Рішення № 94963898, 09.02.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2021 Справа № 914/895/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РЕМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ», м. Харків

до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», м. Львів

про стягнення 450 303, 23 грн

Суддя Н.В. Мороз

При секретарі О.І. Кравець

Представники:

від позивача: Скульський С.І.

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РЕМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» до Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» про стягнення 450 303,23 грн.

Ухвалою суду від 21.04.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.

Ухвалою від 10.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.09.2020.

Ухвалою суду від 10.08.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «РЕМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 03.09.2020 продовжено підготовче провадження на 30 днів з 12.10.2020, задоволено клопотання позивача (від 03.09.2020 № б/н) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання від 02.09.2020 №82/694 про продовження процесуальних строків та відкладено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 15.10.2020.

13.10.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області поступила зустрічна позовна заява Акціонерного товариства ДТЕК “Західенерго” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” про визнання права Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” на звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором №2115-ЗЭ-ДоТЭС від 01.10.2018.

Ухвалою суду від 19.10.2020 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” про визнання права Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” на звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором №2115-ЗЭ-ДоТЭС від 01.10.2018 – повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 15.10.2020 підготовче засідання відкладено на 03.11.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Н.В. Мороз на лікарняному з 29.10.2020 по 06.11.2020, розгляд справи №914/895/20, призначений на 03.11.2020 не відбувся.

02.11.2020 за вх.№2826/20 в документообігу суду зареєстровано подане Акціонерним товариством “ДТЕК Західенерго” клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.10.2020 про повернення зустрічного позову.

Ухвалою суду від 09.11.2020 підготовче засідання в режимі відеоконференції відкладено на 17.11.2020.

Ухвалою суду від 17.11.2020 зупинено провадження у справі №914/895/20 до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.10.2020 у даній справі.

07.12.2020 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №914/895/20.

17.12.2020 на адресу суду від Західного апеляційного господарського суду надійшов оригінал ухвали від 09.12.2020 про повернення АТ “ДТЕК Західенерго” апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.10.2020 про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою від 28.12.2020 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 21.01.2021.

Ухвалою суду від 21.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.02.2021.

В судове засідання 09.02.2021 в режимі відеоконференції представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 09.02.2021 не з`явився, причин неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, однак не забезпечив явки представника в судові засідання та не повідомив причин неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 01.10.2018 між позивачем та відповідачем, було укладено договір №2115-ЗЭ-ДоТЭС про надання послуг, за яким позивач взяв на себе зобов`язання виконати і здати замовникові роботи (код ДК:33.20.1): “Заміна трубок конденсатора типу К-150-9115 турбіни типу К-150-130 ДТЕК Добротвірська ТЕС”, а відповідач зобов`язувався оплатити виконані роботи протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт за формою Кб-2в та Кб-3. Як стверджує позивач, на виконання умов договору №2115-ЗЭ-ДоТЭС від 01.10.2018, позивач виконав роботи, що підтверджується актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року. Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02 грудня 2019 року, щодо відшкодування вартості демонтованих трубок у сумі 33660,00 грн, сторони дійшли згоди, що після зарахування зустрічних однорідних вимог по договору №2115-ЗЭ-ДоТЭС від 01.10.2018, кредиторська заборгованість відповідача перед позивачем становить 372788,41 грн. Проте, відповідач вартість наданих позивачем послуг не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 372788,41 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати, відповідачу нараховано 7435,84 грн - 3% річних та 70078,98 грн - пені.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

01 жовтня 2018 року між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ременергокомплект» (підрядником) та АТ «ДТЕК Західенерго» в особі ВП «Добротвірська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» (замовником) укладено договір на виконання робіт №2115-ЗЭ-ДоТЭС (надалі – договір).

Відповідно до положень п. 1.1. – 1.3. договору, підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми силами і засобами, з використанням своїх матеріалів (крім латунних трубок, надає замовник) виконати і здати Замовникові роботи (код ДК:33.20.1): “Заміна трубок конденсатора типу К-150-9115 турбіни типу К-150-130 ДТЕК Добротвірська ТЕС” (далі - Роботи). Перелік робіт вказується в Технічному завданні ДТЕК ДОБРОТВІРСЬКА ТЕС на проведення робіт: “(код ДК:33.20.1): “Заміна трубок конденсатора типу К-150-9115 турбіни типу К-150-130 ДТЕК Добротвірська ТЕС” додаток №1, який є невід`ємною частиною до цього договору. Місце виконання робіт (Об`єкт): ДТЕК ДОБРОТВІРСЬКА ТЕС, смт. Добротвір, вул. Промислова 12, Кам`янка - Бузького району Львівської області.

Так, у п. 6.1.-6.2. договору сторонами визначено, зокрема, що здача-приймання виконаних робіт проводиться сторонами з оформленням Актів приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в), відомості ресурсів та Довідки про вартість виконаних робіт і витрат (за формою №КБ-3). Акти приймання виконаних робіт (за формою №КБ-2в) за звітний період оформляються окремо по кожному об`єкту виконання робіт із зазначенням його інвентарного номера. Зазначені документи підрядник готує в 2 (двох) примірниках, підписує зі свого боку і передає замовнику не пізніше останнього календарного дня поточного місяця.

Згідно п. 3.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником коштів: за виконані роботи: протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт за формою Кб-2в та Кб-3 та за умови надання Підрядником належним чином оформленої податкової накладної.

Сторонами укладено Додаткову угоду від 20.12.2018 до договору №2115-ЗЭ-ДоТЭС від 01.10.2018, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2019.

На виконання умов договору №2115-ЗЭ-ДоТЭС від 01.10.2018, позивач виконав роботи, що підтверджується актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на суму 406448,41 грн. Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02 грудня 2019 року, щодо відшкодування вартості демонтованих трубок у сумі 33660,00 грн сторони дійшли згоди, що після зарахування зустрічних однорідних вимог по договору №2115-ЗЭ-ДоТЭС від 01.10.2018 кредиторська заборгованість відповідача перед позивачем становить 372 788,41 грн. Відповідач свої зобов`язання щодо оплати за надані послуги не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 372 788,41 грн.

Як і на час звернення з позовною заявою до суду, так і станом на дату прийняття рішення оплата за надані послуги по договору №2115-ЗЭ-БуТЭС про надання послуг від 01.10.2018, відповідачем не проведена.

З метою захисту свого права на отримання плати за надані послуги, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 372 788,41 грн, 7435,84 грн - 3% річних та 70078,98 - грн пені.

Оцінка суду.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами положень ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Положеннями ч. 1 ст. 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Так, приписами ч. 1 ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Оскільки, у строк встановлений п. 3.1. договору відповідачем не було в повному обсязі оплачено виконані позивачем роботи, відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов`язання, а заборгованість в розмірі 372788,41 грн з урахуванням угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, позивач просить стягнути 3% річних за період з 08.08.2019 по 06.04.2020 у розмірі 7435,84 грн. Здійснивши перерахунок 3% річних, суд встановив, що сума 3% річних становить 7437,43 грн та є більшою, ніж нарахував позивач у своєму розрахунку. Однак, у відповідності до ч.2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Таким чином, задоволенню підлягає нарахована позивачем сума 3% річних у розмірі 7435,84 грн.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (положення ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Приписами ч. 1-2 ст. 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За наведеними вище положеннями ГК України, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

Суд зазначає, що розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З огляду на те, що уклавши договір на виконання робіт №2115-ЗЭ-ДоТЭС від 01.10.2018, сторонами не було передбачено відповідальності замовника у вигляді пені за неналежне його виконання, відтак, суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, в розмірі 372788,41 грн - основного боргу та 7435,84 грн - 3% річних.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; код ЄДРПОУ 23269555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ременергокомплект” (61128, м. Харків, пр. Льва Ландау, буд. 151; код ЄДРПОУ 24479421) 372788,41 грн - основного боргу, 7435,84 грн - 3% річних та 5703,36 грн - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення складено 18.02.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Н.В. Мороз