Рішення № 94958801, 18.02.2021, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа №524/7585/20

Провадження №2/524/948/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Погрібняк О.М.,

секретар судового засідання – Швидь Я.В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив :

19.11.2020 позивач АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просило стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.06.2008 року у розмірі 34313,94 грн., яка складається з 19310,21 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 5523,42 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 9480,31 грн. пені та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що 27.06.2008 між ним та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами цього договору позичальник отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, унаслідок чого станом на 11.10.2020 року у неї утворилася заборгованість у розмірі 34313,94 грн., яка складається з 19310,21 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 5523,42 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 9480,31 грн. пені.

Посилаючись на викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.06.2008 року.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Рибалки Ю.В. від 08.12.2020 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 14.01.2021 № 157 у зв`язку із відрядженням (шляхом тимчасового переведення) судді ОСОБА_2 для здійснення правосуддя до Подільського районного суду м. Києва з 14.01.2021 до 11.01.2022 та неможливістю продовження розгляду ним справ, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2021, головуючим суддею у справі визначено суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука Погрібняк О. М.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Погрібняк О.М. від 15.01.2021 справу прийнято до провадження.

30.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги визнала частково – в розмірі 18659,77 грн., з яких 16385,41 грн. заборгованість за тілом кредиту, 162,96 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України та 2111,01 грн. пені. Просила суд застосувати позовну давність щодо вимог позивача про стягнення пені. Зазначила, що з розрахунку заборгованості за договором б/н від 27.06.2008 року за період з 01.10.2016 року по 31.10.2019 року та з виписки за договором б/н вбачається, що до тіла кредиту банком включено страхові платежі за договором «Страхування кредитного ліміту», тоді як зі нею не погоджувалося жодних умов щодо страхування, зокрема до позовної заяви не додано жодного доказу укладення договору страхування. Умови та правила надання банківських послуг, які додані до позовної заяви не містять її підпису, а тому їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору. До спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання. Отже, відсутні підстави вважати, що обумовлено у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків, нарахованих на прострочений кредит, а саме відсоткову ставку у розмірі 86, 4 % згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

20.01.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Отримавши кредитні кошти, боржник протягом тривалого часу сплачував чергові платежі по кредиту відповідно до графіку погашення заборгованості, відсотки. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України договір є дійсним, тобто фактичне прийняття пропозиції укладання договору дією. Позичальник прийняв відповідні умови угоди шляхом сплати відповідного розміру відсотків навіть після 01.03.2019 року. Дані проплати свідчать про те, що Позивач прийняв та виконував умову про підвищення відсоткової ставки; використав наданий кредитний ліміт, сплачував комісію, винагороду, пеню. Відповідачем була підключена послуга «Страхування кредитного ліміту». За даною послугою Страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві, а Страхувальник зобов`язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови Договору і Правил страхування. Роздрукувати договір по продукту «Страхування кредитного ліміту» можливо через Приват24 в меню «Мої рахунки — Страховки — Мої страховки». Страховий платіж за послугою «Страхування кредитного ліміту» становить 0,9 % від суми заборгованості по кредитній карті на останній день кожного місяця. Щомісячне списання здійснюється за допомогою кредитної картки. Для оформлення договору страхування досить мати кредитну картку ПриватБанку. Відповідач не надав жодних належних доказів, що не ним особисто була підключена дана послуга, тому твердження Відповідача вважаємо безпідставними та необгрунтованими. Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов`язання триває, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі. Згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.

22.01.2021 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він зменшив розмір своїх позовних вимог та просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором №б/н від 27.06.2008 в розмірі 24833,63 грн., з яких 19310,21 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 5523,42 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.. 625 ЦК України, а також понесені позивачем судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за її відстуності.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що 27.06.2008 між сторонами по справі укладено кредитний договір б/н шляхом підписання заяви в якій вказано, що вона ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді та довідки про умови кредитування з використання кредитної картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» (а.с.15-16).

За умовами зазначеного договору сторонами визначена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 3% у гривні на місяць, та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, яка становить: пеня = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова відсоткова ставка за договором)/30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць за наявності прострочення за кредитом чи процентами 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. і більше.(а.с.16)

За договором позивачем відповідачу видано картки № НОМЕР_1 зі строком дії до травня 2009 року, № НОМЕР_2 зі строком дії до травня 2012 року, № НОМЕР_3 зі строком дії до січня 2016 року, № НОМЕР_4 , строк дії якої - до жовтня 2019, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» (а.с.14).

