Рішення № 9496965, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/3019.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро –Союз –Хмельницький»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі - Холдінг»

простягнення 60014,94 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Савчук А.М. –дов. № 02/10 від 13.01.2010 року;

від відповідача: Цапів І.М. –дов. № б/н від 20.10.2009 року;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро –Союз - Хмельницький»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі - Холдінг»про стягнення 49278,24 грн. –основного боргу, 4435,23 грн. –пені, 4882,01 грн. –інфляційних втрат та 1419,46 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором № 17 від 16 січня 2008 року, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 60014,94 грн.

Ухвалою від 20.01.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 08.02.2010 року.

В судовому засіданні 08.02.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 08.02.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 08.02.2010 року розгляд справи було відкладено на 19.03.2010 року.

01 березня 2010 року представник позивача через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 49278,24 грн. –основного боргу, 4481,68 грн. –пені, 5823,33 грн. –інфляційних втрат та 1682,80 грн. –3% річних.

В судовому засіданні 19.03.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.2010 року надав усні пояснення по суті спору та подав клопотання про застосування строку позовної давності до штрафних санкцій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.03.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро –Союз –Хмельницький», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіомі - Холдінг», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір № 17 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по ціні зазначених в рахунках та/або накладних, які є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поставка продукції здійснюється у відповідності з Правилами «Інкотермс –2000»на умовах: EXW –склад постачальника, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 155/1.

Згідно з пунктом 2.2 Договору поставка продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, яка постачається постачальник надає покупцю рахунок та накладну на продукцію, в яких зазначається найменування, асортимент, кількість та ціна продукції. Вся продукція, що постачається постачальником покупцю за період дії цього Договору, та/або оплачена покупцем в період дії цього Договору, вважається, продукцією, поставленою або оплаченою в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що в разі поставки партії продукції на суму до 50000,00 грн. покупець здійснює оплату продукції щоквартально.

Відповідно до пункту 3.3 Договору ціна договору складає сумарну ціну поставленої постачальником та прийнятої покупцем продукції протягом дії цього Договору.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № 24767/06 від 01 вересня 2008 року на суму 2411,47 грн., № 24729/03 від 01 вересня 2008 року на суму 2314,61 грн., № 24879/06 від 02 вересня 2008 року на суму 237,96 грн., № 24989/06 від 03 вересня 2008 року на суму 273,24 грн., № 25088/06 від 03 вересня 2008 року на суму 544,80 грн., № 25076/06 від 03 вересня 2008 року на суму 1734,76 грн., № 25073/06 від 03 вересня 2008 року на суму 1788,34 грн., № 24994/06 від 03 вересня 2008 року на суму 2510,90 грн., № 25082/06 від 03 вересня 2008 року на суму 1673,10 грн., № 25221/06 від 04 вересня 2008 року на суму 1529,24 грн., № 25259/06 від 05 вересня 2008 року на суму 979,99 грн., № 25336/06 від 05 вересня 2008 року на суму 1278,00 грн., № 25334/06 від 05 вересня 2008 року на суму 503,36 грн., № 25401/06 від 06 вересня 2008 року на суму 253,24 грн., № 25510/06 від 08 вересня 2008 року на суму 962,17 грн., № 25505/06 від 08 вересня 2008 року на суму 206,93 грн., № 25726/06 від 10 вересня 2008 року на суму 1217,48 грн., № 25816/06 від 10 вересня 2008 року на суму 782,23 грн., № 25917/06 від 11 вересня 2008 року на суму 590,00 грн., № 25946/06 від 11 вересня 2008 року на суму 2033,66 грн., № 25945/06 від 11 вересня 2008 року на суму 432,67 грн., № 25882/06 від 11 вересня 2008 року на суму 1916,16 грн., № 25919/06 від 11 вересня 2008 року на суму 729,22 грн., № 26044/06 від 12 вересня 2008 року на суму 1013,59 грн., № 26057/06 від 12 вересня 2008 року на суму 2744,44 грн., № 26185/06 від 13 вересня 2008 року на суму 500,84 грн., № 26188/06 від 13 вересня 2008 року на суму 101,12 грн., № 26290/06 від 15 вересня 2008 року на суму 79,33 грн., № 26474/06 від 16 вересня 2008 року на суму 357,07 грн., № 26473/06 від 16 вересня 2008 року на суму 1754,28 грн., № 26660/06 від 18 вересня 2008 року на суму 3734,02 грн., № 26659/06 від 18 вересня 2008 року на суму 103,07 грн., № 26818/06 від 19 вересня 2008 року на суму 894,42 грн., № 26936/06 від 22 вересня 2008 року на суму 5340,00 грн., № 26972/06 від 22 вересня 2008 року на суму 768,86 грн., № 27220/06 від 24 вересня 2008 року на суму 277,25 грн., № 27825/06 від 02 жовтня 2008 року на суму 352,08 грн., № 30725/06 від 05 листопада 2008 року на суму 2760,23 грн., № 30724/06 від 05 листопада 2008 року на суму 2548,64 грн. та довіреностями на отримання товарно –матеріальних цінностей серія ЯПЛ № 176022 від 28 серпня 2008 року, серія ЯПЛ № 176023 від 28 серпня 2008 року, серія ЯПЛ № 176065/13 від 8 вересня 2008 року, серія ЯПЛ № 176082/30 від 11 вересня 2008 року, серія НБЙ № 713069 від 10 вересня 2008 року, серія НБЙ № 713092 від 24 вересня 2008 року, серія ЯПЛ № 176219 від 05 листопада 2008 року, проте відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 49278,24 грн.

02.02.2009 року, 01.04.2009 року та 15.12.2009 року позивач направляв на адресу відповідача претензії з вимогою погасити існуючу заборгованість, на доказ чого надано повідомлення про вручення поштових відправлень (копії в матеріалах справи), проте вищезазначені вимоги залишені відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 49278,24 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 49278,24 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.3 Договору за порушення строку оплати продукції, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі 0,3 % від простроченої суми, з кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована постачальником за весь період прострочки.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 5.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4481,68 грн.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки, відповідач подав клопотання про застосування строків позовної давності, господарський суд вважає за необхідне до позовних вимог в частині стягнення пені застосувати річний строк позовної давності.

Здійснивши перерахунок пені в межах розрахунку позивача, проте з урахуванням пунктів 3.1, 5.3 Договору, здійснених поставок та проплат, річного строку позовної давності, який застосовується до штрафу і пені, а також зважаючи на те, що позов було надіслано поштою 14.01.2010 року, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 2154,78 грн., розрахунок яких здійснено з 14.01.2009 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1682,80 грн. та 5823,33 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 3.1 Договору, здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 5823,33 грн., а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 1682,62 грн. перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Крім того, слід зазначити, що згідно з уточненням від 01.03.2010 року позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 61266,05 грн., проте мито в частині збільшених вимог недоплачено, тому з позивача підлягає до стягнення на користь Державного бюджету України 12,51 грн. державного мита.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі - Холдінг»(місцезнаходження: 01133, м. Київ, Печерський р-н, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 32827667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро –Союз –Хмельницький»(місцезнаходження: 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чорновола, 155/1, код ЄДРПОУ 23838102) 49278 (сорок дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 24 коп. –основного боргу, 2154 (дві тисячі сто п’ятдесят чотири) грн. 78 коп. –пені, 5823 (п’ять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 33 коп. –інфляційних втрат, 1682 (одну тисячу шістсот вісімдесят дві) грн. 62 коп. –3% річних, 589 (п’ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 39 коп. - державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 04 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро –Союз –Хмельницький»(місцезнаходження: 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чорновола, 155/1, код ЄДРПОУ 23838102) на користь Державного бюджету України 12 (дванадцять) грн. 51 коп. державного мита.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

06.04.2010 року