Ухвала суду № 94964824, 16.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

16 лютого 2021 р.Справа №160/13984/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову за позовом до відповідача-1: ОСОБА_2 , відповідача-2: Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа-1, без самостійних вимог: Полк патрульної поліції в місті Кривому Розі, третя особа-2, без самостійних вимог: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними дій державного виконавця Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) Івашиної Дар`ї Вікторівни (далі – Івашина Д.В., відповідач-1), щодо відкриття виконавчого провадження ВП №62944785 та незаконного стягнення 1'135грн. 85коп. (борг – 850грн.00коп., виконавчий збір – 85грн.00коп., витрати виконавчого провадження – 200грн.85коп.) з позивача;

- стягнення з Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції(м. Дніпро) (далі – відповідача-2), 1'135грн.85коп. матеріальної шкоди та 25'000грн.00коп моральної шкоди на користь позивача.

Ухвалою суду від 02.11.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.12.2020 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення стягнення по ВП №62944785 на підставі виконавчого документа Покровським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі – відповідач-2), ІК 34545918, і накласти арешт на кошти в розмірі 1234грн.58коп. + 30000грн.00коп. = всього в сумі 31234грн.58коп., що знаходяться на р/р UA058201720355299360000700544, МФО 82017, ЄДРПОУ 34545918, банк: Держказначейська служба України м.Київ, отримувач: Покровський ВДВС у м.Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що накопичені кошти відпвідача-2 витратять на преміювання, у зв`язку з чим стане неможливим повернути незаконні стягнення з позивача та збитків від позбавлення позивача пенсії та моральну шкоду.

Відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

При розгляді заяви позивача про забезпечення позову суд застосовує наступні положення процесуального закону.

Частинами 1 та 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

В той же час заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Згідно приписів ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При розгляді заяви позивача, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у адміністративній справі. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі №800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Вимога щодо накладення арешту на кошти відповідача-2, необґрунтована та фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи, оскільки, вказана вимога вирішується після винесення відповідного судового рішення та початку процедури примусового виконання рішення.

Крім того, всупереч п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України надіслані разом із позовною заявою засобами електронного зв`язку копії документів неможна, вважати доказами у розумінні ст.ст.72-77 КАС України, оскільки копії документів не засвідчено належним чином.

Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно п.5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Частиною 10 ст.44 КАС України визначено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Крім того, питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: ОСОБА_2 , відповідача-2: Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа-1, без самостійних вимог: Полк патрульної поліції в місті Кривому Розі, третя особа-2, без самостійних вимог: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії не вирішено, з огляду на залишення позовної заяви без руху та виявлені недоліки позовної заяви не усунуто.

З огляду на вищезазначене, суд не вбачає підстав у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.90, 154, 241, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до відповідача-1: ОСОБА_2 , відповідача-2: Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа-1, без самостійних вимог: Полк патрульної поліції в місті Кривому Розі, третя особа-2, без самостійних вимог: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Копію ухвали надіслати:

- позивачу за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова