляції через встановлені на державному рівні карантинними заходами. Через залишення клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просила відкласти судове засідання призначене на 15.01.2021 на іншу дату. При визначенні нової дати навела перелік дат на які просила не відкладати розгляд справи, у зв`язку із зайнятістю в інших судових процесах (на 19-20 а.с. том 6).

В судове засідання призначене на 15.01.2021 сторона позивача не прибула, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином (на 241 а.с. том 5). У зв`язку з неявкою сторони позивача, судове засідання відкладено на 17.02.2021, при визначенні дати наступного судового засідання судом враховано клопотання представника позивача – ОСОБА_4 щодо зручних для неї дат наступного засідання, тому відкладено саме на 17.02.2021 оскільки вона не була зайнята в інших судових засіданнях.

08.02.2021 засобами електронного зв`язку представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 подала до суду клопотання відповідно до якого просила провести судове засідання призначене на 17.02.2021 о 10:00 год. в режимі відеоконференції з використанням системи EASYKOM (на 31 а.с. том 6).

Ухвалою суду від 11.02.2021 в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено. Вказану ухвалу завчасно направлено заявнику та отримано нею 12.02.2021 (на 35 а.с. том 6).

17.02.2021 представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 засобами електронного зв`язку подала до суду клопотання відповідно до якого просила визнати причину неявки позивача його представника поважною у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі та карантинними заходами, що встановлені на державному рівні. Через відмову в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просила відкласти судове засідання на іншу дату. Додатково зазначила, що неодноразова відмова суду в проведенні судових засідань в режимі відеоконференції являється обмеженням доступу до правосуддя з формальних підстав.

В судове засідання призначене на 17.02.2021 сторона позивача не прибула, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином (на 50 а.с. том 6).

На підставі частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 1, 3 ч. ст. 129 ЦПК України).

За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 759/6512/17.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Крім доказів про отримання судових повісток про виклик до суду в електронній формі, які направлялись на електронну адресу представника позивача з якої вона направляла до суду клопотання, суд також враховує, що позивач був обізнаний про існування судового провадження, оскільки мав можливість дізнатися про рух поданої ним позовної заяви відкритим безоплатним цілодобовим доступом на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Оцінюючи аргументи представника позивача відносно обмеження доступу до правосуддя, що проявилось у відмовах суду провести судове засідання в режимі відеконференції, суд зазначає, що двічі відповідні клопотання залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку подання таких клопотань. При цьому повторне подання клопотання про проведення судового засідання в режимі відеконференції завідомо з пропуском строку за вказує на недобросовісність дій представника позивача, які спрямовані на «затягування» розгляду справи в тому числі зустрічного позову. Відмова суду провести судове засідання 17.02.2021 в режимі відеконференції викликана технічною неможливістю проведення засідання в такому вигляді, що підтверджується витягом з web-програми «Бронювання систем відеоконференцзв`язку» про бронювання інших засідань в режимі відеокнференції у Вінницькому міському суді Вінницької області. Про неможливість проведення засідань в режимі відеоконференції представник позивача завчасно повідомлялась.

Викликають сумнів в поважності причин неявки в судове засідання 15.02.2021 та 17.02.2021 у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі та одночасно неможливістю прибути до суду через перебування на самоізоляції через встановлені на державному рівні карантинні заходи. З цього слідує, що представник позивача бере участь в іншому судовому засіданні при розгляді кримінального провадження, однак в судове засідання до Вінницького міського суду Вінницької області прибути не може через карантинні заходи.

Визначаючи дату судового засідання на 17.02.2021 судом враховано клопотання представника позивача – ОСОБА_4 щодо зручних для неї дат наступного засідання, тому відкладено саме на 17.02.2021 оскільки вона не була зайнята в інших судових засіданнях. При цьому не прибувши до суду 17.02.2021 представник позивача в черговий раз заявила клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

Також суд враховує, що Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 28.02.2021 (в редакції на момент ухвалення рішення) на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 передбачається можливість здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості не більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

Наведене свідчить про відсутність перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав через встановлені карантинні заходи. За таких обставин неявку позивача його представника не можна вважати поважною.

Встановивши, що позивач (його представник) будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, тричі поспіль не з`явився в судове засідання (22.12.2020, 15.01.2021 та 17.02.2021), суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення первісного позову без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 223, 257, 258, 260 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: