Ухвала суду № 94959051, 16.02.2021, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 561/722/16-к

Провадження № 1-кп/565/3/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м.Вараш

Колегія суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Малкова В.В., суддів – Горегляд О.І., Бренчук Г.В.

з участю: секретаря судового засідання Щур Н.О.

прокурора Осійчука М.М.

представника потерпілих Савурка О.В.

захисників – Луцик К.В., Павлюк І.А., Воронюк К.Ю., Тарасюка Ю.М., Меркулова С.А. (дистанційно)

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (дистанційно),

перекладача - Заборської Г.Я. (дистанційно)

провівши у залі судових засідань Кузнецовського міського суду відкрите судове засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180120000122 від 26.05.2016 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Солтанівка Любашівського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Кухотська Воля Зарічненського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт.Сарата Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Тараклія Республіка Молдова, громадянина України, проживаючого: Одеська обл., Миколаївський район, село Веселе;

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Надрічне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_5 ;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

в с т а н о в и в:

З врахуванням одночасної явки в судове засідання захисників обвинувачених ОСОБА_1 , Скурту В.В., Оніщука С.В., Попи В.М. та перекладача з російської мови для Попи В.М., суд відповідно до ч.1 і ч.3 ст.331 КПК України визнав за необхідне розглянути клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу та до спливу строку тримання вказаних обвинувачених під вартою розглянути питання доцільності продовження тримання їх під вартою.

12.02.2021 року до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_3 або за місцем орендування квартири за адресою: АДРЕСА_6 . В обґрунтування клопотання обвинувачений зазначає, що він колишній військовослужбовець, з 17.07.2014р. до 09.09.2014р. брав участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, що призвело до погіршення психоемоційного стану його здоров`я та необхідності призначення лікування лікарем-психіатром, тому тривале перебування у місцях обмеження волі негативно впливає на його психологічний та емоційний стан. Також обвинувачений вказує на міцність його соціальних зв`язків та наявність утриманців, зазначаючи, що до моменту затримання він проживав зі своєю сім`єю - цивільною дружиною ОСОБА_7 та її малолітньою донькою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 . За вказаною адресою також проживають брат обвинуваченого ОСОБА_9 , його батько ОСОБА_10 , який є безробітним, та мати ОСОБА_11 , яка отримує мінімальний заробіток. Остання є власницею вказаного будинку та надала добровільну згоду на проживання у цьому будинку обвинуваченого у випадку застосування до нього цілодобового домашнього арешту. У зв`язку із перебуванням під вартою обвинувачений позбавлений можливості відшкодувати потерпілим шкоду, завдану злочином, та допомагати фінансово своїй сім`ї, яка цього потребує. З метою отримання тимчасового місця проживання на період розгляду справи, дотримання процесуальних обов`язків та умов домашнього арешту 10.02.2021р. між обвинуваченим та ОСОБА_12 було укладено договір позички квартири АДРЕСА_7 . Також обвинувачений наголошує на тому, що він раніше судимий не був, до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за як місцем проживання, так і за місцем утримання під вартою. Ще однією обставиною, що підтверджуватиме його позитивну процесуальну поведінку обвинувачений вважає те, що електронний засіб контролю буде постійно подавати сигнал органам Національної поліції України про його місцезнаходження.

Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на 60 днів з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Згідно з доводами прокурора, на теперішній час ризики переховування обвинувачуваних від суду та незаконного впливу на потерпілих і свідків не зменшились та не припинили існувати. Ці обставини підтверджуються тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні особливо тяжкого злочину та тим, що свідки та потерпілі на даний час судом не допитані і на них можливий незаконний вплив з боку обвинувачених, в тому числі шляхом застосування насильства, погроз, умовлянь. На думку прокурора, підстави для зміни чи скасування обвинуваченим запобіжного заходу відсутні. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю прокурор вважає необґрунтованим.

Представник потерпілих Савурко О.В. підтримав позицію прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строку тримання під вартою, просив відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу. Просив врахувати, що ОСОБА_2 привів інших обвинувачених до місця проживання потерпілих для вчинення розбійного нападу. Перебуваючи під домашнім арештом ОСОБА_2 може впливати на потерпілих у незаконний спосіб. Також вказав, що обвинувачені на даний час не вибачились перед потерпілими. Потерпілі переживають за своє життя і здоров"я.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Луцик К.В. вказала на наявність заяви обвинуваченого ОСОБА_2 про відмову від захисника. Клопотання обвинуваченого Оніщука С.В. про зміну запобіжного заходу підтримала.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання та пояснив наступне. Договір позички квартири АДРЕСА_7 укладено із ОСОБА_12 , який є власником даної квартири та однофамільцем обвинуваченого. Хто проживає у цій квартирі йому невідомо. Вказаний договір уклали його родичі, договір приніс його захисник, підписував договір він особисто, договір складений на мінімальний строк тривалістю шість місяців, оскільки він не впевнений у зміні йому запобіжного заходу на домашній арешт. Орендну плату за квартиру на даний час не оплачував, ключі від квартири ОСОБА_2 не отримував. В період цілодобового домашнього арешту обвинувачений вказав, що існуватиме за кошти матері та жінки - ОСОБА_7 , з якою вони перебувають у цивільному шлюбі з 2014 року по даний час. Також обвинувачений планує знайти дистанційну роботу. До моменту затримання обвинувачений працював, проте неофіційно. Під час особистого огляду при затриманні у обвинуваченого було вилучено 100 чи 200 гривень. ОСОБА_8 не є донькою ОСОБА_2 , є донькою ОСОБА_7 . ОСОБА_7 проживає і працює у м.Кіровоград. Батько і мати обвинуваченого не є особами із інвалідністю, мати працює і отримує незначний заробіток. Вказав, що не проходив лікування у зв`язку із погіршенням психоемоційного стану здоров`я у період з 03.04.2015р. до моменту його затримання - 26.05.2016р. Потерпілі є родичами обвинуваченого, зокрема, потерпіла ОСОБА_13 є рідною тіткою ОСОБА_2 . ОСОБА_2 проти задоволення позиції прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу. Проти позиції прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо себе не заперечував.

Захисник Воронюк К.Ю. підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 , вважає його обґрунтованим. Поряд з цим захисник наголосила, що прокурор не аргументував наявність ризиків, на які він посилався як на підставу для продовження строку тримання під вартою та не підтвердив їх наявність належними доказами. Також захисник вважає, що суд, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим без наявності клопотання прокурора, фактично стає на сторону обвинувачення. Заперечила проти продовження строку тримання під вартою обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання Оніщука С.В. про зміну запобіжного заходу. Проти продовження строків тримання під вартою заперечує, оскільки на даний час прокурором не обгрунтовано наявність ризиків, на які він посилається.

Захисник Павлюк І.А. підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу. Захисник вважає, що питання про продовження строку тримання під вартою не підлягає розгляду судом, оскільки прокурор не подав до суду відповідних письмових клопотань у встановлені кримінально-процесуальним законом строки та не вручив такі клопотання обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 законослухняний громадянин, він не може вибачитись перед потерпілими, бо перебуває у СІЗО. Заперечував проти продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження строку тримання під вартою. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу підтримав.

Захисник Тарасюк Ю.М. підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу. Вважає, що усна думка прокурора про продовження строку тримання під вартою суперечить КПК, тому задоволенню не підлягає. Також наголосив, що вказані прокурором ризики на даний час перестали існувати, всі обвинувачені вже відбули мінімальний термін покарання у виді позбавлення волі, передбачений санкцією частини статті за якою вони обвинувачуються.

Обвинувачений ОСОБА_5 не висловив своєї думки.

Захисник ОСОБА_5 - адвокат Меркулов С.А. підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу. Вважає, що в цьому судовому засіданні, окрім клопотання ОСОБА_2 , суд не може розглядати питання про продовження строку тримання під вартою іншим обвинуваченим.

