Рішення № 94963024, 17.02.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.2021 Справа № 905/2170/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокоммуненерго” (84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, код ЄДРПОУ 03337119) в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства “Донецьктеплокоммуненерго” “Торецьктепломережа” (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Світа, 5, код ЄДРПОУ 05540971)

до відповідача: Державного підприємства “Торецьквуггіля” (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013)

про стягнення 273 397,24 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокоммуненерго” в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства “Донецьктеплокоммуненерго” “Торецьктепломережа” звернувся з позовною заявою до Державного підприємства “Торецьквуггіля” про стягнення 273 397,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії №180 від 01.11.2018 щодо оплати вартості поставленої теплової енергії.

Ухвалою суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

15.01.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

25.01.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

08.02.2021 на адресу суду від відповідача надійшла заява №1.14/215 від 01.02.2021 з доданими доказами щодо повноважень Киви М.В.

У судове засідання 17.02.2021 представники сторін не з`явились.

За приписами ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе розглянути справи в межах підготовчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд встановив наступне.

01.11.2018 між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Дзержинськтепломережа” (далі – позивач або теплопостачальна організація) та Державним підприємством “Торецьквугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Центральна” (далі – відповідач або споживач) підписано договір на постачання теплової енергії №180 (далі - договір).

Відповідно до умов вказаного договору теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим Договором (п. 1.1 Договору).

У п. 10.1. Договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з 03.11.2018 та діє до 03.11.2022.

Відповідності з п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії проводиться: споживачам, що мають прилади обліку - за приладами обліку; споживачам, що не мають прилади обліку - згідно норми споживання теплової енергії на централізоване опалення 1 м2 площі, встановленої Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації №833 від 15.11.2012 року.

На виконання умов Договору позивачем у період з січня 2020 року по квітень 2020 року, та у листопаді 2020 подано теплову енергію до об`єктів відповідача, що підтверджується актами про підключення споживача до системи централізованого опалення та актами про відключення споживача від системи централізованого опалення.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов`язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов`язання з подачі об`єкту споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” визначено, що основними обов`язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах комунальних послуг №1391 від 09.11.2017 року та складають для інших споживачів (крім населення): - теплова енергія 1 Гкал - 1500,91 грн (без ПДВ). У залежності від цін на енергоносії, встановлених Кабінетом Міністром України іншими органами влади, постачальниками енергоносіїв тариф може змінюватися без узгодження із споживачем, але у відповідності до діючого законодавства. Загальна сума договору складається з сум вартості місячних поставок теплової енергії за весь строк дії договору.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1391 від 09.11.2017 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” внесено зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 30.04.2015 №1390 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ОКП Донецьктеплокомуненерго в абзац другий та третій пункту 1.3 пункту 1 викладено в такій редакції: тарифи на теплову енергію - 1500,91 грн/Гкал (без ПДВ).

Пунктом 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1391 від 09.11.2017 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні газеті Урядовий кур`єр.

Вказана постанова офіційно опублікована у друкованому виданні газеті Урядовий кур`єр №224 від 28.11.2017.

Таким чином, тарифи на теплову енергію для споживачів ОКП Донецьктеплокомуненерго в сумі 1500,91 грн/Гкал (без ПДВ) вступили в дію з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні газеті Урядовий кур`єр.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

У відповідності до п. 6.3 договору споживач за 3-и дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Щомісяця теплопостачальна організація підтверджує використання коштів, актом приймання-передачі теплової енергії (п. 6.7 договору).

На виконання умов договору позивач за період з січня 2020 року по листопад 2020 року поставив, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 262 783,08 грн.

Акти звірки взаєморозрахунків підписані представниками позивача та відповідача без зауважень і скріплені печатками сторін.

Для оплати наданих послуг з постачання теплової енергії, відповідачу виставлені відповідні рахунки на загальну суму 262 783,08 грн.

На вказаних рахунках міститься підпис відповідача про їх отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію становить 262 783,08 грн.

В той же час, судом встановлено, що 15.01.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав суму основної заборгованості у розмірі 262 783,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Приписами ч. 6 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву (який у своєму змісті фактично містить заяву про визнання позову в частині стягнення суми основного боргу) підписаний т.в.о. генерального директора Кивою М.В.

Матеріали справи не містять доказів наявності обмежень вказаного представника відповідача на визнання позову.

Водночас, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку станом на дату розгляду справи відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену 262 783,08 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4 305,26 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 308,90 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 4 305,26 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 308,90 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на те, що заява про визнання позову, яка міститься у змісті відзиву на позов була подана відповідачем до початку розгляду судом справи по суті, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу з Державного бюджету України 2050,00 грн. (50% судового збору) окремою ухвалою.

В іншій частині судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокоммуненерго” в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства “Донецьктеплокоммуненерго” “Торецьктепломережа” до Державного підприємства “Торецьквуггіля” про стягнення: 1) основного боргу в сумі 262 783,08 грн. – задовольнити; 2) 3% річних в сумі 4 305,26 грн. – задовольнити; 3) інфляційних втрат в сумі 6 308,90 – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Торецьквуггіля” на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокоммуненерго” в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства “Донецьктеплокоммуненерго” “Торецьктепломережа” основний борг в сумі 262 783,08 грн., 3% річних в сумі 4 305,26 грн., інфляційні втрати в сумі 6 308,90, витрати на оплату судового збору в сумі 2 050,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано 17.02.2021.

Повний текст рішення складено та підписано – 18.02.2021.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокоммуненерго” (84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, код ЄДРПОУ 03337119) в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства “Донецьктеплокоммуненерго” “Торецьктепломережа” (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Світа, 5, код ЄДРПОУ 05540971)

Відповідач: Державне підприємство “Торецьквуггіля” (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013).

Суддя О.М. Сковородіна