Ухвала суду № 94971291, 17.02.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9494/20

2-з/212/12/21

У Х В А Л А

17 лютого 2021 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чорний І.Я., розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

24.12.2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.01.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

17.02.2021 року представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в обгрунтування якої зазначив, що ОСОБА_1 має перед банком заборгованість за кредитним договором, в ході відпрацювання проблемної заборгованості Банку стало відомо, що відповідачу належить - квартира загальною площею 40.74 кв.м., житловою площею 25.4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею (га): 0.08, кадастровий номер: 1221881300:01:001:1165, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частина нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Крім цього, в клопотанні про накладення арешту зазначено, що зазвичай відповідачі вживають всіх можливих заходів щоб позбавити банк можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачам майна і коштів. Це виражається у передачі третім особам права власності на майно і коштів або його переховування від банку і державної виконавчої служби, а також проведенні інших операцій з майном та коштами.

З урахуванням викладеного вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Ознайомившись із заявою, розглянувши матеріали справи, суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання в майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз`яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 98 560,40 грн. за кредитним договором № б/н від 10.08.2017 року.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідачів на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, АТ КБ «ПриватБанк» просить суд забезпечити позов і накласти арешт на квартиру загальною площею 40.74 кв.м., житловою площею 25.4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею (га): 0.08, кадастровий номер: 1221881300:01:001:1165, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частину нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони будь яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, що належить відповідачу як на праві приватної власності та і на праві спільної часткової власності.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що зазначений позивачем вид забезпечення позову стосовно вказаного вище нерухомого майна є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, - суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви.

Окрім того, наведені у заяві доводи щодо необхідності вжиття заходу забезпечення позову, як те, що зазвичай божники приховують майно, перереєструють його на третіх осіб, щоб уникнути відповідальності за договором, не гуртуються на конкретних обставинах справи, адже належних і допустимих доказів того, що саме відповідач за цим позовом вчиняє такі дії - позивачем не надано.

Враховуючи вищезазначені положення ст.ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 260 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду стороні по справі.

Ухвала суду складена та підписана 17 лютого 2021 року.

Суддя І. Я. Чорний