Рішення № 94965279, 18.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 р. Справа№200/567/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35), в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №438 від 31.07.2020, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку страхового стажу;

2. Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок страхового стажу, зарахувавши ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1988 по 26.06.1995.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням відповідача їй відмовлено в зміні страхового стажу, набутого до 01.01.2004, у зарахуванні страхового стажу до надання відповідної довідки із зазначенням періодів знаходження в академічних відпустках. Вважає таке рішення протиправним та таким, що порушує її право на зарахування страхового стажу, відповідно до чинного законодавства.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву зазначив, що відповідно до п.«д» ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Зараховується лише період з денною формою навчання без урахування академічної відпустки і підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про період навчання. У зв`язку із неможливістю встановити період навчання, до загального стажу не врахований період навчання з 01.09.1988 по 26.06.1995, оскільки перевищує загальновстановлений термін. Уточнюючих довідок з перервою у навчанні на час надання академічної відпустки позивачем не надавалось. У зв`язку з чим вважає, що позивачу було правомірно відмовлено у зміні страхового стажу.

Ухвалою суду від 19.01.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що 28.07.2020 звернулась до Управління із заявою №6922 про зміну страхового стажу, набутого до 01.01.2004 відповідно до ст.24 Закону України №1058, додавши копії довідки №50/01-06/01.1.3 від 20.07.2020 та диплома НОМЕР_3 від 26.06.1995 про період навчання з 01.09.1988 по 26.06.1995.

Рішенням Бахмутсько-Лиманського ОУПФУ від 31.07.2020 №438 ОСОБА_1 відмовлено в зміні страхового стажу, у зв`язку із неможливістю встановити період навчання, до загального стажу не врахований період навчання з 01.09.1988 по 26.06.1995, оскільки перевищує загальновстановлений термін.

Позивач вважає протиправним рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в зміні страхового стажу, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058), Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Статтею 8 Закону України №1058 передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1.01.2004 (п.1 Прикінцевих положень цього Закону), періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхового стажу покладено на територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. До 01.01.2004 питання щодо визначення періодів, які враховуються до страхового стажу, було врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.«д» та «ж» ч.3 ст.56 Законом України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі, а також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, на який посилається в оскаржуваному рішенні відповідач, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п.8 вказаного Порядку час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується, зокрема, дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Пунктом 11 зазначеного Порядку також визначено, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі:

свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);

документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 від 01.09.1995 трудова діяльність позивача розпочалась 01.09.1995. Тобто, до вказаної дати позивач не працювала, у зв`язку з чим за період до 01.09.1995 стаж позивачки може підтверджуватись відповідно до вищенаведених положень Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з довідкою Донецького державного університету від 07.06.2000 в архівних документах Донецького держуніверситету в особовій справі ОСОБА_2 значиться, що вона дійсно навчалась у Донецькому держуніверситеті на фізичному факультеті, спеціальності «Фізика» денного навчання з 1988 року (наказ №717-07 від 03.08.1988). В 1995 році наказом №218-08 від 26.0.1995 була випущена з університету та видано диплом серія НОМЕР_3 , реєстраційний № 69.

Зазначена інформація також наявна у дипломі серії НОМЕР_3 від 26.06.1995.

Разом з тим, згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу від 07.12.1991 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 07.12.1991 уклали шлюб, та після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_2 ».

Відповідно до свідоцтва про народження від 11.07.2020 серії НОМЕР_5 позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину - ОСОБА_5 .

Також згідно з довідкою Донецького національного університету імені Василя Стуса від 20.07.2020 №50/01-06/01.1.3 Донецький національний університет імені Василя Стуса у зв`язку з захопленням матеріально-технічної бази та архіву університету в м.Донецьк проводить свою освітню діяльність в м. Вінниця.

У зв`язку з вищезазначеним, на підставі інформаційних відомостей Університет підтверджує навчання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Донецькому державному університеті на фізичному факультеті за спеціальністю «Фізика» денної форми навчання з 01.09.1988 (наказ №717-07 від 03.08.1988).

Додатково повідомляється, що 11.09.2000 Указом Президента «Про надання деяким вищим навчальним закладам статусу національних» Донецькому державному університету було надано статус національного. Наказом Міністерства освіти і науки України № 758 від 12.07.2016р. прийнято пропозицію трудового колективу щодо присвоєння Донецькому національному університету імені Василя Стуса.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Позивач звертався до Донецького національного університету імені Василя Стуса із заявою про надання інформації про навчання. У відповідь на своє звернення отримав лист від 20.07.2020 №50/01-06/01.1.3, в якій зазначено, що у зв`язку із проведенням АТО навчальний заклад переведено до м. Вінниця згідно наказу МОН України від 30.09.2014 №1084, при цьому архіви, кадрова та фінансова документація залишилась у м. Донецьк, інформація про працівників та студентів-випускників відсутня у повному обсязі.

Отже, позивач намагався отримати відповідні документи, проте опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку та при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією частини території Донецької області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на зарахування до страхового періоду навчання з підстави знаходження підприємств та установ, які видали документи на підтвердження такого періоду, на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був надати належну оцінку всім наданим позивачем для підтвердження спірного періоду документам, які видані та засвідчені з населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження - м. Донецька.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.10.2018 у справі №235/2357/17.

Крім того, на підставі п..4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним, а тому суд вважає позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього рішення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що у даній справі відповідач, як суб`єкт владних повноважень, приймаючи спірне рішення використав повноваження не з метою, з якою це повноваження надано; не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); без дотриманням принципу рівності перед законом, дискримінаційно; без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постановах від 07.02.2019 у справі №699/155/17, від 26.02.2019 у справі №497/2223/16-а.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією від 11.01.2021 №0.0.1971159327.1.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №438 від 31.07.2020, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку страхового стажу.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок страхового стажу, зарахувавши ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1988 по 26.06.1995.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35) судовий збір у розмірі 908 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Повне судове рішення складено 18.02.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька