Рішення № 9497219, 24.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/69024.02.10 За позовомДержавної інноваційної фінансово-кредитної установи доВідкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» простягнення 209107,47 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники від позивача –Касаткін В.В.(представник за довір. №2501 від 22.12.2009); Свідерська Г.В. (представник за довір. №2405 від 18.12.2009);

від відповідача –Рубан В.А. (представник за довір. №10-У від 20.01.2010). СУТЬ СПОРУ:

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі –позивач), звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»(далі –відповідач) заборгованості за договором про надання кредиту №15-44/18/11/04 від 18.11.2004 у сумі 209107,47 грн. (у тому числі 41498,63 грн. заборгованості щодо сплати відсотків за користування кредитом, 117380,29 грн. –пені, 34179,66 грн. інфляційних втрат та 16048,89 грн. 3% річних).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання кредиту щодо сплати відсотків за користування кредитом.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив зменшити розмір пені на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства.

Розгляд справи відкладався неодноразово.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Українською державною інноваційною компанією (Кредитор) та Відкритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»(Позичальник) було укладено договір про надання кредиту №15-44/18/11/04 від 18.11.2004 (далі - Договір).

Постановою Кабінету міністрів України №1007 від 08.08.2007 Українську державну інноваційну компанію було перейменовано у Державну інноваційну фінансово-кредитну установу.

Відповідно до п. 1.1 Договору Кредитор надає Позичальнику в порядку та на умовах визначених цим Договором, чинним законодавством України та наказом Міністерства освіти і науки України від 17/11/2004 №872 кредит у сумі 1000000 грн.

Відповідно до розділу 2 Договору сторони досягли згоди, що Позичальник за користування кредитом сплачує Кредитору 9% річних. Сплата відсотків здійснюється у відповідності до графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід’ємною частиною Договору (додаток №2). Позичальник здійснює повернення основного боргу Кредитору, починаючи з 25.10.2007 та сплату відсотків з 25.01.2005 у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід’ємною частиною даного Договору (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 5.5 Договору Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 9% річних, які нараховуються на залишок заборгованості по кредиту. Такі відсотки нараховуються за фактом кількості днів у період (квартал), виходячи з фактичної кількості днів у році і сплачуються у строки, вказані і графіку повернення кредиту та сплати відсотків (додаток№2 до Договору).

17.12.2004 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої «Графік надання кредиту»до Договору (додаток №1 до Договору) викладено у наступній редакції:

Дата перерахування коштів становить 26.07.2004. Сума коштів до перерахування –1000000 грн.

Крім того, п. 1.3. додаткової угоди №1 до Договору сторонами було погоджено нову редакцію Графіка повернення кредиту та відсотків за користування кредитом Позичальником (додаток №2 до Договору), а саме:

1. сума кредиту становить 1000000 грн.

2. відсоткова ставка за користування кредитом - 9% річних.

3. початок нарахування відсотків 26.11.2004.

4. початок сплати основного боргу (кредиту) 25.10.2007.

Повернення кредиту та сплата відсотків відповідно до графіка починається 26.11.2004 та закінчується 25.01.2009.

Сторонами неодноразово змінювались реквізити для здійснення перерахування коштів відповідачем (п. 5.3. Договору) щодо сплати відсотків та пені, що оформлювалось відповідними додатковими угодами.

Відповідно до додаткової угоди №5 до Договору сторони домовились, що Позичальник зобов’язується заборгованість по відсотках та пені погашати на рахунок №31117128700011 отримувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код платежу: 24110800 «Відсотки за користування бюджетними позиками та кредитами».

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу кошти у сумі 1000000грн., що підтверджується платіжним дорученням №07 від 26.11.2004, копія якого міститься у матеріалах справи.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав своїх зобов’язання щодо сплати відсотків належним чином. Заборгованість відповідача становить 41498,63 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у порушення зазначених норм та умов Договору своїх зобов’язань щодо своєчасного повернення кредиту згідно з графіком, сплати нарахованих за останнім відсотків в повному обсязі не виконав.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитом у сумі 41498,63 грн.

Факт наявності у відповідача заборгованості по нарахованим процентам у сумі 41498,63 грн. Банком належним чином доведений і відповідачем визнаний.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 34179,66 грн. та 3% річних у сумі 16048,89 грн. відповідають чинному законодавству, відповідачем визнані, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.7 Договору у разі порушення строків сплати відсотків по кредиту, Позичальник повинен сплатити Кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасно погашені відсотки з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати погашення і до дати повного погашення цих відсотків, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати відсотків по кредиту у сумі 117380,29 грн. Розрахунок пені проведено позивачем в межах подвійної облікової ставки НБУ.

Разом з тим, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені частково, зменшивши її суму.

Відповідно до ст. 3 та ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов’язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Крім того, ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Дане положення кореспондується з положенням ст. 233 ГК України, відповідно до якої, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені обставини справи, ступінь виконання зобов’язання відповідачем, інтереси сторін в умовах всесвітньої фінансової кризи, та те, що позивач у ході проведення судових засідань не посилався на те, що йому відповідачем були завдані збитки внаслідок досліджуваного правопорушення, та керуючись статтею 83 ГПК України, суд вважає справедливим та співрозмірним з отриманими негативними наслідками від порушення зобов’язання стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту у сумі 30000 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

У зв’язку з тим, що спір виник в наслідок неправомірних дій відповідача, понесені позивачем витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у повному обсязі (стаття 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»(01011, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 11-А, ідентифікаційний код 23724999) на рахунок №31117128700011 отримувач УДК у Шевченківському району м. Києва, банк ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 26077968, код платежу 24110800 заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 41498 (сорок одну тисячу чотириста дев’яносто вісім) грн. 63 коп., 30000 (тридцять тисяч) грн. пені, 34179 (тридцять чотири тисячі сто сімдесят дев’ять) грн. 66 коп. інфляційних втрат та 16048 (шістнадцять тисяч сорок вісім) грн. 89 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»(01011, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 11-А, ідентифікаційний код 23724999) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 65 б, ідентифікаційний код 00041467) 2091 (дві тисячі дев’яносто одну) грн. 07 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 30.03.2010