
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2021 року № 810/3344/15
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2015 №0000872202.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що повернення готівкових коштів згідно видаткових касових ордерів, здійснені позивачем, є поверненням передплати за автомобіль, котрий покупці мали намір придбати, але з різних причин відмовлялися від укладання договору. При цьому, отримання товару та перехід права власності на товар, або повернення товару не відбувалось. Позивач вважає, що вищевказані операції не повинні проводитись через реєстратор розрахункових операцій на тій підставі, що вони не є розрахунковими операціями, в розумінні ст. 2 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому підстави застосування до нього штрафних санкцій, передбачених вищевказаним Законом, відсутні.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016, апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 - без змін.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2019 касаційну скаргу податкового органу задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Колегія суддів у постанові зазначила, що судами порядок та спосіб сплати грошових коштів покупцями позивачу не встановлювався, обмежившись зазначенням в судовому рішенні про внесення фізичними особами (покупцями) коштів через касу товариства, що також унеможливлює суд касаційної інстанції визначити в якому саме місці розрахунків їх було внесено (скринька касового апарата або каса). Таким чином поза увагою судів залишено те, що на підставі видаткових касових ордерів реєструється внесення та видача коштів за допомогою операції «службове внесення» та «службова видача».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 прийнято дану справу до свого провадження суддею Лиска І.Г. та вирішено, що розгляд даної справи буде здійснюватись за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24.04.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 зупинено провадження у даній справи за обґрунтованим клопотанням сторони до 22.05.2019.
Позивачем надано до суду додаткові письмові пояснення в яких останній зазначив, що товариство заперечує порушення ст. 17 п. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР враховуючи той факт, що податкове повідомлення-рішення №0000872202 від 16.03.20.15 року, є незаконним та необґрунтованим.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 поновлено провадження у справі.
Всі учасники справи 22.05.2019 подали до суду клопотання в яких просили подальший розгляд справи здійснювати без їхньої участі, в порядку письмового провадження.
У зв`язку з поданими клопотаннями та на підставі ст.194, 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" зареєстровано як юридичну особу Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.05.2006. Як платник податків позивач перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 23.05.2006 за №4500, в Броварській ОДПІ з 17.01.2012.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 20.01.2015 по 13.02.2015 посадовими особами Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі наказу від 05.01.2015 №3 та згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Арма Моторс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 05.03.2015 №108/10-06-22-01/34356004, згідно висновків якого, зокрема, встановлено факти проведення ТОВ "Арма Моторс" розрахункових операцій у готівковій формі на загальну суму 665331,44 грн. згідно видаткових касових ордерів без застосування реєстратора розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуг) та без видачі розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції, чим порушено вимог п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі висновків Акту перевірки Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2015 №0000872202, згідно з яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 137 379,20 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази суд звертає увагу на таке.
Під час розгляду даної справи, з урахуванням висновків постанови Верховного суду, суду необхідно зясувати порядок та спосіб сплати грошових коштів покупцями позивачу.
Суд зазначає, що в Акті перевірки, на підставі якого винесено ППР, податковий орган зазначає, що під час перевірки встановлено факти проведення розрахункових операцій у готівковій формі згідно видаткових касових ордерів без застосування РРО на повну суму покупкита без видачі розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції чим порушено п.1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Разом з тим в Акті перевірки наводиться перелік з 67 операцій ТОВ «Арма Моторс», які на думку податкового органу і є фактами порушення Закону про РРО.
Проте, жодна з операцій, які перелічено в Акті перевірки та за вчинення яких до позивача застосовано санкції, не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО.
У всіх випадках, які відображено в Акті перевірки, покупці здійснювали попередньо неповну оплату за обраний товар (автомобілі марки Рено), а згодом відмовлялися від придбання такого з тих чи інших причин. ТОВ «Арма Моторс» повертало на вимогу покупців передоплату згідно вимог законодавства України.
Вищенаведене означає - видача коштів здійснювалась не за повернутий товар. Відповідно, така видача коштів не підпадає під визначення розрахункової операції, яке наведено в Законі про РРО.
Тому передоплату за автомобілі товариством було прийняточерез касу РРО з видачею фіскального чека на таку передоплату, далі вилучено з каси РРО та оприбутковано в касу підприємства.
Передача коштів в касу підприємства відбувалася оформленням прибуткового касового ордеру після чого такі кошти інкасовувалися.
В жодномуразі перевищення ліміту готівки в касі чи інших порушень зі сторони ТОВ «Арма Моторс» не було та таких порушень не було виявлено під час перевірки податковим органом.
Крім того, на його підтвердження позивачем надано до суду акти звірки розрахунків та оборотно-сальдові відомості по рахунку №364.
Так, матеріалами справи встановлено, що 13 січня 2013 року між ТОВ «Арма Моторс» та ОСОБА_1 було укладено Договір №130113А за яким остання мала намір придбати автомобіль Renault Dustеr номер кузова НОМЕР_1 . Цього ж дня ОСОБА_1 сплатила передоплату по Договору в розмірі 2 200 грн. Придбання товару повинно було відбутись за рахунок власних коштів. Однак, в силу певних життєвих обставин покупець відмовився від купівлі авто та 15 січня 2013 року виявила бажання розірвати вищевказаний договір, про що було укладено додаткову угоду №1. На підставі заяви ОСОБА_1 про повернення передплати за автомобіль від 16 січня 2013 року, останній було видано з каси підприємства кошти у розмірі 2 200 грн. про, що видано видатковий касовий ордер №364 від 17 січня 2013 року.
Крім цього, з акту звірки розрахунків від 17 січня 2013 року вбачається, що будь-яких інших розрахунків з вищевказаним Контрагентом у ТОВ «Арма Моторс» не було.
Розрахунок з ОСОБА_1 було відображено в касовій книзі (сторінка 11 Касової книги за 17 січня 2013 p.).
У березні 2013 року до ТОВ «Арма Моторс» звернувся потенційний клієнт для купівлі авто ОСОБА_2 . Після консультацій з менеджером продавця з продажу ОСОБА_2 вирішив придбати автомобіль Renault Duster, однак через відсутність такого авто на складі продавця та неможливості продажу такого авто між сторонами було досягнуто згоди про те, що ОСОБА_2 здійснює передоплату за авто, продавець замовляє таке авто в Імпортера чи Виробника і після ідентифікації автомобіля (номер кузову, колір, комплектація), погодження строку поставки, кінцевої ціни та строку платежу сторони укладатимуть договір купівлі продажу іздійснену передоплату буде зараховано в якості купівлі авто. Тому, 16 березня 2013 року ОСОБА_2 вніс в касу ТОВ «Арма Мотор» кошти в розмірі 1 000 грн.
Проте, в силу певних обставин, ОСОБА_2 відмовився від купівлі авто та написав відповідну заяву на повернення передоплати в розмірі 1 000 грн. Продавець повернув Клієнту дані кошти, про що свідчить видатковий касовий ордер №59 від 19 березня 2013 року.
З акту звірки розрахунків від 19 березня 2013 року вбачається, що будь-яких інших розрахунків з вищевказаним Контрагентом у ТОВ «Арма Моторс» не було.
Розрахунок з ОСОБА_2 було відображено в касовій книзі (сторінка 69 Касової книги за 19 березня 2013 p.).
14 березня 2013 року між ТОВ «Арма Моторс» та ОСОБА_3 було укладено Договір №140313А за яким останній мав намір придбати автомобіль Renault Logan. Цього ж дня ОСОБА_3 сплатив передоплату по Договору в розмірі 1000 грн. Придбання товару повинно було відбутись за рахунок власних коштів. Однак, в силу певних життєвих обставин Покупець відмовився від купівлі авто та 17 березня 2013 року виявив бажання розірвати вищевказаний договір, про що було укладено додаткову угоду №1. На підставі заяви ОСОБА_3 про повернення передплати за автомобіль від 17 березня 2013 року, останньому було видано з каси підприємства кошти у розмірі 1 000 грн. про, що видано видатковий касовий ордер №57 від 17 березня 2013 року. З акту звірки розрахунків №2194 від 30 червня 2013 року вбачається, що будь-яких інших розрахунків з вищевказаним Контрагентом у ТОВ «Арма Моторс» не було. Розрахунок з ОСОБА_3 було відображено в касовій книзі (сторінка 67 Касової книги за 17 березня 2013 p.).
20 березня 2013 року між ТОВ «Арма Моторс» та ОСОБА_4 було укладено Договір №А1153 за яким останній мав намір придбати автомобіль RenaultKangoо номер кузову НОМЕР_2 . Цього ж дня ОСОБА_4 було сплачено передоплату по Договору в розмірі 10 000 грн. Придбання товару повинно було відбутись за рахунок власних коштів. Однак, в силу певних життєвих обставин Покупець відмовився від купівлі авто та 22 березня 2013 року виявив бажання розірвати вищевказаний договір, про що було укладено додаткову угоду №1. На підставі заяви ОСОБА_4 про повернення передплати за автомобіль у розмірі 10000 грн. від 22 березня 2013 року, останньому було видано з каси підприємства кошти у розмірі 10000 грн. про, що видано видатковий касовий ордер №67 від 25 березня 2013 року. Вищевказаний автомобіль ТОВ «Арма Моторс» було продано клієнту ОСОБА_5 на підставі Договору №СО9731 від 26 березня 2013 року. З акту звірки розрахунків від 25 березня 2013 року вбачається, що будь-яких інших розрахунків з вищевказаним Контрагентом у ТОВ «Арма Моторс» не було. Розрахунок з ОСОБА_4 було відображено в касовій книзі (сторінка 74 Касової книги за 25 березня 2013 р.).
10 квітня 2013 року між ТОВ «Арма Моторс» та ОСОБА_6 було укладено Договір №А0390 за яким останній мав намір придбати автомобіль RenaultDuster. Цього ж дня ОСОБА_6 було сплачено передоплату по Договору в розмірі 5 000 грн. Придбання товару повинно було відбутись за рахунок власних коштів. Однак, в силу певних життєвих обставин Покупець відмовився від купівлі авто та 15 квітня 2013 року виявив бажання розірвати вищевказаний договір, про що було укладено додаткову угоду №1. На підставі заяви ОСОБА_7 про повернення передплати за автомобіль від 15 квітня 2013 року, останньому було видано з каси підприємства кошти у розмірі 5 000 грн. про, що видано видатковий касовий ордер №90 від 15 квітня 2013 року. З акту звірки розрахунків від 15 квітня 2013 року вбачається, що будь-яких інших розрахунків з вищевказаним Контрагентом у ТОВ «Арма Моторс» не було. Розрахунок з ОСОБА_8 було відображено в касовій книзі (сторінка 95 Касової книги за 15 квітня 2013 року).
У березні 2013 року до ТОВ «Арма Моторс» звернувся потенційний клієнт для купівлі авто ОСОБА_9 . Після консультацій з менеджером продавця з продажу ОСОБА_9 вирішив придбати автомобіль Renault Logan, однак через відсутність такого авто на складі Продавця та неможливості продажу такого авто між сторонами було досягнуто згоди про те, що ОСОБА_9 здійснює передоплату за авто. Продавець замовляє таке авто в Імпортера чи Виробника і після ідентифікації автомобіля (номер кузова, колір, комплектація), погодження строку поставки, кінцевої ціни та строку платежу сторони укладатимуть договір купівлі пролажу і здійснену передоплату буде зараховано під час купівлі авто. Тому, 03 березня 2013 року ОСОБА_9 вніс в касу ТОВ «Арма Моторс» кошти в розмірі 2 000 грн.
Проте, в силу певних обставин, ОСОБА_9 відмовилася від купівлі авто та написав відповідну заяву на повернення передоплати в розмірі 2 000 грн. Продавець повернув Клієнту дані кошти, про що свідчить видатковий касовий ордер від 20 квітня 2013 року.
З акту звірки розрахунків від 30 червня 2013 року можна побачити, що будь-яких інших розрахунків з вищевказаним Контрагентом у ТОВ «Арма Моторс» не було.
Розрахунок з ОСОБА_9 було відображено в касовій книзі (сторінка. 100 Касової книги за 20 квітня 2013 р.).
У березні 2013 року до ТОВ «Арма Моторс» звернувся потенційний клієнт для купівлі авто ОСОБА_10 . Після консультацій з менеджером продавця з продажу ОСОБА_10 , вирішила придбати автомобіль Renault Logan, однак через відсутність такого авто на складі Продавця та неможливості продажу даного авто між сторонами було досягнуто згоди про те, що ОСОБА_10 здійснює передоплату за авто. Продавець замовляє таке авто в Імпортера чи Виробника і після ідентифікації автомобіля (номер кузова, колір, комплектація), погодження строку поставки, кінцевої ціни та строку платежу сторони укладатимуть договір купівлі продажу іздійснену передоплату буде зараховано в під час купівлі авто. Тому, 12 березня 2013 року ОСОБА_10 внесла в касу ТОВ «Арма Моторс» кошти в розмірі 2 000 грн.
Проте, в силу певних обставин, ОСОБА_10 відмовилася від купівлі авто та написала відповідну заяву на повернення передоплати в розмірі 2 000 грн. Продавець повернув Клієнту дані кошти, про що свідчить видатковий касовий ордер від 17 квітня 2013 року
З акту звірки розрахунків від 30 червня 2013 року вбачається, що будь-яких інших розрахунків з вищевказаним Контрагентом у ТОВ «Арма Моторс» не було.
Розрахунок зі ОСОБА_10 було відображено в касовій книзі (сторінка 97 Касової книги за 17 квітня 2013 р.).
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пункт 2 вказаної статті Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зобов`язує суб`єкта господарювання видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Статтею 2 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).
Разом з тим, як було встановлено судом, позивачем від вищезазначених фізичних осіб (покупців за відповідними договорами та усними домовленостями) за місцем реалізації товарів прийняття готівкових коштів за реалізований товар та видача готівкових коштів за повернутий товар не здійснювалася. Автомобілі (запчастини) фізичним особам (покупцям) не передавались, право власності на автомобілі до покупців не переходило, так само як останніми вони не повертались позивачу.
Крім того, при прийнятті рішення у даній справі судом враховано, що відповідно до п.2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 (далі - Положення №637), підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Відповідно до п. 3.1 Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Пунктом 3.5 Положення №637 визначено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.
Суд вважає, що повернення готівкових коштів згідно зазначених вище видаткових касових ордерів здійснено позивачем відповідно до вимог Положення №637 та інших норм чинного законодавства. При цьому судом враховується і те, що грошові кошти, щодо яких виник спір, обліковувались відповідно до чинних нормативних документів і питань щодо їх не оприбуткування чи неналежного обліку у звітних документах не виникало.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оскільки отримання автомобілів (запчастин) та перехід права власності на автомобілі (запчастини), або повернення автомобілів (запчастин) не відбувалось, тому вищевказані операції не повинні проводитись через реєстратори розрахункових операцій на тій підставі, що вони не є розрахунковими операціями в розумінні ст. 2 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п`ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
На думку суду, необхідною умовою застосування фінансової санкції згідно з п. 1 ст.17 вказаного Закону є наявність факту продажу товару та непроведення цієї операції через реєстратори розрахункових операцій.
Разом з тим, стаття 17 Закону про РРО не містить жодної вимоги до суб`єктів господарювання, жодного правила чи процедури, яку необхідно виконувати. Ця стаття визначає лише відповідальність за порушення вимог Закону про РРО.
Крім того, в супереч положенням Податкового кодексу України податковий орган не надав ТОВ «Арма Моторс» разом з ППР розрахунок штрафної санкції.
Наявність такого розрахунку є необхідною для того, щоб перевірити правильність розрахунку розміру штрафної санкції. Адже відповідальність за незастосування РРО настає у вигляді штрафу який диференціюється в залежності від кількості вчинених порушень протягом року та від суми таких порушень (п. 1 ст. 17 Закону1) : за перше протягом року вчинене порушення застосовується штраф в розмірі 1 грн.; за друге протягом року вчинене порушення - штраф в розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів; за кожне наступне - п`ятикратному розмірі від вартості проданих товарів (при цьому станом на дату подачі позову абзац четвертий пункту 1 статті 17 виключено на підставі Закону N 569-VIII ( 569-19 ) від 01.07.2015р., а слово «друге» протягом року замінено на «кожне наступне»).
Відповідно до наведених норм Закону, розмір штрафної санкції залежить від вартості проданих товарів. Однак, в Акті перевірки податковий орган не навів жодного факту продажу товарів з порушенням вимог Закону про РРО. Всі наведені операції - повернення попередньої оплати покупцю. Оскільки товар не був проданий (і не був повернутий), то вартість проданого товару становить 0 грн. 0 коп.
Таким чином, позивачем операції із продажу автомобілів (запчастин) фактично проведено не було, а тому і не було обов`язку застосовувати під час проведення операцій з повернення попередньої оплати за автомобіль (запчастини) реєстратор розрахункових операцій.
За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.03.2015 №0000872202 щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2137379,20 суд вважає таким, що не відповідає правовим нормам, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Проте, як встановлено в ході розгляду справи відповідачем не виконано обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, та не доведено суду належними і допустимими доказами правомірність прийняття спірного рішення. Відповідач також не спростував надані позивачем докази.
З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 70-72, 159-163, 167, 254 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000872202 від 16 березня 2015 року, прийняте Броварською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.
Судове рішення № 94966040, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 15.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/3344/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: