Рішення № 9496922, 26.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/2526.03.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоЗакритого акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс»

Простягнення 2778,28 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача : Пархоменко І.С, –дов. № 1-02 від 02.02.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс»про стягнення 2778,28 грн.

Ухвалою від 18.01.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 08.02.2010 року.

Представник позивача в судове засідання 08.02.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 08.02.2010 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно з яким проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні 08.02.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 19.02.2010 року.

В судовому засіданні 19.02.2010 року представники сторін надали усні пояснення по суті спору.

Крім того, в судовому засіданні 19.02.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 19.02.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 26.03.2010 року.

26.03.2010 року в судове засідання з’явився представник відповідача та надав усні пояснення, якими проти позову заперечував.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 26.03.2010 року за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та враховуючи пояснення представника позивача, що були надані в минулих засіданнях, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Закритим акціонерним товариством «Кордон Авіа Сервіс»(далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 10099 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 позивач зобов’язувався, виконувати умови даного Договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного Договору, з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до правил устройства електроустановок, 6 видання, 1986 р. (із змінами та доповненнями) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених Додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", а відповідач зобов’язувався виконувати умови даного Договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 даного Договору, оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів", здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 Ж до Договору, п.п.1, 2, 4, 5 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 27 числа кожного місяця та щомісячно до 28 числа споживач зобов’язується направити свого представника до постачальника за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 31 для надання звіту про використану електричну енергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період. Споживач здійснює оплату електричної енергії платежем розміром 100 % від обсягу спожитої енергії у попередньому розрахунковому періоді до 3 числа поточного місяця. На основі звіту про обсяги спожитої електричної енергії постачальник виписує споживачу до 1 числа поточного місяця рахунок, який підлягає оплаті до 1 числа місяця наступного за звітнім.

Відповідно до п. 5.1. Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання на наступний рік установлюється постачальником на рівні фактично спожитих обсягів відповідних періодів поточного року.

У зв’язку з тим, що споживач не надав постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання на 2009 рік у порядку визначеному п. 5.1. Договору, позивач самостійно визначив обсяги споживання, про що повідомив відповідача повідомленням № 048-30-10143 від 07.11.2008 року.

Як вбачається з вказаного повідомлення, максимальний обсяг договірного споживання на червень 2009 року був визначений відповідачу на рівні 3350 кВтг.

З наданого відповідачем звіту про використану електроенергію в червні 2009 року останнім спожито електричної енергії в обсязі 7155 кВтг.

Таким чином, відповідачем перевищено ліміт споживання на 3805 кВтг.(7155-3350).

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Керуючись вищезазначеним, позивач нарахував відповідачу двократну вартість електричної енергії спожитої в червні 2009 року понад договірну величину та виставив для оплати рахунок № 10099011/7 від 28.07.2009 року на суму 2778,28 грн.

Відповідач зазначений рахунок не оплатив, стверджуючи, що позивач невірно визначив суму для оплати, так як половина цієї суми по своїй суті є платою за електроенергію, яка включає ПДВ, а інша половина є санкцією, на яку позивач в порушення Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно нарахував ПДВ.

Такі ж заперечення викладені відповідачем і у відзиві на позов.

Розглянувши подану позовну заяву, заслухавши доводи та пояснення сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.17 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

З назви статей 26 та 27 цього Закону, а також частини 7 ст. 27 вбачається, що законодавець визначає двократну вартість (ч.5 ст. 26) як відповідальність та санкцію.

Частиною 1 ст. 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки(ч.1 ст. 217).

Згідно частини 5 ст. 277 ГК України, відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Стаття 546 ЦК України також визначає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

З аналізу вищенаведених статей можна зробити висновок, що статтями 26 та 27 Закону України «Про електроенергетику»встановлено особливий вид відповідальності, суть якої полягає у сплаті споживачами збільшеної (подвійної) вартості електричної енергії у випадку її споживання понад договірну величину, а тому заперечення відповідача, щодо неправомірності нарахування позивачем податку на додану вартість на збільшену вартість неправомірно спожитої електроенергії, визнаються судом необґрунтованими.

Зазначена правова позиція також знайшла своє відображення в листі Державної податкової адміністрації України від 18.05.2009 р. N 10191/7/16-1517.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 2778,28 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс»(02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, код ЄДРПОУ 32070105) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 2778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн.. 28 коп. коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

07.04.2010 року