Рішення № 9497224, 22.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/5422.03.10

За позовомВідкритого акціонерного товариства “Незалежна страхова компанія”

До Дочірньої компанії “Укргазвидобування”в особі Полтавського відділення технологічного транспорту і спецтехніки Бурового управління “Укрбургаз”

Простягнення 14952,11 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаГирич О.В. —представник за довіреністю від 06.10.2009 р. № 43

Від відповідачане з’явився 22.03.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2010 року Акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” звернулося до суду з позовом про стягнення з Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 14952,11 грн. сплаченого страхового відшкодування, зумовленого наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини Мельника Володимира Олексійовича, який керував трактором Т-105 К, що належить структурному підрозділу відповідача (Полтавському відділенню технологічного транспорту і спецтехніки Бурового управління “Укрбургаз” Дочірньої компанії “Укргазвидобування”).

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/54 від 17.02.2010 р., яку призначено до розгляду на 05.03.2010 р.

05.03.2010 р. розгляд справи відкладався на 04.02.2008 р. у зв’язку з неявкою в засідання відповідача та неподанням витребуваних судом документів.

У судове засідання, що відбулося 05.03.2008 р., відповідач не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез’явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвал у справі № 46/54 від 17.02.2010 р. та 05.03.2010 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін. Представник позивача надав для залучення до матеріалів справи документи відповідно до вимог ухвали від 05.03.2010 р.

В ході розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов. Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, в обґрунтування позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Незалежна страхова компанія” посилається на наступні обставини:

Відповідно до умов договору добровільного страхування засобів наземного транспорту серії ТЗЛ № 492364 від 04.07.2006 р., внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 14 127,11 грн. страхувальнику —Мельнику Сергію Володимировичу. Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм, котрий є працівником підприємства відповідача, позивач просить стягнути з Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Полтавського відділення технологічного транспорту і спецтехніки Бурового управління “Укрбургаз” Дочірньої компанії “Укргазвидобування” вартість сплаченого страхового відшкодування, витрати на проведеної автотоварознавчого дослідження та витрати за виїзд на огляд автомобіля страхувальника. На підтвердження вини водія відповідача у заподіянні шкоди застрахованому автомобілю позивачем надано суду постанову про порушення кримінальної справи від 01.09.2006 р. СВ Лохвицького РВУ УМВС України в Полтавській області, вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 10.01.2007 р. у справі № 1-18, довідку Лохвицького РВУ УМВС України в Полтавській області від 08.09.2006 р.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

04.07.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством Страховою компанією “Правекс-Страхування” та Мельником Сергієм Володимировичем укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспортного засобу, наданого у заставу, серії ТЗЛ № 492364, відповідно до якого позивачем прийнято під страховий захист автомобіль Chevrolet Lacetti, державний номер ВІ 9624 АВ.

26.11.2008 р. Відкрите акціонерне товариство Страхова компанія “Правекс-Страхування” змінило назву на Відкрите акціонерне товариство “Незалежна страхова компанія”, що підтверджується наявним в матеріалах справи статутом.

Як вбачається з довідки Лохвицького РВУ УМВС України в Полтавській області від 08.09.2006 р. № 4274 вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.08.2006 р. близько 10 год. 30 хв. поблизу с. Сенча Лохвицького району Полтавської обл. внаслідок зіткнення з трактором Т-105 К, державний номер Т 2422 ПЛ, який належить структурному підрозділу відповідача (Полтавському відділенню технологічного транспорту і спецтехніки Бурового управління “Укрбургаз” Дочірньої компанії “Укргазвидобування”).

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 08.05.2007 р. у справі № 2-273/2007р за зверненням Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія “Правекс-Страхування” до Мельника Володимира Олексійовича про компенсацію страхового відшкодування, встановлено, що Мельник Володимир Олексійович перебуває у трудових відносинах з Національною акціонерною компанію “Нафтогаз України” в особі Полтавського відділення технологічного транспорту і спецтехніки Бурового управління “Укрбургаз” Дочірньої компанії “Укргазвидобування” та визнано належним відповідачем Національну акціонерну компанію “Нафтогаз України” в особі Полтавського відділення технологічного транспорту і спецтехніки Бурового управління “Укрбургаз” Дочірньої компанії “Укргазвидобування”.

З матеріалів справи слідує, що на момент зіткнення автомобіля Chevrolet Lacetti з трактором Т-105 К, останнім керував громадянин Мельник Володимир Олексійович.

