Рішення № 94965772, 02.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 лютого 2021 року 16:31Справа № 280/7520/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Купрієнко А.І., представників

позивача Острогляд І.Л.

відповідача Притули М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до ОСОБА_1

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у загальному розмірі 21 910,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла в результаті несплати донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 21 910,95 грн.

Ухвалою суду від 02.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/7520/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

12.11.2020 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. №54319), в якій він, посилаючись на допущення описки в прохальній частині позовної заяви, просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 22 170,62 грн.. а саме: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 17 985, 60 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 4 185, 02 грн. Розгляд справи здійснюється з урахуванням даної заяви.

Ухвалою суду від 02.11.2020, за клопотанням відповідача, призначено розгляд справи №280/7520/20 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 22.12.2020.

Ухвалою суду від 22.12.2020, за клопотанням представників сторін, провадження у справі зупинено до 02.02.2021 для надання їм часу для примирення.

Відповідач позов не визнав, подав відзив (вх. від 13.01.2021 №1960), в якому вказує, що податкові повідомлення-рішення та вимога, на які позивач посилається у позові, направлено не за місцем проживання ОСОБА_1 , а за іншою адресою. Тобто, вказаних документів відповідач не отримував. Зазначає, що він є власником житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ; загальна площа квартири становить 55,21 кв. метрів. Відповідно до змісту п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, враховуючи те, що відповідач є власником квартири загальною площею менше ніж 60 кв. метрів, сплачувати податок на житлову нерухомість він не зобов`язаний. Також, позивач не обґрунтував розмір податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2017 рік у сумі 17985,60 гривень. Так, не зазначено, з якого розрахунку та на підставі чого обліковується вказаний борг, відсутнє обґрунтування стягнення з відповідача вказаної суми. З урахуванням наведеного у задоволенні позову просить відмовити.

19.01.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №3086), відповідно до якої податкові повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0021748-5002-0829 від 18.06.2019 та №0021460- 5007-0829 направлені відповідачу на його податкову адресу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак листи були повернуті у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Відповідно до Відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України, місцем реєстрації (адресою проживання) ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 . Посилаючись на статтю 42 Податкового кодексу України зазначає, що відповідач не повідомив податковий орган про зміну своєї податкової адреси, а тому вищевказані податкові повідомлення- рішення є належно врученими контролюючим органом. Вказує, що об`єктами житлової та нежитлової нерухомості є цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який має загальну площу 1124.1 кв.м. При цьому, податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік у розмірі 17985,60 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2018 рік у розмірі 4185,02 грн. відповідачем на теперішній час не сплачений та не оскаржений. Зазначає також, що до податкового повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0021748-5002-0829 додається розрахунок податку, в якому вказується адреса, тип, площа об`єкту нерухомості та сума податку, яка підлягає сплаті. Враховуючи вищезазначене вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 02.02.2021 провадження у справі поновлено.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 02.02.2021 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності з`ясував наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є власником цілісного майнового комплексу загальною площею 1 124,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 17 985, 60 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 4 185, 02 грн., яка виникла на підставі наступного.

Так, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, правонаступником якого є позивач, прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0021748-5002-0829, яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік у розмірі 17 985, 60 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено за податковою адресою відповідача, а саме: АДРЕСА_2 , та повернуто контролюючому органу із зазначенням причин невручення.

Також, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, правонаступником якого є позивач, прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0021460-5007-0829, яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік у розмірі 17 985, 60 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено за податковою адресою відповідача, а саме: АДРЕСА_2 , та повернуто контролюючому органу із зазначенням причин невручення.

Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацом другим пункту 45.1 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Матеріалами справи, зокрема, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України підтверджується, що податковою адресою ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

Стосовно посилань відповідача на те, що він зареєстрований та проживає за іншою адресою, та вказаних податкових повідомлень-рішень не отримував, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З огляду на викладене, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Вказані висновки висловив Верховний Суд у постанові від 27.10.2020 у справі №813/3922/17.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0021748-5002-0829 та від 18.06.2019 №0021460-5007-0829 вважаються врученими платнику податків, докази їх оскарження відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки податкові зобов`язання, визначені у вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях, не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України набули статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ф» від 17.01.2019 №51340-55 на суму 17 985,60 грн., проте її повернуто на адресу контролюючого органу; за правилами пункту 42.2 ст. 42 ПК України податкова вимога вважається врученою належним чином. Зазначена в податковій вимозі сума не погашена.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стосовно доводів відповідача про те, що він є власником житлової нерухомості загальною площею менше 60 кв. метрів, а тому не зобов`язаний сплачувати податок на житлову нерухомість слід зазначити та про те, що позивач не обґрунтував розмір податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2017 рік у сумі 17985,60 гривень, суд зауважує, що вказані твердження не впливають на спірні правовідносини та не спростовують висновків суду про те, що податкові повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0021748-5002-0829 та від 18.06.2019 №0021460-5007-0829 є узгодженими. Так, відповідач не був позбавлений можливості оскаржити вказані податкові повідомлення-рішення, обґрунтовуючи позовну заяву вказаними доводами.

З урахуванням викладеного, податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 17 985, 60 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 4 185, 02 грн. підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 17 985 (сімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 60 коп., який перерахувати на розрахунковий рахунок UA948999980314090512000008045, отримувач: УК у Василів.р-ні/Василівка/18010300, код отримувача (ЄДРПОУ) 38025519, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, та податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 4 185 (чотири тисячі сто вісімдесят п`ять) гривень 02 коп., який перерахувати на розрахунковий рахунок UA938999980314050617000008045, отримувач: УК у Василів.р-ні/Василівка/18010200, код отримувача (ЄДРПОУ) 38025519, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 17.02.2021.

Суддя Ю.П. Бойченко