Ухвала суду № 94954896, 12.02.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/5420/20

н/п 1-кп/766/786/21

УХВАЛА

12.02.2021 року

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді - Рєпіна К.К,

при секретарі - Неменко Ю.М.,

за участю прокурора – Кудь О.С.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників- Мокіна І.С., Руденко М.М.

розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР 18.01.2019 року за № 12019230000000032 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів),передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -

встановив:

У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області (колегія у складі головуючого судді Рєпіна К.К. суддів Зубова О.С., Корольчук Н.В.) перебуває вищевказане кримінальне провадження. Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» строком до 18.02.2021 року.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, мотивуючи позицію тим, що заявлені ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися, а також тяжкістю злочину, який йому інкримінується.

Відповідно до положень абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Враховуючи ту обставину, що суддя Зубов О.С. у зв`язку з перебуванням у відпустці не може бути присутнім під час розгляду клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 (розгляд якого також в стадії судового розгляду обумовлений і вимогами ст. 331 КПК України), а строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 18.02.2021 року і до цієї дати враховуючи велику завантаженість суду іншими справами неможливо призначити судове засідання, суд вважає за можливе розглянути клопотання прокурора лише за участю головуючого.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Мокін І.С. заперечили проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність ризиків заявлених прокурором, просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При цьому, за змістом ч.ч. 3, 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд вважає, що прокурор наполягаючи на продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого, на обґрунтування своєї позиції не надав суду достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що ризики, заявлені на час прийняття рішення про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання від вартою, на даний час не зменшилися та існують обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Доказів на підтвердження того, що з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, прокурором також не доведено.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не можуть бути єдиною підставою для тримання особи під вартою, в тому числі бути виправданням тривалих періодів такого тримання.

При вирішенні питання щодо доцільності строку тримання під вартою обвинуваченого суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ткачов проти України», згідно п. 45 якого національні суди повинні в першу чергу забезпечувати, щоб у конкретній справі запобіжне ув`язнення обвинуваченого не перевищувало розумний строк, у справі «Летельє проти Франції», згідно п. 46 якого попереднє ув`язнення не може бути формою очікування обвинувального вироку.

Вирішуючи вказане питання, суд бере до уваги у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Так, з матеріалів справи видно, що обвинувачений ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, доказів наявності у нього законного джерела доходу суду не надано, тривалий час був зареєстрований на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка, що свідчить про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1 тримається під вартою тривалий час, а саме з 27.11.2019 року, раніше не судимий, має на території м. Херсона місце проживання.

Відповідно до ч. 2. ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на наведене та з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд дійшов висновку про можливість та достатність для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час, змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з використання електронного засобу контролю, з покладенням на нього обов`язків відповідно до положень ст. 194 КПК України.

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

ст.ст. 176-178, 199, 331, 369 КПК України, абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд –

постановив:

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із використанням електронного засобу контролю за адресою АДРЕСА_1 по 12.04.2021 року заборонивши йому цілодобово залишати житло та зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обовязки:

1) не відлучатися з м. Херсона без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування із свідками, допитаними під час досудового розслідування цього кримінального провадження та зазначеними у реєстрі матеріалів досудового розслідування, окрім, як під час судового розгляду кримінального провадження за участю цих осіб.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Строк дії вказаних обов`язків визначити до 12.04.2021 року.

Негайно доставити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця проживання за адресою АДРЕСА_1 та звільнити його з - під варти.

Копію ухвали направити до місця попереднього ув`язнення та органам поліції для виконання.

Ухвала може бути оскаржена у визначеному КПК України апеляційному порядку.

СуддяК. К. Рєпін