Кредитні кошти позивачем відповідачу надані у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Таким чином судом встановлено, що термін дії зазначеного кредитного договору до 31.10.2019.

Після укладення договору банком кредитний ліміт позивачу визначений у розмірі 1500,00 грн., після чого неодноразово змінювався, 03.08.2018 - визначений у розмірі 0,00 грн., що підтверджується даними довідки АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти (а.с.13).

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором від 27.06.2008, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг як невід`ємну частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Витягом з Умов ознайомився і погодився відповідач, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент підписання відповідачем заяви взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, штрафних санкцій за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка умов та Правил надання банківських послуг із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено також у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Така позиція узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, в якій зазначено, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 11.10.2020 становить 34313,94 грн., яка складається з 19310,21 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 5523,42 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 9480,31 грн. пені.

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 27.06.2008 року за період з 01.10.2016 року по 31.10.2019 року та з виписки за договором б/н вбачається, що до тіла кредиту банком включено страхові платежі на суму 2924,41 грн. за договором «Страхування кредитного ліміту», в той час як позивачем не надано доказів укладення з відповідачем договору страхування.

Враховуючи те, що з наданої позивачем виписки (а.с. 34-41) вбачається, що позивач зарахував сплачені відповідачем 2924,41 грн. на погашення страхових платежів, яка договором передбачені не були та на нарахування яких відповідач не погоджувалася, на цю суму необхідно зменшити розмір основного боргу відповідача.

Таким чином заборгованість відповідача за тілом кредиту становить: 19310,21 грн. – 2924,41 грн. = 16385,80 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України у сумі 5523,42 грн. При цьому, обгрунтовує наявність заборгованості у сумі 5523,42 грн. тим, що в редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 року згідно з п. 2.1.1.2.12 Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181 дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми не повернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84 % -для картки «Універсальна голд».

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в разі прострочення виконання грошового зобов`язання процентні ставки, які застосовуються при визначенні суми боргу, яку боржник зобов`язаний сплатити на вимогу кредитора поділяються на встановлені законом (три проценти річних від простроченої суми) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві від 27.06.2008 року та Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», які були підписані відповідачем сторони погодили розмір процентів за користування кредитними коштами – 3% річних у гривні. (а.с. 16) Процентна ставка у розмірі 86,4 % відповідно до ч. 2 ст. 625 ІІК України за невиконання грошового зобов`язання у цих документах, підписаних позичальником, визначена не була.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Відтак, у межах строку кредитування до 31.10.2019 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти, визначені умовами кредитного договору.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Починаючи з 01.11.2019 позивач міг нараховувати три проценти річних від простроченої суми відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК Українипісля спливу строку кредитування.

Тому, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами нарахованими за ст. 625 ЦК України підлягають частковому задоволенню за ставкою 3 % річних за період з 01.11.2019 по 19.11.2020 (дата подачі позову до суду). Вимога про стягнення заборгованості за відсотками, передбаченими договором, нарахованими в межах строку кредитування, позивачем не пред`являлася.

Розмір заборгованості за процентами, які підлягали нарахованнню за ст. 625 ЦК України за ставкою 3 % річних за період 01.11.2019 по 19.11.2020 на прострочену заборгованість з погашення тіла кредиту, яке складає 16385,80 грн, становить 517,32 грн. із розрахунку: з 01.11.2019 до 31.12.2019 - 16385,80 грн. x 3% x 61 день/365 днів у році /100 =82,15 грн., з 01.01.2020 до 19.11.2020 - 16385,80 грн. x 3% x 324 дні/366 днів у році /100 =435,16 грн., а всього 517,32 грн.

Тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 16385,80 грн., та заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.. 625 ЦК України у розмірі 517,32 грн., а всього 16903,12 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено на 68,07%, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1430,83 грн. на відшкодування понесених судових витрат пропорційно до задоволених відносно неї позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 77, 78, 81 ЦПК України, статтями 207, 633, 634, 1046, 1048, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд

вирішив:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.06.2008 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 27.06.2008 у розмірі 16903,12 грн., в тому числі 16385,80 грн. заборгованості за тілом кредиту, 517,32 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1430,83 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука в 30-денний термін з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул.. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО 305299.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 18 лютого 2021 року.

Головуючий суддя Погрібняк О.М.