Рішення № 9497351, 24.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/10824.03.10

За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»

до           Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

про стягнення 21678,56 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –          Жижкевич А.В., представник за дов. б/н від 24.12.2009;

від відповідача –          не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У січні 2010 року Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та Захист»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(далі –відповідач) часток страхових відшкодувань за рахунком-бордеро збитків за період з 01.07.2009 до 31.07.2009 та за рахунком-бордеро збитків за період з 01.10.2009 до 31.10.2009.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач свої зобов’язання за договором облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів №02/ОП/05/2007 від 22.05.2007 (далі –Договір перестрахування) не виконав та не перерахував своєї частки страхового відшкодування за вищевказаними рахунками-бордеро збитків на загальну суму 19720,46 грн., в зв’язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1958,10 грн.

Відповідач письмового відзиву, в порядку ст. 59 ГПК України не подав.

Ухвалою суду від 01.02.2010 було порушено провадження у справі № 34/108, розгляд справи було призначено на 22.02.2010.

У судове засідання 22.02.2010 представники сторін не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 01.02.2010 не виконали.

Ухвалою суду від 22.02.2010 відкладено розгляд справи на 24.03.2010.

На призначене судове засідання 24.03.2010 представник відповідача не з’явився. Разом з тим, цього ж дня від представника відповідача о 09 год. 26 хв. надійшло клопотання за вих. №299-ю від 23.03.20098 відповідно до якого останній просив відкласти розгляд справи, оскільки не зможе прибути в судове засідання.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника позивача, який проти задоволення цього клопотання заперечував, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- розгляд справи вже відкладався;

- у разі наявності наміру надати заперечення на позовну заяву чи докази, відповідач мав можливість їх надати у письмовій формі через канцелярію суду до дати судового засідання;

- у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду (направити іншого свого юриста);

- подальше відкладення розгляду справи призведе до виходу за межі строку розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, а відповідного погодженого клопотання про продовження строку розгляду справи від сторін до суду не надходило.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та подані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, Господарський суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2007 між позивачем (Перестрахувальник) та відповідачем (Перестраховик) укладено Договір перестрахування, предметом якого є облігаторне (обов'язкове) пропорційне квотне перестрахування Перестраховиком частини відповідальності Перестрахувальника, прийнятої ним за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів), що укладені на підставі правил Перестрахувальника.

У відповідності з л. 3.1 Договору перестрахування, перестрахування здійснюється на облігаторній пропорційній основі відповідно до встановлених цим договором квот.

Положенням п. 3.8 Договору перестрахування, визначено основний документообіг між сторонами, який здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником щомісячних рахунків-бордеро премій; рахунків-бордеро збитків та щоквартальних бордеро заявлених, але не сплачених збитків.

Згідно з п. 4.2.2 Договору перестрахування позивач до 15 числа місяця, наступного за звітним надсилає відповідачу рахунок-бордеро збитків, який відповідач повинен підписати та протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання відправити його позивачу.

Пунктом 4.4.2 Договору перестрахування встановлено, що відповідач зобов'язаний підписати рахунок-бордеро збитків протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його отримання.

Відповідно до п. 5.2 Договору перестрахування встановлено, що відшкодування Перестраховиком своєї частки збитків Перестрахувальнику здійснюється шляхом оформлення Перестрахувальником рахунку-бордеро збитків, в який включаються всі збитки, що були врегульовані Перестрахувальником за звітний період (місяць) і в яких Перестраховик, згідно умов Договору перестрахування, зобов'язаний прийняти участь.

Оплата здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дня отримання Перестраховиком від Перестрахувальник рахунку-бордеро збитків та документів, передбачених п. 4.2.5 Договору перестрахування.

Додатком №1 до Договору перестрахування сторони визначили транспортні засоби, за якими Перестрахувальник передає у Перестрахування ризики.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем 7 вересня 2009 року підписано рахунок - бордеро збитків за період з 1 до 31 липня 2009 року на суму 16 167,84 грн., за яким відповідач згідно з вимогами п. 5.2 Договору перестрахування повинен був сплатити позивачу кошти в строк до 28 вересня 2009 року.

4 вересня 2009 року позивач та відповідач уклали між собою угоду про проведення заліку взаємних однорідних вимог до Договору перестрахування (далі - Угода про взаємозалік), за якою сторони дійшли згоди провести залік однорідних вимог на суму 366,64 грн.

Відповідно до п.5 Угоди про взаємозалік заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 810,20 грн.

В подальшому, відповідачем підписано рахунок-бордеро збитків за період з 1 до 31 жовтня 2009 року на суму 3 910,26 грн., який відповідач повинен був сплатити в строк до 20 листопада 2009 року.

Зауважень щодо вищевказаних рахунків-бордеро збитків та доданих них документів від відповідача не надходило.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Однак, станом на 11 січня 2010 року відповідач не перерахував своєї частки страхового відшкодування за вищезазначеними рахунками-бордеро збитків, тобто не виконав своїх договірних зобов'язань за Договором перестрахування на загальну суму 19 720,46 грн.

Відтак, позовна вимога про стягнення суми частки страхового відшкодування в сумі 19720,46 грн. є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, пунктом 12.2 Договору перестрахування визначено, що сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених цих договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% від суми платежу, що прострочений але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на той факт, що позивач не вірно визначив початок нарахування пені, суд керуючись ст.ст. 253-255 ЦК України здійснює перерахунок пені, який складає:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

15810.2029.09.2009 - 11.01.201010510.2500 %0.056 %*932.37

3910.2621.11.2009 - 11.01.20105210.2500 %0.056 %*114.20

Таким чином, загальна сума пені за Договором перестрахування складає 1046,57 грн.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»(01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 24/11-13В; 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1, ідентифікаційний код 31571133) 19720 (дев’ятнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 46 коп. –частки страхового відшкодування за договором облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів №02/ОП/05/2007 від 22.05.2007, 1046 (одну тисячу сорок шість) грн. 57 коп. –пені, а також 207 (двісті сім) грн. 67 коп. –державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 07 –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 02.04.2010