Рішення № 94964228, 18.02.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4217/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) до Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Покотилівка, вул. Тімірязєва, 3) про стягнення 823.117,36грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020 АТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до КП ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 152.850,05грн., пеню в розмірі 337.769,10грн., 3% річних у сумі 66.290,32грн., інфляційні втрати в сумі 266.207,89грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором постачання природного газу від 15.12.2015 №2172/16-БО-32в частині своєчасного розрахунку за фактично переданий природний газ у період з січня 2016 року по квітень 2016 року. В якості правових підстав позову вказує на норми статей 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 ГК України, статті 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.10.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2973/20. Зважаючи на те, що ціна спору у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідач відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (в подальшому перейменоване на АТ "НАК "Нафтогаз України", Постачальник) та КП ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ (Споживач) було укладено Договір постачання природного газу від 15.12.2015 №2172/16-БО-32 (надалі - Договір, т. I, а.с. 12-19).

Додатковими угодами від 31.12.2015 №1, від 29.01.2016 №2, від 22.02.2016 №3, від 28.03.2016 №4 (т. I, а.с. 20-26) сторонами внесено зміни до пунктів Договору постачання природного газу від 15.12.2015 №2172/16-БО-32.

Відповідно до предмету Договору (пункт 1.1.) Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Згідно з пунктами 1.2., 1.3. Договору (в редакції Додаткової угоди від 31.12.2015 №1) Газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами. За цим договором постачається імпортований газ.

У відповідності до пункту 5.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 31.12.2015 №1) ціна на природний газ визначається відповідно до пункту 5.2. цього Договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання Сторонами відповідних додаткових угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-порталі Постачальника. Споживач підписанням цього Договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.

Положеннями пункту 5.2. Договору (в редакції Додаткових угод від 31.12.2015 №1, від 29.01.2016 №2, від 22.02.2016 №3, від 28.03.2016 №4) ціна за 1000 куб. м газу за цим договору з 01.01.2016 становить 6.398,00грн. без ПДВ; з 01.02.2016 - 6.239,00грн. без ПДВ; з 01.03.2016 - 6.255,00грн.; з 01.04.2016 - 6.255,00грн. без ПДВ.

Згідно з умовами пункту 6.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 28.03.2016 №4) оплата планових обсягів газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 30.04.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (стаття 12 Договору в редакції Додаткової угоди від 28.03.2016 №4).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору протягом січня-квітня 2016 року позивачем було поставлено природний газ на загальну суму 4.906.397,23грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками підприємств (т. I, а.с. 32-35).

Відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково в сумі 4.753.547,18грн., а також здійснював таку оплату несвоєчасно, що стало підставою для нарахування йому пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення умов господарського зобов`язання.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі. Як встановлено судом, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором виконав несвоєчасно та не в повному обсязі. За отриманий природний газ за період січень-квітень 2016 року розрахувався з порушенням строків, визначених пунктом 6.1. Договору.

Станом на дату звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором постачання природного газу від 15.12.2015 №2172/16-БО-32 становить 152.850,05грн.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 152.850,05грн. до суду не подано.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог у частині стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 152.850,05грн. законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями пункту 8.2. Договору передбачено, що у разі невиконання Споживачем умов пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм та положень Договору позивач здійснив нарахування відповідачу пені в розмірі 337.769,10грн., 3% річних у сумі 66.290,32грн. та інфляційних втрат у сумі 266.207,89грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пред`явлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вказаних сум, а відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 12.346,76грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Покотилівка, вул. Тімірязєва, буд. 3, код ЄДРПОУ 33561415) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м. Київ, вул. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у сумі 152.850,05грн., пеню в розмірі 337.769,10грн., 3% річних у сумі 66.290,32грн., інфляційні втрати в сумі 266.207,89грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 12.346,76грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "18" лютого 2021 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/4217/20/