Ухвала суду № 94971008, 16.02.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/172/21

Провадження № 1-в/210/60/21

"16" лютого 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судових засідань - Кубаєвої В.В.

учасники провадження, які беруть участь у розгляді справи: прокурор Тузов С.С., засуджений ОСОБА_1 , представник ДУ "КВК № 80" - Петренко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)»

початок строку відбування покарання 26.09.2018 р.,

кінець строку відбування покарання 26.12.2021 р.,

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК України)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія № 80», звернувся до суду з клопотанням про застосування умовно-дострокового звільнення.

Клопотання подане до суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Позиції сторін.

ОСОБА_1 своє клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник адміністрації Петренко Д.О. клопотання засудженого не підтримав, та зазначив, що останній характеризується посередньо.

Прокурор Тузов С.С. заперечував проти задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_1 характеризується посередньо та не довів своє виправлення. На думку прокурора, кінцева мета покарання не досягнуто, а звернення до суду із заявою про застосування пільги за статтею 81 КК України є передчасним.

Обставини, встановлені судом.

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2019 року визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

У відповідності до ст. 71 КК України ОСОБА_1 призначено покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду від 05 липня 2018 року, у виді одного року та трьох місяців позбавлення волі, остаточно визначив до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на три роки і три місяці.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховується з 26 вересня 2018 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.07.2019 року відбував покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія № 26», характеризувався посередньо, стягнень не мав, отримав 3 заохочення.

З 12 листопада 2020 року відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)», за незначний час відбування покарання характеризується посередньо, стягнень не мав, отримав три заохочення..

Згідно з характеристики на засудженого ОСОБА_1 , станом на 20 січня 2021 року, останній відбуває покарання в Криворізькій ВК №80. За період відбування покарання в Криворізькій ВК №80 зарекомендував себе посередньо. Має три заохочення, одне стягнення, які погашені у встановленому законом порядку. До праці на виробництві установи залучається, в цех «АТЦ-5» виробничої зони установи різноробітником. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу.

Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом з метою встановлення з ним неслужбових стосунків. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, не завжди має охайний зовнішній вигляд.

Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи І предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням.

До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має. Безвідповідально ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні

Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», залучається до участі у виховних заходах, які проводяться в установі.

Відповідно до статей 125,126 Кримінально-виконавчого кодексу України до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та до професійно-технічного навчання не залучався, так - як має відповідні освітні рівні.

Відповідно до статті 127 Кримінально-виконавчого кодексу України не бере участь у роботі гуртків, що діють в установі.

Відповідно до статей 110,112 Кримінально-виконавчого кодексу України підтримує зв`язки з рідними шляхом телефонних переговорів.

14 листопада 2019 року відносно засудженого було розглянуто на адміністративній комісії в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№ 26)» згідно статті 101 КВК України, але у зв`язку із невідповідністю оцінки ступеню виправлення (не стає на шлях виправлення), останньому було відмовлено у переведенні до дільниці соціальної реабілітації.

21 травня 2020 року відносно засудженого було розглянуто на адміністративній комісії в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№ 26)» згідно статті 82 КК України позитивно, але згідно поданої заяви засуджений відмовився від заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Крім того, 17 грудня 2020 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії установи відповідно ст. 81 КК України, але у зв`язку із невідповідністю оцінки ступеню виправлення (став на шлях виправлення), останньому було відмовлено у застосуванні умовно-дострокового звільнення.

Мотиви та висновку суду

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Уне менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі. (ч.2, п. 2 ч.3 ст. 81 КК України).

Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.

Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з ч.1 ст. 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання.

Разом з тим, підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.

Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов`язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.

Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов`язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.

Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.

Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Розглядаючи клопотання засудженого щодо застосування умовно-дострокового звільнення, та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання за умисні нетяжкі злочини. За весь час відбування – з 26 вересня 2018 року і по лютий 2021 року засуджений має лише три заохочення за зразкову поведінку у 2020 року, і це ще не підтверджує того, що він повністю став на шлях виправлення та його поведінка зазнає позитивних змін.

Як вбачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_1 почав ставати на шлях виправлення лише за декілька місяців, що передували розгляду його на комісії при вирішенні питання про застосування пільг, передбачених статтею 82 КК України.

Станом на момент звернення до суду із клопотанням про застосування ст. 81 КК України, стягнення, застосоване до засудженого у період відбування покарання погашене. Однак, даний факт не може свідчити, що засуджений довів своє виправлення, оскільки висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Крім того, об`єктивно згідно з даними адміністрації установи виконання покарань, засуджений не довів свого виправлення, а заохочення отримані лише в період, що передує застосуванню пільг, що свідчить про непослідовний процес виправлення і у сукупності із дослідженими даними не може бути безсумнівним підтвердженням його виправлення та готовності до самокерованої правослухняної поведінки.

Об`єктивних фактів та даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, що є підставою для застосування статті 81 КК України не встановлено.

Крім того, суд враховє, що ОСОБА_1 відбуває покарання за трьома вироками, а злочин, за яким ОСОБА_1 засуджений до реальної міри покарання, вчинено в період іспитового строку.

Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки ОСОБА_1 такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, що останнім не надано конкретних переконливих даних про те, що процес його виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.

Згідно частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого, який своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.

На думку суду, звільнення від відбування покарання умовно-достроково з огляду на те, що ОСОБА_1 не довів свого виправлення, під час відбування покарання порушував режим відбування покарання, а також кількість злочинів, скоєних ОСОБА_1 не буде гарантувати такої цілі покарання як кара, тобто не буде відповідати засадам призначення покарання, визначеним у ст.ст. 50, 65 КК України, тому клопотання є передчасним.

В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах особової справи інформацією, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)», про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, відмовити.

Направити до Державної установи "Криворізька виправна колонія (№80)" копії ухвал - для відома, а так само і для вручення засудженому.

Копію ухвали вручити прокурору.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.

Повний текст ухвали складено та проголошено 18 лютого 2021 року о 11год.35хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24, третій поверх).

Суддя: О. В. Чайкіна