Рішення № 94963926, 16.02.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021р. справа № 914/2523/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Пукач М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новеліс", Львівська область м.Дрогобич

до відповідача: ОСОБА_1 , Львівська область м.Стебник

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець Лазюк Сергій Вікторович

про стягнення заборгованості.

Ціна позову - 58428,05грн.

За участю представників:

від позивача: Сливка Василь Васильович - адвокат;

від відповідача: Туровський Андрій Валентинович - представник, ОСОБА_1;

від третьої особи: не викликався.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новеліс" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізичної особи-підприємця Лазюка Сергія Вікторовича про стягнення заборгованості в розмірі 58428,05грн., з якої 53289,59грн. основний борг, 2461,70грн. 3% річних, 2676,76грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 05.10.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 03.11.2020р. Ухвалою суду від 03.11.2020р. відкладено розгляд справи на 01.12.20р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.12.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та розгляд справи відкладено на 16.12.2020р. Ухвалою суду від 16.12.2020р. враховуючи вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України та вирішення питань які підлягають з`ясуванню у порядку ст.182 ГПК України, вжиті карантинні заходи, розумні строки, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судове засідання на 26.01.2021р. Ухвалами суду від 26.01.2021р., від 09.02.2021р. з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків, враховуючи розумні строки, розгляд справи відкладався до 16.02.2021р.

26.01.2021р. від відповідача подано клопотання за вх.№282/21 від 26.01.2021р. про призначення почеркознавчої експертизи. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що договір суборенди та акт прийому передачі приміщень, ним не підписувався, а відтак договір не укладено.

Представник позивача заперечив проти задоволення заявленого клопотання та проти призначення експертизи з підстав необґрунтованості поважності причин пропуску строку встановленого для заявлення даного клопотання, неподання документів для проведення експертизи та наявності інших доказів, наявність яких у сукупності не унеможливлює вирішення спору по суті.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі.

Відповідно до ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд серед іншого вирішує питання про призначення експертизи.

Таким чином питання про призначення судової експертизи вирішується на стадії підготовчого засідання.

Згідно із ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом

Згідно із ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідачем не обгрунтовано поважності причин та не подано належних доказів неможливості заявлення клопотання про призначення експертизи до закриття підготовчого провадження у справі та не заявлено клопотання про поновлення строку на подання клопотання про призначення експертизи.

Згідно із п.п.1.3., 1.6., 1.8. науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи. Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме. Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів. Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.

Ухвалами суду від 26.01.2021р., від 09.02.2020р. суд витребовував оригінали первинних документів за підписом ОСОБА_1 в необхідній кількості для проведення експертного дослідження. Однак, вимоги вищевказаних ухвал суду не виконано, відповідачем не представлено суду вільних та умовно-вільних зразків почерку (підпису) у визначеній кількості для забезпечення об`єктивної можливості проведення заявленої експертизи, що унеможливлює проведення експертних досліджень.

Ухвалою суду від 16.12.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.01.2021р. Клопотання про призначення експертизи заявлено 26.01.2021р., тобто на стадії розгляду справи по суті.

Згідно із ч.3 ст.195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу. Зупинення провадження у справі у зв`язку із призначенням експертизи судом передбачено п.3 ч.1 ст.228 ГПК України. Відтак, ГПК України не передбачено можливості зупинити провадження у справі з підстави призначення судом експертизи на стадії розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, не виконання відповідачем вимог ухвал суду від 26.01.2021р., від 09.02.2020р., те, що клопотання про призначення експертизи заявлене на стадії розгляду справи по суті після закриття підготовчого провадження, не подання обґрунтувань та належних доказів щодо поважності причин пропуску встановленого строку для заявлення даного клопотання, враховуючи вимоги ч.3 ст.195 ГПК України, клопотання за вх.№282/21 від 26.01.2021р. про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає.

В судове засідання 16.02.2021р. представник позивача явку забезпечив, який позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити. Від позивача подано в порядку ч.8 ст.129 ГПК України, заяву за вх.№34426/20 від 01.12.2020р. про стягнення із відповідача витрат на професійну правову допомогу та зазначив, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення.

В судове засідання 16.02.2021р. відповідач явку повноважних представників забезпечив, які надали пояснення по справі та позовні вимоги заперечили з підстав викладених у відзиві за вх.№34490/20 від 01.12.2020р. на позовну заяву.

