Ухвала суду № 94964120, 18.02.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

_________________

УХВАЛА

"18" лютого 2021 р. м. Рівне Справа №918/420/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у матеріалах справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія"

про визнання банкрутом

заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 19 842,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 року припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" (вул. Степанська,115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026) арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплику Павла Георгійовича. 23.11.2020 року оприлюднено повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" (вул. Степанська,115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026) банкрутом.

Супровідним листом № 918/420/16/1150/20 від 08 грудня 2020 р. матеріали справи №918/420/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" направлені до Північно-західного апеляційного господарського суду, у зв"язку із апеляційним оскарженням Постанови господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 року.

23.12.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області звернулося в Господарський суд Рівненської області із заявою про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 19 842,77 грн.. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у заяві про визнання поточних кредиторських вимог просить звільнити останнє від сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області не має можливості сплатити судовий збір через відсутність коштів на рахунку на який зараховуються асигнування по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.12.2020 року відкладено вирішення питання про прийняття або повернення заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 19 842,77 грн. до повернення матеріалів справи №918/420/16 до господарського суду Рівненської області.

04.02.2021 року матеріали справи №918/420/16 повернулись до господарського суду Рівненської області, після апеляційного оскарження Постанови господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.01.2021року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Рівненській області у звільненні від сплати судового збору при подачі заяви про визнання поточних грошових вимог. Заяву про визнання поточних грошових вимог Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області залишено без руху. Зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати докази сплати судового збору за подання заяви про визнання поточних грошових вимог.

Однак, станом на 18.02.2021, (дату винесення даної ухвали) заявник вимог ухвали від 05.02.2021 не виконав та не подав до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Натомість, 16.02.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області надійшло клопотання, в якому останнє просить суд відстрочити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Рівненській області строк сплати судового збору до затвердження постійного кошторису. Дане клопотання мотивує відсутністю коштів на дану статтю витрат.До клопотання додано Тимчасову лімітну довідку на квартал 2021 року.

Розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 19 842,77 грн., та клопотання про відстрочення сплати судового збору, господарський суд прийшов до висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, а заява про визнання поточних кредиторських вимог має бути повернута заявнику. При цьому суд керувався наступним.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 ГПК України).

Таким законом є Закон України "Про судовий збір". З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Заявник - Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області ні під жодну із умов частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не підпадає.

Крім того суд зазначає, що ЄСПЛ з приводу сплати зборів у зв`язку з поданням позовів висловив позицію.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За таких обставин, з урахуванням положень статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання про відстрочення судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до норм ГПК України суд зобов`язаний повідомляти учасників справи, зокрема, про необхідність у встановлені строки виконати відповідну дію. Необхідність дотримання розумних строків встановлена Конституцією України, п. 10 ч. 3 ст. 2, ст. 114 ГПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 170 ГПК України, до заяви про визнання кредиторських вимог, яка оформлена з порушенням вимог, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи, що заявником не усунуто недоліки заяви про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 19 842,77 грн. у строки, встановлені в ухвалі суду від 05.02.2021 про залишення заяви без руху, суд повертає Головному управлінню Пенсійного фонду України у Рівненській області заяву про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 19 842,77 грн. у справі №918/420/16.

Керуючись статтями 2, 45, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання поточних грошових вимог у сумі 19 842,77 грн. у справі № 918/420/16 повернути заявнику разом з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив або безпосередньо до апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.