Рішення № 9496133, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/2525.03.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Груп"

До           Приватного підприємства "Текрам"

Про                    стягнення 4 422,00 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Дяченко О.М. (довіреність № 23/09-2 від 23.11.2009р.)

Від відповідача:          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Груп" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Приватного підприємства "Текрам" 4422,00 грн. заборгованості за договором поставки № 51 від 15.07.2009р., 2350,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

25.03.2010р. в судовому засіданні Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Груп" надав суду клопотання, в якому, в зв’язку з оплатою основного боргу, просив стягнути з Відповідача - Приватного підприємства "Текрам" 2350,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2009 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Груп" та Відповідачем - Приватним підприємством "Текрам" був укладений Договір поставки № 51 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов’язувався поставити Дистриб’ютору (Відповідачу) продукти харчування (далі - товар), а Відповідач (Дистриб’ютор) зобов’язувався прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору в період з 30.07.2009р. по 10.08.2009р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Груп" передав, а Відповідач - Приватне підприємство "Текрам" отримав товар на загальну суму 4422,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № РН-0000090 від 30.07.2009р. на суму 3480,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000094 від 10.08.2009р. на суму 942,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору Відповідач (Дистриб’ютор) зобов’язувався здійснювати оплату товару по мірі реалізації.

Оскільки в Договорі не визначено строк оплати товару, та, в зв’язку з закінченням строку реалізації та придатності поставленого товару, 21.12.2009р. Позивач надіслав Відповідачу претензію вих. № 21/12, в якій вимагав погасити заборгованість в розмірі 4422,00 грн. в строк до 25.12.2009р.

27.01.2010р. Позивач надіслав Відповідачу претензію вих. № 27/01, в якій вимагав погасити заборгованість в розмірі 4422,00 грн. в строк до 09.02.2010р.

Проте, вищевказані претензії залишені Відповідачем без відповіді та задоволення.

На момент судового розгляду справи Відповідач повністю виконав зобов’язання по оплаті вартості товару в сумі 4422,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 18.03.2010р. (належним чином засвідчена копія наявна у справі).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем обов’язку та строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

З урахуванням того, що на момент судового розгляду справи Відповідач повністю погасив суму основного боргу, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4422,00 грн. на підставі вимог п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з позовними вимогами Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 2350,00 грн. витрат на адвокатські послуги, наданих відповідно договору № 17/12-9 про надання правової допомоги від 17.12.2009 року, укладеним між Позивачем та адвокатським об’єднанням "Міжнародна адвокатська компанія "Протекта". Факт понесення Позивачем цих витрат підтверджується платіжним дорученням № 242 від 16.02.2010р. Надання послуг саме адвокатом підтверджується копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 10 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до п. 12 зазначеного роз'яснення, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи викладене вище та виходячи з того, що ціна позову становить 4422,00 грн., а витрати на надання правової допомоги 2350,00 грн., тобто, майже половина ціни позову, суд вважає, що вони значно завищені, в зв’язку з чим підлягають задоволенню в розмірі 442,20 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі № 24/25 в частині стягнення основного боргу в розмірі 4422,00 грн. припинити.

2.          В іншій частині позов задовольнити.

3.          Стягнути з Приватного підприємства "Текрам" (03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 92-б; код ЄДРПОУ 25290074; р/р 26000005047301 в АТ "Сведбанк", МФО 300164; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Груп" (04213, м. Київ, вул. Прирічна, 25-А, кімн. 11; код ЄДРПОУ 36292194; р/р 26002309074 в АБ "Діамантбанк" у м. Києві, МФО 320854) 442 (чотириста сорок дві) грн. 20 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ.

5.          Рішення надіслати сторонам.

6.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                               В.В. Смілянець