Рішення № 94965303, 17.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 р. Справа№200/10738/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2020 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01 січня 1999 року по 13 січня 1999 року, 29 серпня 1999 року, з 21 травня 2018 року по 02 вересня 2019 року на підприємстві ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля", а також не виключення з коефіцієнту заробітку періодів протягом яких він підлягав загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та неповних місяців роботи;

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 23 липня 2020 року та сплатити суми несплаченої пенсії урахуванням перерахунку пенсії та здійснених виплат з урахуванням висновків суду;

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01 січня 1999 року по 13 січня 1999 року та 29 серпня 1999 року на підприємстві ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля", з 21 травня 2018 року по 02 вересня 2019 року на підприємстві ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля";

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області при здійсненні перерахунку пенсії виключити із розрахунку коефіцієнту середнього заробітку ОСОБА_1 періоди його роботи з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, з 01 квітня 2005 року по 30 квітня 2009 року, з 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року (72 неповних місяці) та період з 01 липня 2000 року по 31 жовтня 2000 року (4 місяці - період протягом якого ОСОБА_1 підлягав загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

24 липня 2020 року йому призначена пенсія за віком відповідно до п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

14 серпня 2020 року позивач звернувся до відповідача через веб-портал ПФУ із зверненням №ВЕБ-05725-Ф-С-20-048730 про надання інформації щодо не врахованих періодів роботи до пільгового стажу.

21 серпня 2020 року було надано відповідь б/н на запит, з якого стало відомо, що при розрахунку заробітку для призначення ОСОБА_1 пенсії було враховано страховий стаж по 31 грудня 2019 року, який складає 26 років 1 місяць в тому числі стаж на підземних роботах 8 років.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи:

з 1 січня 1999 року по 13 січня 1999 року та 29 серпня1999 року на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» у зв`язку з находженням у безоплатній відпустці (на підстав довідки про підтвердження роботи в особливих умовах від 17 липня 2020 року № 264, виданою ВП «Шахта «Курахівська» ДП Селидіввугілля»);

з 21 травня 2018 року по 2 вересня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», через відсутність сплати єдиного соціального внеску.

21 жовтня 2020 року позивач звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №3966 через веб-портал ПФУ про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 щодо виключення з розрахунку коефіцієнту середнього заробітку періодів роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 30.04.2009, з 01.08.2009 по 31.12.2009 року (72 неповних місяця), період протягом якого я підлягав загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття з 01.07.2000 по 31.10.2000 (4 місяці) та надав для цього наступні документи: заяву; копію паспорту та ІПН; копію диплома трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.01.1989.

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3966 від 21 жовтня 2020 року йому відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що при розрахунку заробітної плати оптимізацією автоматично обирається найбільш вигідний варіант, а тому право на перерахунок пенсії відсутнє.

Вважає дії відповідача стосовно не зарахування періодів його роботи до пільгового стажу та не виключення з коефіцієнту заробітку періодів протягом яких підлягав загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та неповних місяців роботи протиправними та такими, що порушують його право на отримання пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства.

13 січня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В обгрунутвання відзиву зазначає, що 21 серпня 2020 року управлінням відмовлено в перерахунку через не врахування пільгового стажу періоду роботи на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 21 травня 2018 року по 2 вересня 2019 року у зв`язку з несплатою підприємством єдиного соціального внеску. Також до пільгового стажу не зараховані періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 1 січня 1999 року по 13 січня 1999 року та 29 серпня 1999 року у зв`язку з безоплатною відпусткою.На момент звернення страховий стаж врахований по 31 грудня 2019 року та складає 26 років 1 місяць, в тому числі стаж на підземних роботах 8 років. За таких умов право на перерахунок відповідно до статей 40, 42 Закону №1058 відсутнє, про що позивачеві надане рішення № 3966 від 21.10.2020.Оптимізацію проведено за період з 1 червня 2014 року по 1 грудня 2016 року, виключено 31 місяць. Згідно отриманих даних зі СПОВ (система персоніфікованого обліку відомостей) за період роботи позивача з 1 серпня 2018 року по 15 квітня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», не було сплачено щомісячні платежі по єдиному соціальному внеску до Пенсійного фонду вказаним підприємством, що є порушенням частини 6 статті 20 Закону 1058, відповідно до якої страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. З урахуванням зазначеного управлінням правомірно не було зараховано до пільгового та страхового стажу період роботи з 1 серпня 2018 року по 15 квітня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058 за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Періоди виключені оптимізацією - 31 місяць з 01.06.2014 по 31.12.2016 року.При розрахунку коефіцієнтів заробітної плати оптимізацією автоматично обирається найбільш вигідний для пенсіонера варіант. На теперішній час позивачу не вигідний перерахунок по стажу та заробітку, тому кількість оптимізованих місяців не змінилась після призначення пенсії.

