Ухвала суду № 94974650, 18.02.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/63/2021

125/75/20

У Х В А Л А

щодо доцільності продовження запобіжного заходу та проведення судового засідання у режимі відеоконференції

18.02.2021 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду

Вінницької області Шепель К.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.,

прокурора Шаравського Б.О.,

захисника Куцького А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019020080000471 від 29 листопада 2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 187 КК України, -

у с т а н о в и в :

Судове засідання проводиться головуючим суддею зі складу колегії суддів, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Заярного А.М., відповідно до положень Закону України від 13 квітня 2020 року "Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно з частиною першою якого у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою закінчується відповідно до ухвали суду від 23 грудня 2020 року, 20 лютого 2021 року.

Прокурор у судовому засіданні заявляє клопотання про продовження терміну дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів з огляду на продовження існування ризиків, які заявлялись при обранні цього запобіжного заходу, і які не зникли, а саме можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідка, вчинення інших злочинів.

Обвинувачений просить замінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Просить врахувати, що його мати хвора та потребує операції, а сестра тільки народила дитину.

Захисник заперечує щодо продовження його підзахисному терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою і просить змінити його на домашній арешт, оскільки обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, а прокурором не доведено існування ризиків, які на сьогоднішній день відпали.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суддя приходить до такого.

Згідно з вимогами частини третьої статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 20 лютого 2021 року. До цього часу цілком очевидно, що розгляд кримінального провадження закінчити неможливо, оскільки необхідно допитати свідка у режимі відеоконференції, дослідити матеріали кримінального провадження, допитати обвинуваченого, вирішити можливі клопотання сторін кримінального провадження.

Вирішуючи питання про доцільність продовження обвинуваченому строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Доказів на підтвердження тих фактів, про які обвинувачений повідомив у судовому засіданні, сторона захисту не надала.

Відповідно до пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Водночас, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд вважає, що в даному випадку продовження строку тримання під вартою виправдано, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.

Відповідно до частини першої статті 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 196 КПК України, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Прокурор заявляє клопотання провести наступне судове засідання у режимі відеоконференції, викликавши у Білгород-Дністровський міськрайонний суд свідка ОСОБА_2 .

Інші учасники процесу не заперечують.

Суд вважає, що наступне судове засідання відповідно до положень статті 336 КПК України слід провести у режимі відеоконференції під час трансляції з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Керуючись статтями 194, 196, 197, 331, 336 КПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про заміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 187 КК України, продовжити на 60 (шістдесят) днів - з 18 лютого 2021 року по 18 квітня 2021 року включно.

Наступне судове засідання призначити на 11-30 год 23 лютого 2021 року, яке провести у режимі відеоконференції під час трансляції з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, куди викликати за допомогою телефонного зв`язку свідка ОСОБА_2 .

На ухвалу може бути подана апеляція в частині продовження терміну дії запобіжного заходу до Вінницького Апеляційного суду на протязі п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Костянтин Шепель