Заслухавши думки учасників провадження щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинувачених та клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, суд прийшов до наступного висновку.

Як передбачено ч.1-3 ст.201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання мають бути додані: копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання.

В свою чергу, доводи, наведені у клопотанні ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу та додані до клопотання копії матеріалів не підтверджують того, що передбачені ст.177 КПК України ризики відпали, зменшилися і є неактуальними. Щодо наявності у ОСОБА_2 утриманців, цивільної дружини з дитиною доказів не надано.

Судом встановлено, що з 04.04.2015 року до 26.05.2016 року, тобто до моменту затримання за підозрою у вчиненні інкримінованого злочину, обвинувачений ОСОБА_2 не звертався в медичні установи з приводу необхідності лікування чи у зв"язку з погіршенням стану його здоров"я, амбулаторного чи стаціонарного лікування не проходив. Додані до клопотання документи не вказують на погіршення стану здоров"я ОСОБА_2 станом на теперішній час чи наявність захворювання, яке неможливо лікувати в умовах утримання під вартою. Із змісту клопотання слідує, що ОСОБА_2 має намір перебувати під цілодобовим домашнім арештом в будинку АДРЕСА_3 або в квартирі АДРЕСА_7 . Проте до клопотання не долучено документів, що містили б актуальні на даний час відомості про власників вказаного будинку та квартири. Посилання захисника на тривале перебування ОСОБА_2 під вартою не є підставою для зміни запобіжного заходу, враховуючи, що допит потерпілого ОСОБА_14 не завершено, потерпіла ОСОБА_13 (яка є рідною тіткою обвинуваченого ОСОБА_2 ) та свідки судом не допитані, докази не досліджені, в тому числі і через поведінку сторони захисту, яка своїми діями штучно затягує судовий розгляд. Отже достеменно знаючи про місце проживання потерпілих та маючи близькі родинні відносини з потерпілою ОСОБА_13 , ОСОБА_2 у разі зміни обраного запобіжного заходу може чинити незаконний тиск на потерпілих їх родину і свідків обвинувачення з метою уникнення відповідальності за злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, на основі показань потерпілих ОСОБА_14 і ОСОБА_13 та їх дітей.

Крім того, наведені у клопотанні обставини того, що тривале перебування обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою призвело до емоційного дисбалансу у обвинуваченого внаслідок тривалої ізоляції від суспільства не підтверджені доданими до клопотання письмовими доказами. Оскільки всі медичні документи, що додані до клопотання, датовані часом до моменту затримання обвинуваченого ОСОБА_2 . Натомість з характеристики емоційного стану обвинуваченого, що надана адміністрацією місця утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , слідує, що він емоційний, життєрадісний, товариський, дещо легковажний. Адміністрацією Рівненського СІЗО ОСОБА_2 характеризується негативно, шість разів допускав порушення режиму тримання, правил поведінки та ПВР в Державній установі "Рівненській слідчий ізолятор" за що його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Сам по собі факт проходження ОСОБА_2 з 17.07.2014 по 09.09.2014 року військової служби у військовій частині, яка входить до складу сил, що залучаються та беруть участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей не вказує на зменшення ризиків перереховування від суду, враховуючи тяжкість вчиненого злочину і розмір збитків, завданих потерпілим, вчинення незаконного впливу на потерпілих та свідків.

За таких обставин, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю слід відмовити через необґрунтованість та безпідставність.

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 закінчується 19 лютого 2021 року. Отже, до спливу цього строку суд зобов"язаний вирішити питання доцільності продовження тримання вказаних обвинувачених під вартою, зміни обраного ним запобіжного заходу або скасування.

Завершення судового розгляду до закінчення строку тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 під вартою є неможливим через такі обставини: складність узгодження дат судових засідань з учасниками провадження через значну кількість учасників кримінального провадження; складність залучення перекладача з гагаузької мови на українську мову; неодноразову заміну суддів у складі суду, що зумовлювала проведення судового розгляду спочатку через клопотання обвинувачених і їх захисників; неодноразову заміну захисників Центром з надання безоплатної правової допомоги обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 за ініціативою сторони захисту; систематичне заявлення безпідставних і необґрунтованих відводів колегії суддів і головуючому судді обвинуваченими та їх захисниками, розгляд яких займає тривалий час; неявки та/або несвоєчасні явки захисників в судові засідання без поважних причин; несвоєчасне доставлення обвинувачених до зали судового засідання та приміщення для проведення відеоконференції; заперечення вказаних обвинувачених проти етапування до Кузнецовського міського суду.

Згідно із п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З`ясувавши фактичні обставини, керуючись положеннями ст.ст.177, 178 КПК України, суд прийшов до висновку, що на теперішній час продовжують існувати ризики, у зв`язку з наявністю яких обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обрано запобіжний захід саме у виді тримання під вартою, зокрема: переховування обвинувачених від суду та незаконний вплив на потерпілих і свідків обвинувачення, і більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для їх запобігання.

При прийнятті такого рішення суд також врахував: відсутність у обвинувачених на момент їх затримання постійного місця роботи або навчання, легальних джерел доходів, обґрунтованість підозри у вчиненні ними особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує їм у разі визнання винуватими, розмір майнової шкоди потерпілим, у завданні якої обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також віддаленість місць постійного їх проживання від місцезнаходження суду, яким розглядається дане кримінальне провадження. На день вирішення питання про доцільність тримання обвинувачених під вартою, зміни або скасування запобіжного заходу потерпілі та свідки судом не допитані. Отже, продовжують існувати ризики незаконного впливу на потерпілих і свідків з боку обвинувачених.

Крім того, у суду відсутні достовірні дані про наявність у обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на даний час постійного місця проживання, а оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до їх затримання у 2016 році мали зареєстроване місце проживання в Одеській області, а обвинувачений ОСОБА_2 , був зареєстрований і згідно довідки Любешівської селищної ради від 04.01.2021 року продовжує бути зареєстрованим за місцем проживання в смт. Любешів Волинської області, ці обставини підтверджують існування ризику переховування обвинувачених від суду на території іноземних держав, з якими межують Одеська і Волинська області України, та перешкоджання кримінальному провадженню шляхом неявки на виклики суду. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування перебував у розшуку, що збільшує ступінь ризику його переховування від суду, а наявність у ОСОБА_3 судимості за злочин проти власності вказує також на його схильніть до вчинення злочинів проти власності, що свідчить про наявність ризику вчинення ним нових злочинів.

Зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу у подальшому триманні обвинувачених під вартою.

Суд відхиляє наведені у судовому засіданні захисниками доводи про неправомірність розгляду судом вказаного питання без наявності клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки норма ч.3 ст.331 КПК України передбачає обов`язок суду розглянути питання доцільності перебування обвинувачених під вартою до спливу такого продовженого строку також у випадку відсутності відповідних клопотань. Вказана норма права неконституційною не визнавалась.

У відповідності із ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У даному кримінальному провадженні обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я особи.

Обставин, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наявність яких та обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину стали підставою для обрання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неодноразового продовження строку тримання під вартою, не наведено. Обвинувачені та їх захисники внаслідок своєї неналежної процесуальної поведінки є відповідальними за затримання у провадженні.

Письмових клопотань про зміну ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 запобіжного заходу з копіями підтверджуючих документів, відповідно до правил, визначених ст.201 КПК України, обвинувачені і їх захисники до початку або під час цього судового засідання не подавали.

Оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, відсутні підстави для визначення розміру застави.

Отже, необхідно продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю.

Продовжити дію обраного обвинуваченим: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Строк дії ухвали суду в частині продовження строку тримання під вартою до 16 квітня 2021 року включно.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання обвинувачених під вартою може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області, а особами, які тримаються під вартою – в той самий строк, з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду буде оголошено 17 лютого 2021 року о 13 год. 30 хв.

Головуючий Малков В.В.

Судді Горегляд О.І.

Бренчук Г.В.