Ухвала суду № 94959947, 01.02.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6502/14

№ 2/183/65/21

У Х В А Л А

01 лютого 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Устименко М.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Новомосковська міська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Куліш Юрій Олександрович про визнання батьківства та визнання заповіту не дійсним, -

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_6 ,

представника відповідача ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Новомосковська міська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Куліш Юрій Олександрович про визнання батьківства та визнання заповіту не дійсним.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2014 року, по справі відкрито провадження.

Ухвалою суду від 27 вересня 2016 року, призначено по справі судово-психіатричну експертизу (посмертну), проведення якої доручено експертам Комунального закладу «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ» Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпропетровськ вул. Бехтерева №1).

На вирішення експертові поставлені наступні запитання:

- чи страждав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на будь-який психічний розлад?

- чи міг ОСОБА_8 за своїм психічним станом розуміти значення своїх дій та керувати ними станом на 21 грудня 2013 року, враховуючи наявність в нього захворювань та вживання медичних препаратів, визначених в історіях хвороби? .

08 червня 2018 року на адресу суду з КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня Дніпропетровської обласної ради», повернулися матеріали цивільної справи, без виконання ухвали суду про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою суду від 05 серпня 2020 року, прийнято до розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Новомосковська міська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Куліш Юрій Олександрович, про: визнання факту батьківства ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; визнання недійсним заповіту ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 , посвідченого 21 грудня 2013 року Новомосковською міською державною нотаріальною конторою.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи. Клопотання обґрунтовує тим, що в обґрунтування вимог про визнання заповіту, складеного померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , батьком ОСОБА_1 , на ім`я ОСОБА_2 , посвідченого 21 грудня 2013 р. Новомосковською міською державною нотаріальною конторою, - недійсним, зазначено наступне: на час складання заповіту батько позивача був тяжкохворою, невиліковною людиною, та знаходився на стаціонарному лікуванні. Діагноз, який поставили лікарі, – рак легенів.

Через смертельну хворобу на злоякісне новоутворення, в батька позивача почастішали випадки не сприйняття дійсних подій. Підтвердженню зазначеного є довготривале знаходження в лікарні (понад рік), вживання сильнодіючих знеболювальних, психотропних препаратів, проходження хіміо-гормоно-імунотерапії для покращання загального стану, про що зазначається в хронології лікування. Однак усі спроби поліпшити його стан здоров`я позитивного результату не мали.

Також, на час посвідчення заповіту на користь дружини ОСОБА_2 , спадкодавця ОСОБА_8 , як стаціонарно хворого на злоякісне новоутворення, не було виписано з лікарняного закладу.

Таким чином, батько позивача ОСОБА_8 , перебуваючи в лікарні на стаціонарному лікуванні за двадцять днів до смерті “уклав” правочин, яким заповів майно “новій” дружині, з якою одружився за три місяці до смерті, - ОСОБА_2 , тому представник позивача, вважає, що ОСОБА_8 , як тяжкохвора людина на злоякісне новоутворення не міг укласти спірний заповіт у нотаріуса зі своєї волі, бо на той час не усвідомлював та не міг усвідомлювати значення своїх дій.

Наявні в матеріалах справи медичні документи засвідчують, що на момент укладання заповіту стаціонарно хворий на злоякісне новоутворення ОСОБА_8 не усвідомлював значення своїх дій, не розумів, що він залишає усе своє набуте за життя майно особі, яка скористалася його станом.

Таким чином, довготривале знаходження в лікарні (понад рік), вживання сильнодіючих знеболювальних, психотропних препаратів, проходження хіміо-гормоно-імунотерапії в подальшому до кінця життя батька в ОСОБА_8 спостерігалося порушення сприйняття, мислення, емоцій, інтелекту та пам`яті, постійно змінювалося відношення до життя та самого себе.

Такий стан здоров`я, важке захворювання, в сукупності могли вплинути на те, що ОСОБА_8 не усвідомлював значення своїх дій або ж керування ними, тому представник позивача просить суд провести експертизу.

Позивач в підготовчому судовому підтримав клопотання свого представника.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти призначення експертизи.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, а саме: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини не можливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу, якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: психічний стан особи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку – призначення судом експертизи.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню. Керуючись ст. 103, 104, 252 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника позивача ОСОБА_6 про призначення експертизи, - задовольнити.

Призначити посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання:

- Чи могло захворювання ОСОБА_8 на злоякісне новоутворення бути причиною неможливості останнім усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними?

- Чи могли психофармакологічні препарати, які вживав ОСОБА_8 вплинути на його свідомість та свободу волевиявлення?

- Чи могла хвороба, якою страждав ОСОБА_8 , у сукупності із впливом лікарських препаратів, викликати у хворого порушення свідомості та чи міг стаціонарно хворий ОСОБА_8 на злоякісне новоутворення 21 грудня 2013 р. під час складання заповіту усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку та керувати ними?

Проведення експертизи доручити Комунальному підприємству «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня Дніпропетровської обласної ради» (юридична адреса: 49115, м. Дніпро, вул. Бехтєрєва, 1) попередивши експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст.384, 385 КК України.

В розпорядження експертів надати цивільну справу № 183/6502/14 2/183/65/21.

Затрати на проведення експертизи покласти на позивача.

Провадження по справі зупинити до проведення експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Сорока О.В.