Рішення № 94964941, 08.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року Справа № 160/6232/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врона О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А4291, Військової частини А4608, Військової частини А0732 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини А4291, Військової частини А4608, Військової частини А 0732, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0732 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016р. по 23.08.2016р.;

- зобов`язати військову частину А0732 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016р. по 23.08.2016р.;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А4608 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.08.2016р. по 28.02.2017р.;

- зобов`язати військову частину А4608 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.08.2016р. по 28.02.2017р.;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А4291 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2017р. по 30.11.2018р.;

- зобов`язати військову частину А4291 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2017р. по 30.11.2018р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з бездіяльністю відповідачів щодо не виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України. Індексація доходів громадян, в тому числі грошового забезпечення військовослужбовців, є складовою частиною заробітку та підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

На думку позивача, оскаржувана бездіяльність є протиправною, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли документи від позивача на виконання ухвали від 15.06.2020.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки, станом на день закінчення процесуального строку розгляду справи, в суду були відсутні докази отримання відповідачем копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року, та з метою недопущення порушення прав учасників процесу на здійснення судочинства на засадах змагальності, свободи в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судом було зупинено провадження у справі ухвалою від 27.08.2020 року (у перший робочий день після відпустки головуючого судді).

15.01.2021 року від військових частин А4291, А4608, та 16.01.2021 року від військової частини А0732 надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідачі позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в задоволенні позову. Зазначили, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду та бюджетів інших фондів загальнообовязкового державного соціального страхування на відповідний рік. Законодавством не перебачено механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди.

25.01.2021 року на електронну пошту суду та 26.01.2021 року засобами поштового зв`язку надійшли від позивача відповіді на відзиви, в яких позивачем викладено незгоду з позиціями відповідачів, та зазначено правову позицію, аналогічну, викладеній в позовній заяві.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року поновлено провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

У період з 01.01.2016 року по 06.02.2019 року включно позивач проходив військову службу у: наступних військових частинах:

- у період, з 01.01.2016 року по 23.08.2016 року - у військовій частині А0732 (ідентифікаційний код 24982504) на посаді командира військової частини А0732. Наказом командира військової частини А1880 (по стройовій частині) від 23.08.2016 року за №210 з 23 серпня 2016 року позивач був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, і направлений до нового місця служби у м. Дніпро;

- у період з 25.08.2016 року по 06.02.2019 року - у військовій частині А4291 (ідентифікаційний код 08092527), а саме: з 25.08.2016р. по 28.12.2016р. на посаді начальника командного пункту - заступника начальника центру запасного командного пункту військової частини А4291, а з 29.12.2016р. по 06.02.2019р. на посаді заступника командира військової частини А4291. Наказом командира військової частини А4291 (по стройовій частині) від 06.02.20І9 року за №27 з 06 лютого 2019 року позивач був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, і направлений для зарахування на військовий облік до Шевченківського РВК м. Дніпра.

13 січня 2020 року позивач звернувся до військової частини А0732 (командиром якої позивач був у період з 01.01.2016 року по 23.08.2016 року) з письмовою заявою щодо надання довідок з помісячним розрахунком нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення та вимогою нарахувати та виплатити індексацію, в разі якщо таку індексацію грошового забезпечення не було своєчасно нараховано та/або виплачено.

Листом від 07.02.2020 року за №48/2 військовою частиною А0732 підтверджено, що індексація грошового забезпечення з січня 2016 року по листопад 2018 року не виплачувалась, оскільки у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення не було, відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації у зв`язку з тим, що згідно телеграми департаменту фінансів №248/1485 від 26.03.2018 механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди немає.

12 листопада 2019 року позивач звернувся до командира військової частини А4291 з письмовою заявою щодо надання довідок з помісячним розрахунком нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення та вимогою нарахувати та виплатити індексацію, в разі якщо таку індексацію грошового забезпечення не було своєчасно нараховано та/або виплачено.

Листом від 11.01.2020 року за №39 військовою частиною А4291 підтверджено, що у період з 01.04.2017 року по 30.11.2018 року включно виплата індексації не здійснювалась у зв`язку з нормативно-правовими документами, а саме статтею 51 Бюджетного кодексу України, якою встановлено, що керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення, відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації у зв`язку з тим, що відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України (вхідний Міністерства оборони України від 08.08.2017 року №13700/3 та від 08.08.2017р. № 78/0/66-17) не передбачено механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди, а отже підстав для нарахування та виплати індексації за попередні періоди немає.

13 січня 2020 року позивач звернувся до командира військової частини А4608 з письмовою заявою щодо надання довідок з помісячним розрахунком нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2016 року по 28.02.2017 року включно та вимогою нарахувати та виплатити індексацію, в разі якщо таку індексацію грошового забезпечення не було своєчасно нараховано та/або виплачено.

Військовою частиною А4608 надано довідку про доходи позивача за період серпень 2016 року - лютий 2017 року, в графі індексація якої зазначено 0 грн. 00 коп. Будь-яких інших пояснень не надано.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо невиплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон від 20.12.1991 року № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону від 20.12.1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з Преамбулою до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 1282-XII (далі - Закон від 03.07.1991 року № 1282-XII) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст. 1 Закону від 03.07.1991 року № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону від 03.07.1991 року № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону від 03.07.1991 року № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ст. 6 Закону від 03.07.1991 року № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Водночас в силу вимог ст. 18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 2017-III індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Отже, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачами, індексація грошового забезпечення позивачу у 2016-2018 роках не нараховувалась та не виплачувалась.

Оцінюючи підстави не нарахування та невиплати індексації позивачу суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (справа "Кечко проти України", № 63134/00, рішення Європейського суду з прав людини від 07 листопада 2005 року).

У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Суд зазначив, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 року у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 року у справі № 825/694/17 та від 23.10.2019 року у справі № 825/1832/17.

Отже, відсутність у відповідачів фінансових ресурсів для покриття витрат з індексації грошового забезпечення, не може впливати на зміст та обсяг права позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідача.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у 2016-2018 роках.

У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А4291 (вул. Аеродром, м. Дніпро, 49041, код ЄДРПОУ 08092527), Військової частини А4608 (вул. Січових Стрільців, 147, м. Дніпро, 49069, код ЄДРПОУ 08414149), Військової частини А0732 (вул. Багачанська, буд. 106, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 24982504) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0732 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016р. по 23.08.2016р.

Зобов`язати військову частину А0732 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016р. по 23.08.2016р.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А4608 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.08.2016р. по 28.02.2017р.

Зобов`язати військову частину А4608 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.08.2016р. по 28.02.2017р.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А4291 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2017р. по 30.11.2018р.

Зобов`язати військову частину А4291 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2017р. по 30.11.2018р.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона