Рішення № 9495780, 02.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/1302.04.10 За позовом                    Дочірнього підприємства „Перехід Аутдор” До                              Закритого акціонерного товариства „Позняки-жил-буд”

про                              стягнення 32 748,71 грн

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Прозоровська Н.В. - предст. (дов.б/н від 15.01.2010 р.)

Від відповідача          Мельник А.С. –предст.(дов. № 03 від 11.01.2010 р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Позняки-жил-буд»про стягнення 32 748,71 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №2512/И від 25.12.2007 р. та судових витрат.

Ухвалою суду від 07.12.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/13 та призначено розгляд справи на 20.01.2010 р.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 20.01.2010 р. оголошено перерву до 05.02.10р.

В судовому засіданні 05.02.2010 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2007 р. між сторонами укладено договір про розміщення зовнішньої реклами на спеціальних носіях № 2512/И (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобов’язувався розмістити рекламні матеріали відповідача на спеціальних конструкціях, а відповідач зобов’язався прийняти послуги з розміщення реклами та оплати їх на умовах, передбачених Договором.

Сторони погодили проведення рекламної кампанії в період з 01.01.08 по 31.12.2008 р., про що було підписано Додатки №1 від 25.12.2007 р. та № 2 від 25.01.2008 р. до Договору.

Згідно додатків № 1 та № 2 до Договору, загальна вартість рекламної кампанії становить 79777, 63 грн.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що за результатами надання послуг сторонами підписуються акти здачі-приймання.

Пунктом 4.4.1. Договору встановлено, що позивач направляє відповідачу два примірники акту прийому –передачі виконаних робіт, який відповідач зобов’язаний підписати у десятиденний термін та один екземпляр повернути позивачу чи надати мотивовану відмову у підписанні такого акту.

Позивачем належним чином та у відповідності до вимог Договору виконано прийняті на себе зобов’язання по розміщенню зовнішньої реклами.

Відповідачем частково виконано зобов’язання щодо оплати наданих позивач се послуг, а саме, сплачено на рахунок позивача 47028,92 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з посиланням на п.4.4. Договору. Також відповідач зазначає, що сторонами підписано акти на загальну суму 31217,35 грн. Грошові кошти на рахунок позивача перераховані в значно більшому розмірі. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів надання послуг з розміщення реклами, оскільки акти приймання передачі на суму заборгованості сторонами не підписувались та просить у задоволенні позову відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, позивачем 03.03.2009 р. надіслано на адресу відповідача акти приймання-передачі наданих послуг, які відповідачем не підписані та не надана мотивована відмова від їх підписання.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 32748,71 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Позняки-жил-буд” (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 3, код 24089818, р/р 26008301000401 в ЗАО „Український будівельно-інвестиційний банк” м. Київ, МФО 380377, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства „Перехід Аутдор” (04116, м.Київ, вул. Старокиївська, 10, літ. И, код 24576549, р/р 260023301 в АБ „Енергобанк”, МФО 300272) 32 748 (тридцять дві тисячі сімсот сорок вісім) грн. 71 коп. основного боргу, 327 (триста двадцять сім) грн. 49 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко