Ухвала суду № 94973298, 06.11.2020, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/686/19

Провадження № 1-кп/390/62/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2020 р. Кіровоградський районний су Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді Пасічника Д.І.,

при секретарі ? Пікущій І.М.,

за участю прокурора ? Леус В.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Троянської І.В.,

захисника обвинуваченої ОСОБА_2 – Фенько А.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченої – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120170000149 від 25.02.2019 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого п.4, п.12 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого п.4, п.12 ч.2 ст.115 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, яке обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник залишили це питання на розсуд суду.

Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник – адвокат Фенько А.О. заперечували щодо продовження строку тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід на інший не пов`язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт, посилаючись на те, що ризики не конкретні та належним чином не обґрунтовані.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши кримінальне провадження, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2020 року, обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 11 год. 00 хв. 11.09.2020 року по 11 год. 00 хв. 10.11.2020 року та продовжено обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 11 год. 00 хв. 11.09.2020 року по 11 год. 00 хв. 10.11.2020 року. На даний час кримінальне провадження перебуває на розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, судовий розгляд не закінчено, проте термін перебування обвинувачених під вартою закінчується.

Відповідно до ст.331 КПК України судом поставлено на обговорення питання про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України 2012 року, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 п.12 ч.2 ст. 115 КК України, здійснює колегія суддів, у складі головуючого судді Пасічника Д.І. та суддів Терещенка Д.В., Гершкула І.М. Станом на 06.11.2020 року член колегії суддя Гершкул І.М. відстутній у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Враховуючи норми ч.5 ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, та те, що на даний час неможливо розглянути клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12019120170000149 від 25.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.4 п.12 ч.2 ст. 115 КК України визначеним відповідно до протоколу розподілу вказаної справи складом суду, та враховуючи, що строк запобіжного заходу закінчується 10 листопада 2020 року, тому як головуючий суддя колегії складу суду приходжу до висновку про необхідність розгляду клопотання про продовження строків запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноособово.

Відповідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року по справі «Мамедов проти Росії», суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Заслухавши думки учасників процесу, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 злочину суд вважає необхідним продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, наслідком якого є смерть людини, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, що свідчить про підвищений ступінь небезпеки його діянь, дані обставини дають суду підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити нові злочини та ухилитися від суду з метою уникнення покарання, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

Також суд вважає необхідним продовжити обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 злочину, оскільки вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, наслідком якого є смерть людини, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, що свідчить про підвищений ступінь небезпеки її діянь, дані обставини дають суду підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачена може вчинити нові злочини та ухилитися від суду з метою уникнення покарання, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить її належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи вищевикладене та обставини даного провадження, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених. У той же час, суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнає за реальну небезпеку можливість їх ухилення від правосуддя у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинувачених під вартою, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 61, 178, 182-183, 314-316, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого п.4, п.12 ч.2 ст.115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 11 год. 06 листопада 2020 року по 11 год. 05 січня 2021 року.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого п.4, п.12 ч.2 ст.115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 11 год. 06 листопада 2020 року по 11 год. 05 січня 2021 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.І. Пасічник