Рішення № 94960907, 18.02.2021, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/76/21

Номер рядка звіту 38

РІШЕННЯ

іменем України

"18" лютого 2021 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого – судді Греська В.А.

при секретарі с/з Сорока М.М.

розглянувши у смт Ємільчине цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №8952128254 від 29.09.2017 року в сумі 47320,36 грн., яка складається з 19747,64 грн. – заборгованості за основною сумою боргу; 3,18 грн. – заборгованості за відсотками; 16722,80 грн. – заборгованості за щомісячними процентами; 10846,74 грн. – заборгованості за пенею та судові витрати, мотивуючи тим, що 29.09.2017 року ОСОБА_1 подав до ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» заяву №8952128254 від 29.09.2017 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР», підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачем, як позичальником, а також, що отримав примірник кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця умови отримання кредитів від ТОВ «ФК «ЦФР».

Відповідно до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР», умови разом із заявою про приєднання і заявою на отримання кредиту становлять кредитний договір.

09.12.2019 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення прав вимоги №20191209, за яким право вимоги по вказаному вище кредитному договору було відступлене на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Згідно договору відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЦФР» гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 47320,36 грн., з яких: 19747,64 грн. – заборгованості за основною сумою боргу; 3,18 грн. – заборгованості за відсотками; 16722,80 грн. – заборгованості за щомісячними процентами; 10846,74 грн. – заборгованості за пенею.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором, та незважаючи на повідомлення не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 09.12.2019 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав частково, а саме не визнав вимогу про стягнення з нього суми заборгованості за пенею, зазначивши, що умови кредитного договору йому не надавалися, просив розглянути справу у його відсутності. Крім цього зазначив, що не сплачував кредитні кошти, оскільки захворіла дружина і кошти витрачалися на придбання ліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 29.09.2017 року ОСОБА_1 подав до ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» заяву №8952128254 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР», підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з паспортом кредиту, умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ним та ТОВ «ФК «ЦФР», а також, що отримав примірник цієї заяви і паспорт кредиту; умови отримання кредитів від ТОВ «ФК «ЦФР» згоден отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця.

Відповідно до п.3 заяви на отримання кредиту відповідач доручив ТОВ «ФК «ЦФР» виплатити/сплатити за рахунок отримуваного ним кредиту кошти в сумі 17300 грн., страховий платіж на рахунок ПАТ «Страхова компанія «ТАС» в сумі 5916,16 грн.

Згідно паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №2128254 ОСОБА_2 встановлено суму/ліміт кредиту в розмірі 23735,60 грн. на строк 36 місяців безготівковим шляхом, протягом 3 банківських днів від дня укладення договору, процентна ставка: 3% початковий процент від суми кредиту; 3,49% щомісячні проценти від суми кредиту; 0,01% річні проценти від суми боргу за кредитом.

П.6 паспорта кредиту передбачено порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення.

Згідно п.1.2 Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» (далі Умов) кредитний договір укладається шляхом приєднання позичальника до цих умов.

Умови разом із заявою про приєднання і заявою на отримання кредиту становлять кредитний договір (п.1.5).

У відповідності до п.п. 2.1, 2.4 Умов кредитодавець надає позичальнику кредит шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок, зазначений позичальником у заяві на отримання кредиту; сума кредиту, який надається позичальнику, зазначається у заяві на отримання кредиту.

Таким чином позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

П. п. 3, 4 Умов передбачено, що за надання кредиту позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю проценти; за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю пеню у розмірі 0,3% від суми прострочення за кожний день прострочення.

Позичальник зобов`язується щомісячно у граничний термін повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти; пеня за прострочення грошових зобов`язань нараховується кожний день прострочення від суми прострочення та сплачується у порядку черговості погашення вимог (п.п. 5.1, 5.2 Умов).

Згідно п. 5.7 Умов позичальник зобов`язується виконувати всі грошові зобов`язання за кредитним договором шляхом переказу грошових коштів за реквізитами п/р № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк», код банку – 339500, отримувач - ТОВ «ФК «ЦФР».

Згідно розрахунку заборгованості відповідач за кредитним договором має заборгованість в сумі 47320,36 грн., яка складається з: 19747,64 грн. – простроченої заборгованості за кредитом; 3,18 грн. – простроченої заборгованості за відсотками; 16722,80 грн. – прострочених щомісячних відсотків; 10846,74 грн. – заборгованості за штрафом/пенею.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги №20191209 від 09.12.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі Кредитор) передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі Новий кредитор) за плату, а Новий кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості). Новий кредитор заміняє кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Згідно п.п. 6.2.3, 6.2.4 договору відступлення права вимоги Права вимоги переходять до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого Новий кредитор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.

Відступлення Права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників.

П. 6.4 договору відступлення права вимоги передбачено, що у випадку, якщо з моменту переходу до Нового кредитора Права вимоги, Кредитор отримав від боржників/Державної виконавчої служби будь-яку суму грошових коштів в погашення заборгованості боржників, Кредитор зобов`язаний перерахувати вказану суму Новому Кредиторові протягом 5 банківських днів з моменту її отримання.

З Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №20191209 від 09.12.2019 року слідує, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №8952128254 від 29.09.2017 року, сума заборгованості становить 47320,36 грн., яка складається з: 19747,64 грн. – суми заборгованості за основною сумою боргу; 3,18 грн. – суми заборгованості за відсотками; 16722,80 грн. – суми заборгованості за щомісячними процентами; 10846,74 грн. – суми заборгованості за пенею.

З повідомлень від 23.12.2019 року слідує, що ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» відступило право вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору №8952128254 від 29.09.2017 року в сумі 47320,36 грн. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Також даними повідомленнями ОСОБА_1 проінформовано про реквізити для перерахування суми боргу.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того слід зазначити, що позивач пред`являючи вимоги про стягнення кредитної заборгованості, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, за щомісячними процентами, пенею.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, графіку платежів, посилався на Умови отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР», як невід`ємної частини кредитного договору.

Даними Умовами передбачено, що позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів пеню у розмірі 0,3% від суми прострочення за кожний день прострочення; щомісячно у граничний термін повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти; пеню за прострочення грошових зобов`язань за кожний день прострочення від суми прострочення.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови отримання кредитів та інших послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Умови отримання кредитів та інших послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання фінансовою установою додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд приходить до висновку, що Умови отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР», які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому це не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29.09.2017 року шляхом підписання заяви на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР». Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

За таких обставин пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов отримання кредитів та інших послуг, оскільки дані Умови це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ЦФР» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості по кредиту в сумі 36473,62 грн., яка складається з 19747,64 грн. – простроченої заборгованості за кредитом; 3,18 грн. – простроченої заборгованості за відсотками; 16722,80 грн. – прострочених щомісячних відсотків.

З відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого ним при подачі позову судового збору

На підставі ст. ст. 11, 212, 509, 525, 526, 626, 628, 633, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість по кредитному договору №8952128254 від 29.09.2017 року в сумі 36473 (тридцять шість тисяч чотириста сімдесят три) грн. 62 коп., яка складається з 19747,64 грн. – заборгованості за основною сумою боргу; 3,18 грн. – заборгованості за відсотками; 16722,80 грн. – заборгованості за щомісячними процентами, та сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн., а всього кошти в сумі 38743 (тридцять вісім тисяч сімсот сорок три) грн. 62 коп., відмовивши в решті позову за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: В. А. Гресько