Постановою про порушення кримінальної справи від 01.09.2006 р. № 06130175 СВ Лохвицького РВУ УМВС України в Полтавській області встановлено наступне:

“22.08.2006 р. близько 10 год. 30 хв. поблизу с. Сенча Лохвицького району Полтавської обл. Мельник Володимир Олексійович рухаючись на тракторі марки Т-105 К д.н.з. Т 2422 ПЛ по автошляху з с. Сенча в напрямку с. Лучка Лохвицького р-ну порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило зіткнення з автомобілем марки "Chevrolet Lacetti", д.н.з. ВІ 9624 АВ під керуванням Мельника Сергія Володимировича, який рухався в зустрічному напрямку, що заподіяло останньому тяжкі тілесні ушкодження”.

Відповідно до вироку Лохвицького районного суду Полтавської області від 10.01.2007 р. у справі № 1-18 водій трактору Т-105 К порушив вимоги п. 10.1 і 16.13 Правил дорожнього руху України, за що Мельника Володимира Олексійовича засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі.

На думку позивача, оскільки вироком Лохвицького районного суду Полтавської області Мельника Володимира Олексійовича притягнуто до відповідальності у зв’язку з зіткненням з автомобілем Chevrolet Lacetti, Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” в особі Полтавського відділення технологічного транспорту і спецтехніки Бурового управління “Укрбургаз” Дочірньої компанії “Укргазвидобування” має нести відповідальність в порядку регресу перед позивачем, що прийняв під страховий захист вказане авто.

Виходячи зі ст. 63 Господарського кодексу України дочірнім є підприємство (юридична особа), яке перебуває у відносинах певної залежності від іншого підприємства, як правило його засновника.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.

Згідно зі ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій та не є юридичною особою.

Зважаючи на те, що особа, винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди є працівником відокремленого структурного підрозділу Дочірньої компанії “Укргазвидобування”, яка є дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та в силу законодавств є юридичною особою, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Незалежна страхова компанія” слід розглядати такими, що заявлені саме до Дочірньої компанії “Укргазвидобування”, що є юридичною особою, яка створила Полтавське відділення технологічного транспорту і спецтехніки Бурового управління “Укрбургаз”.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної страхувальнику, позивачем було замовлено автотоварознавче дослідження у експертній компанії “Укравтоекспертиза-холдінг”.

Згідно з висновком спеціаліста № 80/09/06 від 28.09.2006 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Chevrolet Lacetti в результаті його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, складає 42 780,46 грн.

Витрати позивача на проведення дослідження в розмірі 300,00 грн. підтверджуються платіжним дорученням № 4600 від 04.10.2006 р.

Витрати позивача за виїзд на огляд автомобіля Chevrolet Lacetti в розмірі 525,00 грн. підтверджуються платіжним дорученням № 8323 від 21.11.2006 р.

Позивач, керуючись умовами договору серії ТЗЛ № 492364, на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 11.09.2006 р., страхового акту № 3704 від 07.02.2007 р. здійснив виплату Мельнику Сергію Володимировичу страхового відшкодування в сумі 14 127,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 508 від 07.02.2007 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і та ін.).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Зважаючи на встановлені вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 10.01.2007 р. у справі № 1-18 обставини, якими стверджується вина громадянина Мельника Володимира Олексійовича у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.08.2007 р. внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо сплаченого страхового відшкодування.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної позивачу як страхувальнику пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Chevrolet Lacetti, останній був змушений замовити проведення автотоварознавчої експертизи та сплатити її вартість, а також поніс витрати за виїзд на огляд зазначеного автомобіля (платіжні доручення № 4600 від 04.10.2006 р. та № 8323 від 21.11.2006 р. в матеріалах справи ). Тобто, дані збитки позивач поніс у зв’язку з відновленням порушеного права страхувальника. За таких обставин, виходячи з положень ст. 22 Цивільного кодексу України, витрати позивача у сумі 300,00 грн. та 525,00 грн. слід вважати витратами, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) і такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального України передбачено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Відкритого акціонерного товариства “Незалежна страхова компанія” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, ідентифікаційний код 20036721) 14 127 (чотирнадцять тисяч сто двадцять сім) грн. 11 коп. страхового відшкодування, 300 (триста) грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 525 (п’ятсот двадцять п'ять) грн. витрат за виїзд для огляду, 149 (сто сорок дев'ять) грн. 52 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Дата підписання: 02.04.2010 р.