Вирок № 94960360, 12.02.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/9933/19

1-КП/415/292/21

ВИРОК

Іменем України

12.02.21 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Рибка Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12019130240002178 від 21 листопада 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Онофрейчук О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

22 жовтня 2019 року, в нічний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), із телекомунікаційного колодязя, в районі перехрестя вулиць Кронштадтська та В.Сосюри міста Лисичанська, таємно викрав – фрагмент кабелю марки «ТРШ 30х2х0,8», довжиною 125 м, на суму, відповідно до Довідки, 9175 гривень, спричинивши ВП «ВВТЗ» ПАТ «Лисичанськвугілля» майнову шкоду на вказану суму.

28 жовтня 2019 року, в нічний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), із телекомунікаційного колодязя, в районі будинку АДРЕСА_2 , повторно, таємно викрав – фрагмент кабелю марки «ТРШ 30х2х0,8», довжиною 53 м, на суму, відповідно до Довідки, 3890 гривень 20 копійок, спричинивши ВП «ВВТЗ» ПАТ «Лисичанськвугілля» майнову шкоду на вказану суму.

07 листопада 2019 року, приблизно о 21 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), із телекомунікаційного колодязя, в районі будинку АДРЕСА_2 , повторно, таємно викрав – фрагмент кабелю марки «ТРШ 30х2х0,8», довжиною 67 м, на суму, відповідно до Довідки, 4917 гривень 80 копійок, спричинивши ВП «ВВТЗ» ПАТ «Лисичанськвугілля» майнову шкоду на вказану суму.

В період часу приблизно з 20 годині 30 хвилин 15 листопада 2019 року до 00 годин 50 хвилин 16 листопада 2019 року, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), із телекомунікаційного колодязя ВП «ВВТЗ» ПАТ «Лисичанськвугілля», в районі будинку №272 по вулиці В.Сосюри міста Лисичанська, повторно, намагався таємно викрасти – фрагмент кабелю марки «ТППеп 50х2х0,4», довжиною 25 м, на суму, відповідно до Довідки, 1947 гривень 50 копійок, що було помічено правоохоронцями, у зв`язку з чим, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто, не вчинивши усіх дій, які вважались за необхідне.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст.185 ч.1, ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, а саме:

– таємне викрадення чужого майна (крадіжку (ст.185 ч.1 КК України),

– незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, – що виявилось у не вчиненні усіх дій, які вважались за необхідне для доведення – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, – до кінця, з причин, що не залежали від його волі (ст.15 ч.3 ст.185 ч.2 КК України),

– таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно (ст.185 ч.2 КК України).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальних актах, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, а саме, викрадення фрагментів телефонного кабелю ПАТ «Лисичанськвугілля», зокрема, марки «ТРШ 30х2х0,8» та «ТППеп 50х2х0,4», різними довжинами, спускаючись до телекомунікаційних колодязів та демонтуючи останній за допомого ножівки по металу, по вулиці В.Сосюри та в районі перехрестя вулиці В.Сосюри з вулицею Кронштадтською міста Лисичанська, впродовж часу, починаючи з кінця жовтня до кінця листопада 2019 року, переважно у нічний час, скориставшись відсутністю сторонніх, попередньо звернувши увагу на можливість швидкого заробітку, у зв`язку з тяжким майновим становищем його родини, та – безлюдність місць, проходячи повз, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої протиправні дії, завдана потерпілому – ПАТ «Лисичанськвугілля» майнова шкода – не відшкодована, що зобов`язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні:

– таємного викрадення чужого майна (крадіжки (ст.185 ч.1 КК України),

– незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, – що виявилось у не вчиненні усіх дій, які вважались за необхідне для доведення – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, – до кінця, з причин, що не залежали від його волі (ст.15 ч.3 ст.185 ч.2 КК України),

– таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно (ст.185 ч.2 КК України),

доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.1, ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків (ст.185 ч.1 КК України) та не тяжких злочинів (ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (том 1 а.с.24, том 2 а.с.22, том 3 а.с.22, том 4 а.с.47), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень (том 1 а.с.31-32,34-36, том 2 а.с.44-46,47-49, том 3 а.с.44-46,47-49, том 4 а.с.61-63).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, які, відповідно до положень ст.12 КК України, хоча і відносяться до категорії кримінальних проступків та не тяжких злочинів, однак, які – є умисними, крім того – корисливими та спрямованими проти власності, право на що, відповідно до положень ст.41 Конституції України – є непорушеним, – суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді обмеження волі, у межах, установлених у санкції ст.185 ч.1 КК України, з урахуванням положень ст.61 КК України, а також, – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, з урахуванням положень ст.63, ст.68 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, однак, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованих кримінальних правопорушень, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також, беручи до уваги суму спричиненої кримінальними правопорушеннями майнової шкоди, наміри обвинуваченого щодо відшкодування останньої та думку представника потерпілого – ПАТ «Лисичанськвугілля» – Ашуйка О.І. у наданих до суду заявах, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, суд, – оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням положень ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, відповідно до вимог ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного кримінального правопорушення, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Крім того, суд вважає за необхідне зняти арешт, накладений, з метою забезпечення збереження речових доказів по справі, на тимчасово вилучене майно обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 19 листопада 2019 року (том 4 а.с.27), а саме, – пилку по металу та канцелярський ніж.

Цивільний позов у встановленому законом порядку представником потерпілого – ПАТ «Лисичанськвугілля» – Ашуйком О.І. не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 2512 гривень 16 копійок (том 4 а.с.30), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової трасологічної експертизи за №19/113/7/3-339е від 29 листопада 2019 року (том 4 а.с.31-38), з метою встановлення причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3 ст.185 ч.2 КК України, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3 ст.185 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речові докази у справі:

пилка (ножівка) по металу, канцелярський ніж, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (том 4 а.с.40,41),

– підлягають поверненню обвинуваченому ОСОБА_1 ,

фрагмент кабелю марки «ТППеп 50х2х0,4», довжиною 25 м, що знаходиться на зберіганні у представника потерпілого – ПАТ «Лисичанськвугілля» – Ашуйка О.І. (том 4 а.с.40,39),

– підлягає поверненню потерпілому – ПАТ «Лисичанськвугілля»,

первинні упаковки, експериментальні зразки, дріб`язкові фрагменти кабелю, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (том 4 а.с.40,41),

– підлягають знищенню, як не уявляючи ніякої цінності.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.1 КК України – у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік,

за ст.15 ч.3 ст.185 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік,

за ст.185 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 2512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 16 копійок за проведення судової трасологічної експертизи за №19/113/7/3-339е від 29 листопада 2019 року.

Арешт, накладений, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 19 листопада 2019 року, на тимчасово вилучене майно обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме, пилку по металу та канцелярський ніж – зняти.

Речові докази у справі:

пилку (ножівку) по металу, канцелярський ніж, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

– повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ,

фрагмент кабелю марки «ТППеп 50х2х0,4», довжиною 25 м, що знаходиться на зберіганні у представника потерпілого – ПАТ «Лисичанськвугілля» – Ашуйка О.І.,

– повернути потерпілому – ПАТ «Лисичанськвугілля»,

первинні упаковки, експериментальні зразки, дріб`язкові фрагменти кабелю, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

– знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: