Ухвала суду № 94960467, 18.02.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13446/20

Повадження № 2-др/638/24/21

УХВАЛА

Іменем України

18 лютого 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченка В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон», від імені якого діє представник Бєлокриницький Артем Олександрович, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 638/13446/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон» про стягнення компенсації за дні невикористаної відпустки та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку,

в с т а н о в и в:

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон» про стягнення компенсації за дні невикористаної відпустки та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон» на користь ОСОБА_1 компенсацію за дні невикористаної відпустки в сумі 3671 (три тисячі шістсот сімдесят одна) грн 20 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

10 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон», від імені якого діє представник Бєлокриницький Артем Олександрович, звернулося до суду із заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Клініка Рішон» витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 27000 гривень.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначив, що до закінчення судових дебатів під час судового засідання 03 лютого 2021 року представник відповідача зробив заяву про те, що докази розміру витрат, які сторона відповідача сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. На підтвердження понесених витрат у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу представником відповідача надано копію договору про надання правової допомоги, укладеного між АО «АРХОНТ» і ТОВ «Клініка Рішон», копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги, яким затверджена тарифна сітка, копію додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги, копію акту наданих послуг №1 від 30.12.2020 року до договору про надання правової допомоги. Представник позивача зазначив, що понесені стороною відповідача судові витрати є дійсними, необхідними та здійснені у розумному розмірі, з урахуванням складності справи, і становлять 27000 грн. У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, представник відповідача просить стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам.

Представник позивачки подав до суду заперечення на заяву, в якій просив відмовити у задоволенні заяви, мотивуючи це тим, що рішенням суду позовні вимоги задоволено частково. Водночас доводи відповідача визнано безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Заявлені витрати не можна вважати дійсними та необхідними, виходячи з того, що відповідач визнав факт неправомірності своїх дій шляхом невиплати при звільненні позивачу належних при звільненні коштів. Вважає, що підстави для задоволення заяви відсутні.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон» надійшло клопотання про відкладення судового розгляду. Судом визнана неповажною неявка представника в судове засідання, оскільки до вказаного клопотання не додано доказів, що підтверджують поважність причини неприбуття в судове засідання представника відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 3,4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, заява про ухвалення додаткового судового рішення має бути розглянута протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви та неявка сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Таким чином, неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення, а подальше відкладення розгляду порушить встановлений ч. 3 ст. 270 ЦПК України десятиденний строк розгляду такої заяви.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і пояснення, не ухвалено рішення.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон» про стягнення компенсації за дні невикористаної відпустки та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон» на користь ОСОБА_1 компенсацію за дні невикористаної відпустки в сумі 3671 грн 20 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 15000 грн без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

03 лютого 2021 року представником відповідача у додаткових поясненнях та в судовому засіданні до закінчення судових дебатів заявлено, що докази розміру витрат, які сторона відповідача сплатила у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

08 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон», від імені якого діє представник Бєлокриницький Артем Олександрович, засобами поштового зв`язку надіслало суду докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме 1) копію договору про надання правової допомоги № 01/0311/2020 від 03 листопада 2020 року, укладеного між АО «АРХОНТ» і ТОВ «Клініка Рішон»; 2) копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги № 01/0311/2020 від 03 листопада 2020 року; 3) копію додаткової угоди № 2 до договору про надання правової допомоги № 01/0311/2020 від 03 листопада 2020 року; 4) копію акту наданих послуг № 1 від 30 грудня 2020 року до договору про надання правової допомоги № 01/0311/2020 від 03 листопада 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи спір у даній справі суд дійшов висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню компенсація за дні невикористаної відпустки в сумі 3671,20 грн. При цьому, безпідставними є доводи відповідача, що саме позивачка як керівник підприємства зобов`язана була нарахувати та виплатити собі компенсацію за невикористані відпустки, оскільки вказаний обов`язок був покладений саме на Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон», а після звільнення ОСОБА_1 була позбавлена можливості розпоряджається майном і коштами відповідача.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлює стаття 117 КЗпП України. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, у разі невиплати з вини роботодавця власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) належних звільненому працівникові сум у терміни, зазначені у статті 116 КЗпП України, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня фактичного такого розрахунку включно є спеціальним заходом відповідальності роботодавця. Такий захід спрямований на захист прав звільнених працівників на отримання у передбачений законом строк усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, зокрема згідно з умовами трудового договору, та відповідно до законодавчих гарантій.

Розмір середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні позивачки складає 99122,40 грн (540 робочі дні (з наступного дня після звільнення по день ухвалення рішення суду) х 183,56 грн).

Тобто суд, ухвалюючи рішення, дійшов висновку, що компенсація за дні невикористаної відпустки становить 3671,20 грн, а розмір середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні позивачки складає 99122,40 грн. Отже, суд виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, однак враховуючи правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц, встановлені обставини справи, суд вважав за необхідне застосувати критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, оскільки заявлена до стягнення сума середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги є очевидно неспівмірною зі встановленим розміром компенсації за дні невикористаної відпустки.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та мотиви, з яких виходив суд, ухвалюючи рішення, відсутні підстави вважати, що позовні вимоги задоволені частково в розумінні п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки розмір середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні було зменшено виключно з принципів справедливості та пропорційності, а не з підстав недоведеності позивачем обставин, на які він посилається як на підставу позову.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для покладення витрат відповідача на професійну правничу допомогу на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон», від імені якого діє представник Бєлокриницький Артем Олександрович, у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 270, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон», від імені якого діє представник Бєлокриницький Артем Олександрович, у прийнятті додаткового рішення у справі № 638/13446/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Рішон» про стягнення компенсації за дні невикористаної відпустки та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 18 лютого 2021 року.

Суддя І.П. Латка