Рішення № 94965775, 15.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року Справа № 280/9049/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування при призначенні позивачу пенсії в подвійному розмірі періодів її роботи на посаді медичної сестри Запорізького обласного протитуберкульозного диспансеру (правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради), на посаді медичної сестри фтизіатричного відділу Кіровської дільничної лікарні, на посаді медичної сестри Пологівського міжрайтубдиспансера, на посаді сестри медичної протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення Комунального закладу "Оріхівська центральна районна лікарня" Оріхівської районної лікарні Запорізької області (правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Оріхівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Оріхівської районної ради Запорізької області) та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи позивача з 01.06.1984 по 17.07.1990, з 18.07.1990 по 01.10.1993, з 01.10.1993 по 11.04.2014, з 14.04.2014 по 28.02.2020, починаючи з дати звернення - 28 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 11.03.2020 їй призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Звертає увагу, що при призначенні пенсії відповідач невірно розрахував її страховий стаж, оскільки відповідачем не враховано те, що періоди роботи на посаді медичної сестри з 01.06.1984 по 17.07.1990, з 18.07.1990 по 01.10.1993, з 01.10.1993 по 11.04.2014, з 14.04.2014 по 28.02.2020 мають бути зараховані у подвійному розмірі у відповідності до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). Вважає такі дії відповідача щодо неврахування вказаних періодів роботи у подвійному розмірі до її страхового стажу протиправними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.12.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

04.01.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№149), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та з посиланням на положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) зазначає, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Під час перерахунку пенсії позивача при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах враховано стаж 65 років 04 місяці 17 днів , а при визначенні розміру пенсії обчислено страховий стаж 49 років 2 місяці 19 днів. Таким чином, відсутні правові підставі для зарахування періодів роботи позивача з 01.06.1984 по 17.07.1990, з 18.07.1990 по 01.10.1993, з 01.10.1993 по 11.04.2014, з 14.04.2014 по 28.02.2020 до страхового стажу позивача. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 11.01.2021 витребувано від Управління належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1

26.01.2021 на виконання вимог ухвали від 11.01.2021 відповідач надав до суду відповідні документи (вх.№4732).

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 29.03.2002 перебувала на обліку в Управлінні, отримувала пенсію по інвалідності.

11.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії.

З 11.03.2020 позивача переведено на пенсію за віком (список №2) відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням положень Закону №1788-XII.

На відповідне звернення позивача, листом від 05.06.2020 №4760-4577/Д-02/8-0800/20 Управління повідомило, що з 11.03.2020 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2. Розмір пенсії обчислений відповідно до Закону №1058-IV, який залежить від страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачені страхові внески. За матеріалами пенсійної справи позивача загальний страховий стаж роботи станом на 01.03.2020 складає 49 років 2 місяці, у тому числі 16 років 11 місяців 21 день зараховані в подвійному розмірі; індивідуальний коефіцієнт страхового стажу становить - 0,49167; індивідуальний коефіцієнт заробітної плати визначений за період роботи з 01.07.2000 по 29.02.2020 - 1,07490. Середня заробітна плата для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за попередні три роки - 8 344,63 грн. (7 763,17 грн. х 1,07490), яка була застосована з дати переходу на пенсію за віком, а саме 11.03.2020 року. Розмір пенсії станом на 11.03.2020 склав 4 306,86 грн., де 4 102,80 грн. - основний розмір пенсії (8344,63 грн.(середня заробітна плата для обчислення пенсії) х 0,49167 (коефіцієнт страхового стажу)); 204,06 грн. - доплата за понаднормативний стаж 19 років (1074,00 грн.(мінімальний розмір станом на 01.09.2015) х 19%). Таким чином, пенсія позивачу призначена та виплачується згідно з чинним законодавством.

Не погодившись з розміром страхового стажу, визначеним відповідачем при призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 1- 3 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Як зазначено у частині 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 60 Закону 1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно записів у трудовій книжці, ОСОБА_1 працювала:

- з 01.06.1984 по 17.07.1990 на посаді медичної сестри Запорізького обласного протитуберкульозного диспансеру;

- з 18.07.1990 по 10.02.1992 на посаді медичної сестри фтизіатричного відділу Кіровської дільничної лікарні (Оріхівська центральна районна лікарня);

- з 11.02.1992 по 02.11.1992 на посаді завідувача здравпункту Кіровської дільничної лікарні (Оріхівська центральна районна лікарня);

- з 03.11.1992 по 30.09.1993 на посаді посаді медичної сестри туберкульозного відділу Кіровської дільничної лікарні (Оріхівська центральна районна лікарня);

- з 01.10.1993 по 11.04.2014 посадах медичної сестри Пологівського міжрайтубдиспансеру (після реорганізації Комунальна установа «Пологівський протитуберкульозний диспансер»);

- з 14.04.2014 працює на посаді сестри медичної протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення Комунального закладу «Оріхівська центральна районна лікарня» Оріхівської районної лікарні Запорізької області.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001 №2586-III протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 заклади охорони здоров`я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Отже, періоди роботи позивача у протитуберкульозних закладах відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

З аналізу змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що спірні періоди позивачу не зараховані в страховий стаж, оскільки з 01.01.2004 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За змістом пункту 2 розділу XV прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Як зазначалось вище, за положеннями пункту 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Крім того, редакція статті 60 Закону 1788-XII є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону 1788-XII та не зупиняє її дію.

Водночас, нормами пункту 16 розділу XV прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, при обрахунку страхового стажу позивача, останній має право на зарахування періодів його роботи у протитуберкульозних закладах у подвійному розмірі.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 04.12.2019 року по справі №689/872/17.

З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , слідує, що при розрахунку розміру пенсії на пільгових умовах за списком №2 враховано страховий стаж позивача - 49 років 2 місяців 19 днів.

При цьому, періоди роботи позивача з 01.06.1984 по 17.07.1990 на посаді медичної сестри Запорізького обласного протитуберкульозного диспансеру, з 11.02.1992 по 02.11.1992 на посаді завідувача здравпункту Кіровської дільничної лікарні (Оріхівська центральна районна лікарня), з 01.01.2004 по 11.04.2014 посадах медичної сестри Пологівського міжрайтубдиспансеру (Комунальна установа «Пологівський протитуберкульозний диспансер»), з 14.04.2014 по 28.02.2020 на посаді сестри медичної протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення Комунального закладу «Оріхівська центральна районна лікарня» Оріхівської районної лікарні Запорізької області зараховані в страховий стаж позивача в одинарному розмірі.

Враховуючи вищенаведені висновки суду про наявність у позивача права на зарахування періодів його роботи у протитуберкульозних закладах у подвійному розмірі, суд дійшов висновків про протиправність дій відповідача щодо неврахування при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у подвійному розмірі періодів роботи позивача з 01.06.1984 по 17.07.1990 на посаді медичної сестри Запорізького обласного протитуберкульозного диспансеру, з 01.01.2004 по 11.04.2014 посадах медичної сестри Пологівського міжрайтубдиспансеру (Комунальна установа «Пологівський протитуберкульозний диспансер»), з 14.04.2014 по 28.02.2020 на посаді сестри медичної протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення Комунального закладу «Оріхівська центральна районна лікарня» Оріхівської районної лікарні Запорізької області, у зв`язку з чим вказані періоди роботи позивача мають бути зараховані до його страхового стажу в подвійному розмірі.

При цьому, оскільки за встановленими у даній справі обставинами пенсія за віком на пільгових умовах призначена позивачу з 11.03.2020, то вищевказані періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до його страхового стражу в подвійному розмірі саме з 11.03.2020, а не 28.02.2020 як того просить позивач.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 11.02.1992 по 02.11.1992 на посаді завідувача здравпункту Кіровської дільничної лікарні (Оріхівська центральна районна лікарня), оскільки позивачем не доведено, що вказана посада відноситься до робіт, передбачених статтею 60 Закону №1788-XII.

Крім того, безпідставними є позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періодів роботи з 18.07.1990 по 10.02.1992 на посаді медичної сестри фтизіатричного відділу Кіровської дільничної лікарні (Оріхівська центральна районна лікарня), з 03.11.1992 по 30.09.1993 на посаді медичної сестри туберкульозного відділу Кіровської дільничної лікарні (Оріхівська центральна районна лікарня), з 01.10.1993 по 31.12.2003 на посаді медичної сестри Пологівського міжрайтубдиспансеру (Комунальна установа «Пологівський протитуберкульозний диспансер»), оскільки, як вбачається з розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 вказані періоди зараховані до страхового стажу позивача у подвійному розмірі.

Підсумовуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача з 11.03.2020 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі періоди її роботи з 01.06.1984 по 17.07.1990 на посаді медичної сестри Запорізького обласного протитуберкульозного диспансеру, з 01.01.2004 по 11.04.2014 на посадах медичної сестри Пологівського міжрайтубдиспансеру (Комунальна установа «Пологівський протитуберкульозний диспансер»), з 14.04.2014 по 28.02.2020 на посаді сестри медичної протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення Комунального закладу «Оріхівська центральна районна лікарня» Оріхівської районної лікарні Запорізької області.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування при призначенні з 11.03.2020 пенсії за віком (список №2) ОСОБА_1 до її страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи з 01.06.1984 по 17.07.1990 на посаді медичної сестри Запорізького обласного протитуберкульозного диспансеру, з 01.01.2004 по 11.04.2014 на посадах медичної сестри Пологівського міжрайтубдиспансера (Комунальної установи «Пологівський протитуберкульозний диспансер»), з 14.04.2014 по 28.02.2020 на посаді сестри медичної протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення Комунального закладу «Оріхівська центральна районна лікарня» Оріхівської районної лікарні Запорізької області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати з 11.03.2020 до страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі періоди роботи з 01.06.1984 по 17.07.1990 на посаді медичної сестри Запорізького обласного протитуберкульозного диспансеру, з 01.01.2004 по 11.04.2014 на посадах медичної сестри Пологівського міжрайтубдиспансера (Комунальної установи «Пологівський протитуберкульозний диспансер»), з 14.04.2014 по 28.02.2020 на посаді сестри медичної протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення Комунального закладу «Оріхівська центральна районна лікарня» Оріхівської районної лікарні Запорізької області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.

Повне судове рішення складено 15 лютого 2021 року.

Суддя М.О. Семененко