В судове засідання 16.02.2021р. третьою особою явки повноважного представника не забезпечено. Від третьої особи подано пояснення за вх.№31417/20 від 30.10.2020р.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором суборенди приміщення №40 від 11.09.2018р. в частині оплати орендної плати у сумі 53289,59грн. за період з 11.09.2018р. по 11.04.2019р., право на стягнення за яким у позивача виникло за договором про заміну кредитора у зобов`язаннях (уступки прав вимоги) №10 від 27.12.2019р. Також позивач просить стягнути інфляційні втрати в розмірі 2676,76грн. за період з вересня 2018 по серпень 2020 та 3% річних в розмірі 2461,70грн. за період з 11.09.2018р. по 22.09.2020р.

У відзиві за вх.№34490/20 від 01.12.2020р. на позовну заяву відповідач зазначає, що ознайомившись із наданими до позову копією договору суборенди приміщення та копію акту прийому передачі приміщень, ОСОБА_1 договору суборенди приміщення не підписував, а відтак, на думку відповідача, він не укладався, що підтверджується зразком підпису ОСОБА_1, справжність якого посвідчена нотаріусом. Відповідач зазначає, що приміщенням, яке є частиною цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: частина Будівлі головного корпусу (А-1) загальною площею 329,6 кв.м. фактично не користувався, відтак ніяких прав та обов`язків стосовно зазначеного договору оренди у відповідача не виникало. Відповідач зазначає, що оплати за користування вищезазначеним приміщенням не проводив, а долучені квитанції до позовної заяви, на думку відповідача, ніяким чином не ідентифікують оплату коштів саме ОСОБА_1 .

Відповідач зазначає, що в п. 1.1. договору суборенди приміщення № 40 зазначено, що приміщення знаходиться у користуванні орендаря на підставі договору найму (оренди) від 27.06.2018року (основний договір), однак, як вбачається з матеріалів справи основний договір, укладений 01 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новеліс» та фізичною особи-підприємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем. Відповідач зазначає, що пунктом 4.1. Розділу 4 договору суборенди передбачено, що «Поточний та капітальний ремонт (перепланування) приміщення здійснюється суборендарем за попередньою письмовою згодою орендаря. Протягом шести місяців з дати початку суборендар зобов`язується здійснити ремонт приміщення та привести його у належний стан: належним чином поштукатурені стіни, встановлені вікна та двері, поштукатурений фасад приміщення № 36.». Однак, відповідачем, ремонтні роботи не проводились, при цьому, відповідач з відповідним листом не звертався до орендаря за попередньою письмовою згодою. Відповідач звертає увагу суду на те, що 30 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новеліс» та ФОП Лазюк Сергій Вікторович уклали додатковий договір, відповідно до якого припинено дію договору від 01 липня 2018 року. Таким чином, 30 липня 2019 року припинено дію договору суборенди приміщення, № 40, укладеного між ФОП Лазюком Сергієм Вікторовичем та ФОП ОСОБА_1. Відтак, на думку відповідача, надуманою та такою, що не відповідає обставинам справи, є картка рахунку 361 за січень 2019-грудень2020 року, як доказ у справі, про суму стягнення заборгованості. З огляду на вказані обставини відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа в поясненнях за вх.№31417/20 від 30.10.2020р. зазначає, що нарахування орендної плати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за договором суборенди припинено 22 квітня 2019 року. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 свої зобов`язання стосовно сплати орендної плати за Договором суборенди №40 від 11.09.2018р.не виконав. Третя особа зазначає, що 27 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новеліс» та Фізичною особою-підііриємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем укладено договір №10 про заміну кредитора у зобов`язаннях (уступку права вимоги), згідно якого, ТОВ «Новеліс» набув право вимоги по Договору суборенди №40 від 11 вересня 2018 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем та Фізичною особою-підириємцем ОСОБА_1. Водночас, як зазначає третя особа, Фізичною особою-підприємцем Лазюк Сергій Вікторович та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новеліс» спільним листом від 27 грудня 2019 року було повідомлено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про зміну кредитора у зобов`язаннях за Договором суборенди.

Обставини, встановлені судом.

01.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новеліс" (наймодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем (наймач) укладено договір найму (оренди) приміщень, згідно із п.1.1. якого, наймодавець передає наймачу у користування за плату на певний строк, а наймач приймає у строкове платне володіння і користування (оренду) майно - приміщення, що належить наймодавцю на праві власності та є частиною цілісного майнового комплексу за адресою: місто Дрогобич, вул.Гайдамацька, 1, перелік яких встановлено в Додатку №1, що є невід`ємною частиною договору.

