Рішення № 94964898, 03.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року Справа № 160/12214/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання – Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Тронька В.В. та представника відповідача - Бузунової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2020р. фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 шляхом внесення відповідного запису (даних, операцій) до інтегрованої картки платника пені з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 812066,98грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 530111,26грн.; зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДФС шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 нарахованої пені з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 812066,98грн. та нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 530111,26грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що нарахування пені здійснено не у відповідності до положень податкового законодавства, оскільки відповідачем нараховано пеню за більший період та як наслідок у більшому розмірі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2020р. адміністративний позов залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з виправленням позивачем вказаних в ухвалі суду від 05.10.2020р.недоліків позовної заяви,ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 р., відкрито у справі провадження, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні на 01.12.2020р. та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

На виконання вимог ухвали суду від 04.11.2020р. на адресу суду 30.11.2020р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що нарахування пені відповідно ст. 129 Податкового кодексу України здійснюється починаючи з першого дня наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, у зв`язку з чим, граничним строком сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість є 02.03.2017р., а з податку на доходи фізичних осіб – 19.02.2018р., а отже, нарахування позивачу пені є правомірним.

01.12.2020р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.12.2020р. визнано неявку позивача без поважних причин та відкладено підготовче судове засідання. Наступне судове засідання призначено на 17.12.2020р.

14.12.2020р. представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив про наявні правові підстави для задоволення позову.

17.12.2020р. у судовому засіданні закрито підготовче провадження. Наступне судове засідання призначено на 15.01.2021р.

12.01.2021р. представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи та 15.01.2021р. клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових документів.

Від представника позивача 15.01.2021р. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказані клопотання сторін задоволено та відкладено судове засідання на 03.02.2021р.

У судовому засіданні 03.02.2021р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено планову виїзну документальну перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017р., за результатами якої було складено акт від 20.11.2018 р. № 66480/04-36-13/ НОМЕР_1 (далі Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення від 29.12.2018р. №0567681305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2226346,71грн. (1781077,37грн. - основний платіж та 445269,34грн. - штрафні санкції) та податкове повідомлення-рішення від 29.12.2018р.№0567701305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2479885,82грн. (1983908,66грн. - основний платіж та 495977,16грн. - штрафні санкції).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Так, за результатами розгляду справи №160/2728/19 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 р., залишеним в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 р. позовні вимоги позивача були задоволенні частково, а саме: податкове повідомлення – рішення від 29.12.2018 р. № 0567701305 визнано протиправним та скасовано в частині визначення розміру основного грошового зобов`язання у сумі 1046007,22грн. та в частині суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 261501,80 грн.; податкове повідомлення-рішення від 29.12.2018 р. №0567681305 про донарахування податкового зобов`язання з ПДФО в частині визначення розміру основного грошового зобов`язання у сумі 2817,01 грн. та в сумі штрафних (фінансових) санкцій 704,34грн.

Отже, за результатами судового оскарження суми грошових зобов`язань по вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням стали узгодженими та склали: з податку на додану вартість - 1172376,80грн. (основний платежіж - 937901,44грн. та штрафні (фінансові) санкції - 234475,36грн); з податку на доходи з фізичних осіб - 2222825,37грн. ( основний платіж - 1778260,37грн. та штрафні (фінансові) санкції - 444565,00грн.).

Позивачем було сплачено відповідні суми грошових зобов`язань по вищезазначеним податковим повідомленням - рішенням, а саме: з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 2222825,43грн. згідно з платіжним дорученням від 05.02.2019 р. №3; з податку на додану вартість у розмірі 1356103,75грн. згідно з платіжним дорученням від 05.02.2019 р. №1.

Проте, позивачу було нарахувано пеню з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 832072,41грн. за період з 20.02.2018р. по 29.02.2020р. та пеню з податку на додану вартість у розмірі 540662,65грн. за період з 03.03.2017р. по 29.02.2020р.

Позивач не погоджується із вищезазначеними сумами пені та вважає, що відповідачем було нараховано пеню за більший період та як наслідок у більшому розмірі, так як, сума пені повинна була бути нарахована у загальному розмірі 30556,82 грн. (з податку на додану вартість – 10551,39 грн. та з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 20005,43 грн.), а отже, нарахування пені з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 812066,98грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 530111,26грн. є неправомірним, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

На підставі підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податковим кодексом України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 57.4 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

На підставі підпункту129.1.1п.129.1ст.129 Податкового кодексу, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з підпунктом 129.3.1п.129.3ст.129 Податкового кодексу, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Отже,пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір, але не сплатив у встановлені законодавством строки, та/або на суму штрафної (фінансової) санкції чи санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не сплачених платником у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені за правилами підпункту129.1.1пункту129.1статті129 Податкового кодексу України(при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (податкове повідомлення - рішення)), розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати, визначеного пунктом57.3статті57 Податкового кодексу України, податкового зобов`язання, включаючи період адміністративного та судового оскарження та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суд звертає увагу, що пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 не передбачено нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі №820/6468/17.

Судом встановлено, що пеня нарахована на суми узгоджених податкових зобов`язань визначених відповідачем згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 29.12.2018 р. №0567681305, №0567701305, а саме, з податку на додану вартість у загальному розмірі 1172376,80 грн. та податку на доходи з фізичних осіб у загальному розмірі 2222825,37 грн.

Суд зазначає, що датою отримання вищезазначених податкових повідомлень-рішень є 11.01.2019 р., що підтверджується матеріалами справи, а тому, граничним строком сплати податкових зобов`язань за податковими повідомленнями- рішеннями є дата 21.01.2019 р. Таким чином, днем початку нарахування пені мав бути наступний робочий день - 22.01.2019р., а днем закінчення її нарахування - 05.02.2019 р. (день сплати податкових зобов`язань відповідно до платіжних доручень №1 та №3 від 05.02.2019р.).

Таким чином, відповідачем, всупереч вищевказаним нормам Податкового кодексу України, здійснено нарахування пені з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 832072,41 грн. за період з 20.02.2018р. по 29.02.2020р. та пені з податку на додану вартість у розмірі 540662,65 грн. за період з 03.03.2017р. по 29.02.2020р.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПК України, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що нарахування податковим органом позивачу пені за весь період заниження податкових зобов`язань, до дати узгодження податкових зобов`язань, а відповідно і внесення відповідного запису (даних, операції) до інтегрованої картки платника пені з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 812066,98 грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 530111,26 грн. є неправомірним.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДФС шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 нарахованої пені з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 812066,98 грн. та нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 530111,26 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 за № 751/28881 зазначено, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (пункт 3 та 4 Порядку).

Тобто, до повноважень органів ДФС віднесено відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників.

Таким чином, враховуючи протиправність дій відповідача щодо нарахування позивачу пені з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 812066,98 грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 530111,26 грн, суд вважає, що належним способом захисту, що відновить порушені права позивача, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 нарахованої пені з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 812066,98 грн. та нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 530111,26 грн.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.02.2019р. по справі №825/999/17.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в загальному розмірі 10510,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1 від 29.09.2020 р. на суму 2102,00 грн. та платіжним дорученням №1 від 16.10.2020р. на суму 8408,00 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 10510,00 грн. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії-задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 шляхом внесення відповідного запису (даних, операцій) до інтегрованої картки платника пені з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 812066,98 грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 530111,26 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДФС шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 нарахованої пені з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 812066,98 грн. та нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 530111,26 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 10510,00 грн. (десять тисяч п`ятсот десять гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15.02.2021р.

Суддя М.В. Дєєв