Рішення № 9496690, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/8225.03.10 За позовомприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

доприватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа ВієннаІншуранс Груп»

треті особи

про1)закрите акціонерне товариство «Керкінітіда»

2)Рорбах Євген Валентинович

стягнення 15300,86 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:не з’явився

від відповідача:

від третьої особи1:

від третьої особи2:юрисконсульт Богаченко М.М. (довіреність №15-2010 від 11.01.2010 року)

не з’явився

не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа ВієннаІншуранс Груп»15300,86 гривень (у тому числі 13971,00 грн. страхового відшкодування, 674,82 грн. пені, 218,88 грн. інфляційних втрат, 98,75 грн. трьох процентів річних та 337,41 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач відшкодував своєму страхувальнику матеріальні збитки (виплатив страхове відшкодування), нанесені йому у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 12.09.2008 року по вул. 60 років Жовтня в м. Євпаторія. Позивач, посилаючись на статті 993, 1187 Цивільного кодексу та статтю 27 Закону України «Про страхування», просив суд стягнути з Відповідача вищеозначену суму збитків з врахуванням того, що останній уклав з винуватцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, а відтак –відповідно до укладеного договору зобов’язаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки в межах встановленого ліміту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2010 року порушено провадження у справі № 23/82 та призначено її розгляд на 09.02.2010 року.

У судовому засіданні представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив у позові відмовити повністю, оскільки страхове відшкодування сплачено повністю.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.03.2010 року, за згодою представника Відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та закритим акціонерним товариством «Керкінітіда» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №4534-а/07 від 27.09.2007 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням та користуванням автомобілем Chevrolet Aveo (державний номерний знак АК6812АМ).

12.09.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась в місті Євпаторія по вул. 60 років Жовтня, автомобіль Chevrolet Aveo (державний номерний знак АК6812АМ) отримав механічні пошкодження в результаті зіткнення з ним автомобіля ВАЗ-2105 (державний номерний знак 838-96 КР). Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля ВАЗ-2105 (державний номерний знак 838-96 КР).Означені обставини підтверджені довідкою ДАІ України та постановою від 16.09.2008 року, винесеною Євпаторійським міським судом Автономної Республіки Крим в адміністративній справі №3-12388/2008.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Таким чином, у водія автомобіля ВАЗ-2105 (державний номерний знак 838-96 КР) у момент скоєння ДТП виник обов’язок відшкодувати завдані ним збитки страхувальнику Позивача.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ-2105 (державний номерний знак 838-96 КР) була застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ 7737818.

Згідно звіту про оцінку № 9415 від 12.09.2008 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Chevrolet Aveo (державний номерний знак АК6812АМ) становить 15236,02 грн., а з урахуванням фізичного зносу становить 13634,14 грн.

Таким чином, Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача завданих йому збитків у сумі 13124,14 гривень (13 634,14 грн.вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу мінус 510 гривень франшизи).

Позивач керуючись умовами договору добровільного страхування наземного транспорту №4534-а/07 від 27.09.2007 року, на підставі страхового акту № 5749-а/08зп від 23.12.2008 року здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 14481,00 грн. Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №207 від 23.12.2008 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача з моменту здійснення страхового відшкодування перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до статтей 22, 29, 34, 35, 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у Відповідача виник обов’язок за відповідною вимогою виплатити страхове відшкодування на користь Позивача за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач направив Відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, яка була отримана останнім (відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення) 06.08.2009 року.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов’язок Відповідач не виконав. Страхове відшкодування було перераховано Позивачу після подання позову та порушення провадження у справі (платіжне доручення №22599 від 02.02.2010 року).

За таких обставин, враховуючи добровільне задоволення Відповідачем заявлених до нього вимог суд припиняє провадження в частині відповідних позовних вимог на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач відповідно до платіжного доручення №22599 сплатив страхове відшкодування 02.02.2010 року, тобто з прострочкою терміну визначеного законом, майже на шість місяців.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, суд встановлює порушення господарського зобов’язання з боку Відповідача в частині своєчасної та у повному обсязі виплати суми страхового відшкодування за полісом № ВВ 7737818.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 37.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у випадку прострочення виплати страхового відшкодування страховик сплачує на користь особи, яка має право на отримання такого відшкодування, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Розглянувши наданий Позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені, підлягають задоволенню частково у розмірі 626,54 грн. Позивачем не взято до уваги, що полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ 7737818, встановлено франшизу у розмірі 510 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 91,69 грн., а позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 205,61 грн.

Крім того, Позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з Відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами. Частиною другою статті 536 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки в даному випадку, договором, законом або іншим нормативним актом не встановлено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, позовна вимога про стягнення з Відповідача 337,41 гривні задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що виплату страхового відшкодування Відповідачем було здійснено після порушення провадження у справі, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа ВієннаІншуранс Груп»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ідентифікаційний код 24175269) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 626,54 грн. (шістсот двадцять шість гривень 54 коп.) пені; 205,61 грн. (двісті п’ять гривень 61 коп.) інфляційних втрат; 91,69 грн. (дев’яносто одна гривна 69 коп.) трьох процентів річних; 140,48 грн. (сто сорок гривень 48 коп.) державного мита та 216,68 грн. (двісті шістнадцять гривень 68 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення 13124,14 грн. страхового відшкодування.

4.          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

5.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 31.03.2010 року.