Додатком №1 від 01.07.2018р. сторонами визначено перелік приміщень, що передаються наймодавцем в найм умов договору: будівля оцтового цеху (Ш-1), площею 1075,7 кв.м.; Частина Будівлі сокового цеху (Щ-1), площею 453,0 кв.м.; Будівля механічної майстерні (Б-1), площею 536,9 кв.м.; Частина будівлі складу готової продукції (Г-1), площею 1283,1 кв.м.; Будівля лабораторно-побутового корпусу, площею 1334 кв.м.; Адміністративно-виробниче приміщення (2-Й), площею 194,6 кв.м.; Будівля головного корпусу (А-1), площею 3442,5 кв.м.; Будівля котельні (О-1), площею 297,5 кв.м.; Будівля овочесховища (И-1), площею 295,1 кв.м.; Споруда піднавісу для бондарної тари (Л-1), пл. 588,8 кв.м.

Згідно із п. 2.1. договору від 01.07.2018р. термін найму (оренди) за договором найму (оренди) починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі приміщень та закінчується 31 грудня 2020р. Термін найму (оренди) вважається таким, що продовжений на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення погодженого строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

01.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новеліс" (наймодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем (наймач) складено акт прийому-передачі приміщень на виконання договору від 01.07.2018р.

За умовами п.5.1.7. договору від 01.07.2018р., наймач має право без згоди наймодавця передавати приміщення або їх частину в суборенду третім особам.

11.09.2018р. між Фізичною особою-підприємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем (орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендар) укладено договір суборенди приміщення №40, згідно із п.п. 1.1., 1.4. якого, орендар передає суборендарю у користування за плату на певний строк, а суборендар приймає у строкове платне володіння і користування (суборенду) майно - приміщення, що є частиною цілісного майнового комплексу за адресою: місто Дрогобич, вул.Гайдамацька, 1, а саме: частина Будівлі головного корпусу (А-1) загальною площею 329,0 кв.м. (частина приміщення позначеного на плані №21 площею 274,4 кв.м. та приміщення №36 площею 54,6 кв.м.). Мета суборенди: майно передається у суборенду з метою розташування в ньому торгового приміщення.

Згідно із п. 2.1. договору суборенди від 11.09.2018р., термін суборенди за цим договором починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщень та закінчується 31 грудня 2020р. Термін суборенди вважається таким, що продовжений на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення погодженого строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд, але в будь-якому разі термін суборенди не може перевищувати термін оренди, встановлений основним договором, укладеним між власником приміщення та орендарем.

11.09.2018р. між Фізичною особою-підприємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем (орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендар) складено відповідний акт прийому-передачі частини нежитлового приміщення на виконання договору суборенди приміщення від 11.09.2018р.

За умовами п.п. 3.2., 3.5., 3.6 договору суборенди від 11.09.2018р., щомісячна орендна плата за користування приміщенням протягом перших двох років встановлюється у сумі 9904,00 грн. без ПДВ. Сторони домовились про сплату авансу по орендній платі в сумі 20 000 гривень без ПДВ протягом 15 днів з моменту підписання цього Договору. Аванс може бути сплачений до моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Приміщення та враховується по 5000 гривень без ПДВ щомісяця за перші чотири місяці оренди. Таким чином Суборендар, окрім сплаченого авансу, зобов`язується сплачувати протягом перших чотирьох місяців оренди 4904,00 грн. без ПДВ. У випадку користування приміщеннями неповний місяць, орендна плата розраховується пропорційно до кількості календарних днів у місяці. орендна плата сплачується не пізніше 10 числа поточного місяця (за який здійснюється орендна плата) шляхом перерахування на поточний рахунок Орендаря. Відсутність рахунку на оплату не звільняє Суборендаря від обов`язку сплати орендної плати у строк, встановлений договором. До складу орендної плати за даним договором не входить плата за комунальні послуги (послуги з постачання електроенергії, газопостачання, водопостачання, водовідведення, каналізації, вивозу побутових відходів та обслуговування прибудинкової території), а також поточні експлуатаційні витрати (обслуговування внутрішніх мереж, комунікацій і механізмів, прибирання території та санвузлів, тощо).

Відповідно до п. 4.1. договору суборенди від 11.09.2018р., поточний та капітальний ремонт (перепланування) приміщення здійснюється Суборендарем за попередньою письмовою згодою Орендаря. Порядок, строки, обсяг і об`єм ремонту додатково погоджується сторонами. Зміни Приміщення, які здійснює Суборендар за свій рахунок, узгоджуються Сторонами. Протягом шести місяців з Дати початку Суборендар зобов`язується здійснити ремонт Приміщення та привести його у належний стан: належним чином поштукатурені стіни, встановлені вікна та двері, поштукатурений фасад приміщення №36.

