Ухвала суду № 94973063, 08.02.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12093/20

Провадження №2/369/1700/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.

за участю представника позивача Доценко О.В.,

представник ТОВ «Девелоп Фінанс» Савінського К.В.,

третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача ТОВ «Девелоп Фінанс» Савінського К.В., про передачу за підсудністю цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», в особі, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алейніков Микола Володимирович про визнання частково недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», в особі, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алейніков Микола Володимирович про визнання частково недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.

08 лютого 2021 року у судовому засіданні представником відповідача ТОВ «Девелоп Фінанс» - Савінським К.В.заявлено клопотання про передачу справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Клопотання обґрунтоване тим, що подаючи позовну заяву до Києво-Святошинського районного суду Київської області, позивач обгрунтовує свій вибір суду ч. 1. ст. 30 ЦПК України, відповідно до якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Разом з тим, позов, який заявлено позивачем, не виник з приводу нерухомого майна. Предметом цього позову є вимога про визнання недійсним Договору про відступлення прав вимоги. Предметом цього договору є не нерухоме майно, а права вимоги за кредитним та іпотечним договором.

Тому позов виник не із приводу нерухомого майна, а із приводу правочину щодо купівлі-продажу прав вимоги за іншими правочинами, а отже такий позов має бути поданий у порядку ст. 27 ЦПК України за місцезнаходженням відповідачів.

Отже вказаний позов підсудний Шевченківському районному суду м. Києва - суду за місцезнаходженням відповідачів.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 заперечував проти даного клопотання просив відмовити.

Третя особа ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнала клопотання, просила відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши думку осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлена відсутність підстав для передання справи за підсудністю, виходячи з наступного.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Разом з відзивом на позовну заяву представником відповідача подано клопотання про передачу матеріалів справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю, посилаючись на те, що відповідачі проживають в межах територіальної юрисдикції вказаного суду.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання частково недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.30 «Виключна підсудність» ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» 06 листопада 2007 р. було укладено кредитний договір № 644/П/99/2007-840 на суму 600 000 доларів США 00 центів.

Між ОСОБА_2 та ВАТ КБ « Надра » було укладено договір іпотеки від 06 листопада 2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Селіверстовим В.О. та зареєстрований в реєстрі за № 9686.

Предметом іпотеки за договором іпотеки є: земельна ділянка, площею 0,1260 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що стане власністю ОСОБА_2 в майбутньому після отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, та житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 442,0 кв.м., житловою площею 147,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 та ВАТ КБ « Надра » уклали між собою договір поруки від 06 листопада 2007 року.

Право ПАТ «КБ « Надра » на пред`явлення вимоги до поручителя сплило 20 травня 2011 року та саме з цього моменту договір поруки є припиненим відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ « Девелоп Фінанс » було укладено договір №GL3N017514 від 18 травня 2020 року купівлі-продажу ( відступлення ) прав вимоги щодо вищевказаного кредитного договору, договору іпотеки та договорів поруки.

Таким чином, на час звернення позивача до суду, громадянин України ОСОБА_2 має право вимоги за кредитним договором від 06 листопада 2007 року та договором іпотеки від 06 листопада 2007 року, в зв`язку з чим, з метою погашення заборгованості за кредитним договором, можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельної ділянки, площею 0,1260 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 442,0 кв.м., житловою площею 147,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Таким чином, позивач ОСОБА_2 у своїй заяві зазначає, що спір виник з приводу права власності на нерухоме майно.

Згідно до п. 42 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2003 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що спір між сторонами виник з приводу договорів, укладених щодо нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,1260 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та житлового будинку АДРЕСА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 442,0 кв.м., житловою площею 147,5 кв.м..

Таким чином, враховуючи місцезнаходження нерухомого майна, з приводу якого виник спір, яким є с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області, позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», в особі, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алейніков Микола Володимирович про визнання частково недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області, на підставі ч.1 ст.30 ЦПК України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначаються правилами підвідомчості та підсудності.

Враховуючи, що місце виконання договорів: с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області, справа підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання представника відповідача.

Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 258-260, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ТОВ «Девелоп Фінанс» - Савінського К.В., про передачу за підсудністю цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», в особі, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алейніков Микола Володимирович про визнання частково недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Дубас