Рішення № 9496401, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/12529.03.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Отіс» доКомунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради

простягнення 3876,00 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Мацюк В.В. –представник за довіреністю № 2 від 05.01.2010 року;

від відповідача:Вітоль Н.Л. –представник за довіреністю № 58-1 від 12.01.2010 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Закрите акціонерне товариство «Отіс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради про стягнення 3876,00 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору D 21 T-31-313-0302 від 24.04.2009 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 3876,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт не виконав. Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 3876,00 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.03.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 29.03.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 12.03.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 29.03.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 12.03.2010 року, надав відзив на позовну заяву та усні пояснення по суті спору.

          У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що проти позовних вимог не заперечує.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          24.04.2009 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради (надалі –відповідач) та Закритим акціонерним товариством «Отіс»(надалі –позивач) укладено договір D 21 T-31-313-0302 на виконання робіт з ремонту ліфтів (надалі –договір).

          Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що предметом договору є відновлювальні роботи з ремонту ліфтів у житловому фонді м. Києва, які відповідач доручає, а підрядник приймає до виконання в житловому будинку Дніпровського району м. Києва, за адресою: вул. А. Малишка, 33 (1 пас) в терміни, визначені сторонами та за умови попередньої оплати вказаних робіт.

          Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що вартість договору складає 3876,00 грн.

          Відповідно до пункту 3.1 договору до початку робіт відповідач зобов’язався перерахувати позивачу на підставі рахунку-фактури передоплату у розмірі 100 % від суми договору.

          Зобов’язання з авансування робіт відповідач не виконав.

          Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що терміни виконання робіт можуть бути змінені додатковою угодою в залежності від надходження оплати від відповідача.

          Однак, незважаючи на порушення відповідачем обов’язку здійснити передоплату за договором, терміни виконання робіт сторони залишили без змін.

          На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на суму 3876,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в № 31-313-0302-Т10 за квітень 2009 року від 30.04.2009 року та відповідною довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, датованою тим же числом, що й акт, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Виходячи зі змісту пункту 3.2 договору остаточні розрахунки за договором відповідач зобов’язався здійснити після завершення робіт на підставі актів типової форми КБ-2в та довідок типової форми КБ-3 протягом 10-ти днів з моменту їх підписання.

          Згідно з частиною 5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

          З огляду на вказане, розрахуватися за виконані роботи відповідач зобов’язаний був у термін до 12.05.2009 року.

          Зобов’язання з оплати робіт відповідач не виконав.

          Враховуючи зазначене, станом не день вирішення спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 3876,00 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

          Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

          Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Належних доказів виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав, проти позовних вимог не заперечував.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

          Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3876,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; ідентифікаційний код 35207972) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Отіс»(03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32; ідентифікаційний код 14357579) заборгованість у розмірі 3876 (три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –06.04.2010 року.