За умовами п.5.2.2. договору суборенди від 11.09.2018р., суборендар зобов`язаний сплачувати орендарю орендну плату відповідно до умов даного Договору.

Пунктом 7.5. договору суборенди від 11.09.2018р. сторони дійшли згоди, що у випадку звільнення Суборендарем приміщення без письмового повідомлення Орендаря, а також без укладання акту прийому-передачі приміщення, Суборендар несе передбачену законом відповідальність за нанесені внаслідок цього збитки у повному розмірі. При цьому Суборендар не звільняється від оплати орендних платежів до передачі Орендарю Приміщення по акту, але не більш ніж до дня закінчення терміну суборенди.

Згідно із п. 9.7. договору суборенди від 11.09.2018р., сторони мають право достроково припинити дію Договору в порядку, визначеному п.п. 5.1.6 та 6.1.3 Договору. Також цей договір припиняється у випадку припинення Основного договору, укладеного між власником Приміщення та Орендарем.

30.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новеліс" (наймодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем (наймач) укладено додатковий договір до договору найму (оренди) приміщень від 01.07.2018р., згідно до умов якого, сторони домовились достроково припинити дію Договору та виклали п. 2.1 Договору у наступній редакції: « 2.1. Термін найму (оренди) за договором найму (оренди) починається з дати підписання Сторонами акту приймання - передачі приміщення та закінчується 30 квітня 2019 року».

30.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новеліс" (наймодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем (наймач) складено акт прийому-передачі (повернення) про повернення приміщень за договором найму (оренди) приміщень від 01.07.2018р.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до умов укладеного договору суборенди, 25.09.2018 на рахунок Фізичної особи-підприємця Лазюка Сергія Вікторовича сплачено кошти в сумі 10000,00 грн. та 26.09.2018 ще 10000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №@2PL622385 від 25.09.2018 на суму 10000,00грн., №@2PL6236216 від 26.09.2018 на суму 10000,00грн. та виписками АТ КБ «Приватбанк» по рахунку ФОП Лазюк С.В. за період 25.09.2018р. на суму 10000,00грн., за період 26.09.2018р. на суму 10000,00грн. із призначенням платежу «авансовий платіж за оренду приміщення, ОСОБА_1», які враховано позивачем.

У позовній заяві позивач зазначає, що заборгованість відповідача з орендної плати станом на 22.09.2020р., по договору суборенди №40 від 11.09.2018р. за період з 11.09.2018р. по 22.04.2019р. враховуючи часткові оплати становить 53289,59грн., що підтверджується розрахунком позивача.

Фізична особа-підприємець Лазюк Сергій Вікторович звертався до відповідача із вимогою №297 від 04.10.2019р. в якій просив оплатити заборгованість з орендної плати за договором суборенди №40 від 11.09.2018р. На підтвердження надіслання відповідачу даної вимоги долучено фіскальний чек №7906606828190 від 07.10.2019р. та опис вкладення у цінний лист.

27.12.2019р. року між Фізичною особою-підприємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новеліс» (новий кредитор) укладено договір №10 про заміну кредитора у зобов`язаннях (уступку права вимоги).

Згідно до п.п. 1., 2., 3. договору №10 від 27.12.2019р., в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор передає, а новий кредитор набуває права кредитора (права вимоги) за договором суборенди приміщення №40 укладеним між Фізичною особою-підприємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 11 вересня 2018 року (далі - Основний договір) на суму 53 292,90 гривень. За цим Договором Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 іменується надалі боржником. Внаслідок передачі права вимоги, новий кредитор заміняє первісного кредитора за Основним договором та набуває всіх прав кредитора за Основним договором, в тому числі право вимоги боргу в сумі 53 292,90 грн. (п`ятдесят три тисячі двісті дев`яносто дві гривні 90 коп.) та штрафних санкцій. Умови, терміни та порядок виконання зобов`язань боржника встановлюються Основним договором. Права кредитора за Основним договором переходять від первісного кредитора до нового кредитора у момент підписання цього Договору. З моменту підписання Сторонами цього Договору ТОВ «Новеліс» набуває права вимоги до боржника за договором суборенди приміщення №40 укладеним між Фізичною особою-підприємцем Лазюком Сергієм Вікторовичем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 11 вересня 2018 року на суму 53 292,90 гривень.