Заявлені позивачем до оптимізації періоди ідуть не підряд, що суперечить вищевказаним положенням Закону № 1058. З огляду на вищевказане Управління вважає, що не порушило прав позивача, діяло в межах наданих йому законами та нормативно-правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства. Просить суд відмовити у задоволенні позову /а.с.43-46/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху /а.с.26-27/.

2 грудня 2020 року на адресу суду надійшли докази виконання ухвали суду від 23 листопада 2020 року /а.с.30-31/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи /а.с.33-34/.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є громадянином України , про що свідчить паспорт серії НОМЕР_3 /а.с.8-11/.

24 липня 2020 року йому призначена пенсія за віком відповідно до п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

14 серпня 2020 року позивач звернувся до відповідача через веб-портал ПФУ із зверненням №ВЕБ-05725-Ф-С-20-048730 про надання інформації щодо не врахованих періодів роботи до пільгового стажу.

21 серпня 2020 року було надано відповідь б/н на запит, з якого стало відомо, що при розрахунку заробітку для призначення ОСОБА_1 пенсії було враховано страховий стаж по 31 грудня 2019 року, який складає 26 років 1 місяць в тому числі стаж на підземних роботах 8 років.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи:

з 1 січня 1999 року по 13 січня 1999 року та 29 серпня1999 року на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» у зв`язку з находженням у безоплатній відпустці (на підстав довідки про підтвердження роботи в особливих умовах від 17 липня 2020 року № 264, виданою ВП «Шахта «Курахівська» ДП Селидіввугілля»);

з 21 травня 2018 року по 2 вересня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», через відсутність сплати єдиного соціального внеску/а.с.16-17/.

21 жовтня 2020 року позивач звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №3966 через веб-портал ПФУ про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 щодо виключення з розрахунку коефіцієнту середнього заробітку періодів роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 30.04.2009, з 01.08.2009 по 31.12.2009 року (72 неповних місяця), період протягом якого він підлягав загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття з 01.07.2000 по 31.10.2000 (4 місяці) та надав для цього наступні документи: заяву; копію паспорту та ІПН; копію диплома трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.01.1989.

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3966 від 21 жовтня 2020 року йому відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що при розрахунку заробітної плати оптимізацією автоматично обирається найбільш вигідний варіант, а тому право на перерахунок пенсії відсутнє/а.с.20/.

Не погоджуючись із даним діями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05 листопада 1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IVвід 09 липня 2003 року визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 спірного періоду роботи, суд зазначає наступне.

Так, відповідачем не зараховано період роботи з 21 травня 2018 року по 2 вересня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», через відсутність сплати єдиного соціального внеску.

Відповідно до записів, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 :

- з 21 травня 2018 року по 2 вересня 2019 року працював на посаді гірника підземного з повним робочим днем у шахті у ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля»/а.с.14/.

Щодо вказаних періодів містяться відповідні записи, зокрема, про дату прийняття та звільнення з відповідної посади; про накази про прийняття на посаду та звільнення з посади; вказані періоди роботи завірені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, де працював позивач.

Перелік документів, що необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, визначений розд. ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ст. 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Таким чином, обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», яке здійснило нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок не зарахування відповідачем до пільгового стажу період роботи позивача період з 21 травня 2018 року по 2 вересня 2019 року на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», що призвело до отримання пенсійного забезпечення на неналежному рівні.

Таким чином, відмова пенсійного органу в зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу є неправомірною.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоди перебування позивача у безоплатній відпустці, а саме: 1 січня 1999 року по 13 січня 1999 року, 29 серпня 1999 року, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 року №713/039/161-16 періоди, зокрема відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Суд звертає увагу на те, що довідку від 17 липня 2020 року №264 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів виданою ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидоввугілля» де зазначено, що позивач користувався відпустками без збереження заробітної плати не надано.