За умовами п.п. 4., 5., 7. договору №10 від 27.12.2019р., під час підписання цього Договору новому кредитору передано документи, на яких грунтуються права вимоги. Під час підписання цього Договору Сторони також підписують спільне повідомлення боржнику про зміну кредитора в зобов`язаннях, яке новий кредитор надсилає боржнику. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

03.01.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Новеліс» надіслано відповідачу повідомлення від 27.12.2019р., що підтверджується фіскальним чеком №7903802179648 від 03.01.2020р. та описом вкладення у цінний лист, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Новеліс» повідомлено відповідача про те, що згідно умов договору №10 про заміну кредитора у зобов`язаннях (уступку прав вимоги) від 27.12.2019р. замінено кредитора у зобов`язаннях, що виникли на підставі договору №40 від 11.09.2018р. укладеного з ФОП Лазюком Сергієм Вікторовичем на загальну суму основної заборгованості 53292,90грн.

Щодо покликань відповідача, що спірний договір не укладено оскільки його та акт передачі підписано не ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У наведеній нормі закріплена презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Презумпція може бути спростована у двох випадках: якщо правочини за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнаються недійсними законом з моменту їх вчинення (нікчемні правочини) або недійсність яких встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках (оспорювані правочини).

Відповідачем доказів в підтвердження своїх заперечень не представлено, доказів визнання спірного договору недійсним не надано, з моменту отримання повідомлення від 27.12.2019р. про заміну кредитора у зобов`язанні жодних заперечень позивачу та третій особі відповідачем не скеровано, доказів пред`явлення позову, щодо визнання недійсним спірного договору суду не надано. Відтак, договір є правомірним та породжує цивільні права й обов`язки.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/1163/17, що схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, передача транспортних засобів, зняття їх з обліку із наданням усіх необхідних документів та часткової або повної оплати за спірними договорами).

Відповідач заперечує здійснення часткових оплат та в підтвердження своїх заперечень долучив довідку АТ КБ "Приватбанк" №20.1.0.0.0/7-201211/9454 від 01.01.2021р. в якій зазначено, що у ОСОБА_1 у період з 25-26.09.2018р. не було відкрито рахунків.

Відповідно положень Інструкції "Про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 ( в редакції чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що фізичні особи мають право відкривати рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п.п.1.3, 1,14). Суб`єктами господарювання визначено - юридичні особи - резиденти і фізичні особи - підприємці. Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов`язана письмово повідомити банк про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (абзац другий п.1.14 глави 1 Інструкції). Згідно із п. 7.7 Інструкції забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності.

Як вбачається із долученої довідки довідку АТ КБ "Приватбанк" №20.1.0.0.0/7-201211/9454 від 01.01.2021р., остання містить інформацію щодо рахунків фізичної особи, однак, учасником господарських відносин виступав ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець. Доказів щодо наявності відкритих рахунків у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суду не представлено, та вказана довідка такої інформації не містить. Відтак, відповідачем не спростовано належності доказів, які підтверджують часткову оплату.

Щодо тверджень відповідача про фактичне не користування спірним приміщенням, то за умовами п.7.5 договору суборенди, суборендар не звільняється від оплати орендних платежів до передачі Орендарю приміщення по акту, але не більш ніж до дня закінчення терміну суборенди.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За умовами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 53289,59грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивачем у зв`язку із простроченням орендних платежів нараховано 3% річних за період з 11.09.2018р. по 22.09.2020р. в розмірі 2461,70грн. та інфляційні втрати за період з вересня 2018р. по серпень 2020р. в розмірі 2676,76грн. Розрахунки проведених нарахувань долучено до матеріалів справи.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні 3% річних не врахувавши положень ч.5 ст.254 ЦК України щодо обчислення строків. Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду розмір 3% річних становить 2459,25грн. В решті позовних вимог, щодо стягнення 3% річних належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати проведених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат суду не надано.

Судом встановлено, що згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця 19.05.2020р.

У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (аналогічна правова позиція викладена постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 та від 04 вересня 2019р. у справі №640/16902/18).

Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли, щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися, спір належить до юрисдикції господарського суду.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо основного боргу в розмірі 53289,59грн., 3% річних у розмірі 2459,25грн., інфляційних втрат в розмірі 2676,76грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити у зв`язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новеліс" (82106, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Гайдамацька, 1, ідентифікаційний код 41682536) 53289,59грн. - основного боргу, 2459,25рн. - 3% річних, 2676,76грн. - інфляційних втрат та 2101,91грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 18.02.2021р.

Суддя С.В. Іванчук