При цьому, в інших наданих до суду документах - відсутні відомості про надання позивачу відпусток без збереження заробітної плати у зв`язку з виробничою необхідністю.

Крім того відсутні відомості щодо надання позивачу відпусток без збереження заробітної плати з 1 січня 1999 року по 13 січня 1999 року та 29 серпня 1999 року за сімейними обставинами або за власним бажанням, що потребує уточнення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у відповідача зараховувати до пільгового стажу періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати.

Щодо не виключення відповідачем при здійсненні розрахунку коефіцієнту заробітної плати неповних місяців роботи суд зазначає наступне.

Так, відповідачем, під час розрахунку коефіцієнту заробітної плати (доходу) позивача за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначено з порушенням формули Кз = Зв : Зс, яка передбачена ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме до вказаного розрахунку включені неповні місяці роботи ОСОБА_1 (72 місяця) з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, з 1 квітня 2005 року по 30 квітня 2009 року, з 1 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Так вказаною вище формулою передбачено, що сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) потрібно поділити на середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Згідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч.3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже доплата до мінімального страхового внеску за неповні місяці роботи з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, з 1 квітня 2005 року по 30 квітня 2009 року, з 1 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року позивачем не здійснювалися і страхові внески є меншими, ніж мінімальний страховий внесок на той період, тому врахування неповних місяців роботи позивача Селидовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області до коефіцієнту заробітку є протиправним в зв`язку і з тим, що вказаною формулою не передбачено ділення заробітної плати застрахованої особи за неповний місяць на заробітну плату (дохід) в Україні за повний місяць.

В порушення ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідачем під час здійснення розрахунку коефіцієнту моєї заробітної плати враховано періоди, протягом яких ОСОБА_1 підлягав загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, хоча відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю не оподатковується та внески з такої виплати не утримуються, а тому відповідно даний період з 1 липня 2000 року по 31 жовтня 2000 року не може бути врахований до коефіцієнту заробітку та дії відповідача в цій частині є протиправними, оскільки під час розрахунку коефіцієнту заробітної плати враховується тільки заробітна плата (доход) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески.

Враховуючи наведене суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.

Згідно положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач тривалий час своїми протиправними діями позбавляє позивача належного рівня пенсійного забезпечення, суд вважає, що для повного захисту порушених прав ОСОБА_1 необхідно:

- визнати протиправними дії Селидовського об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 21 травня 2018 року по 02 вересня 2019 року на підприємстві ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля", а також не виключення з коефіцієнту заробітку періодів протягом яких він підлягав загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та неповних місяців роботи;

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 21 травня 2018 року по 02 вересня 2019 року на підприємстві ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля";

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області при здійсненні перерахунку пенсії виключити із розрахунку коефіцієнту середнього заробітку ОСОБА_1 періоди його роботи з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, з 01 квітня 2005 року по 30 квітня 2009 року, з 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року (72 неповних місяці) та період з 01 липня 2000 року по 31 жовтня 2000 року (4 місяці - період протягом якого ОСОБА_1 підлягав загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття).

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 23 липня 2020 року та сплатити суми несплаченої пенсії урахуванням перерахунку пенсії та здійснених виплат з урахуванням висновків суду;

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем за подання даного позову сплачено 840,80грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 840,80грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса листування: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Героїв Праці,6, м. Селидове, 85400, ЄДРПОУ 41247274) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 21 травня 2018 року по 02 вересня 2019 року на підприємстві ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля", а також не виключення з коефіцієнту заробітку періодів протягом яких він підлягав загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та неповних місяців роботи.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 21 травня 2018 року по 02 вересня 2019 року на підприємстві ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля";

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області при здійсненні перерахунку пенсії виключити із розрахунку коефіцієнту середнього заробітку ОСОБА_1 періоди його роботи з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, з 01 квітня 2005 року по 30 квітня 2009 року, з 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року (72 неповних місяці) та період з 01 липня 2000 року по 31 жовтня 2000 року (4 місяці - період протягом якого ОСОБА_1 підлягав загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття).

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 23 липня 2020 року та сплатити суми несплаченої пенсії урахуванням перерахунку пенсії та здійснених виплат з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Героїв Праці,6, м. Селидове, 85400, ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса листування: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення прийнято в порядку спрощеного позовного провадження 12 лютого 2021 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов