Ухвала суду № 94954390, 12.02.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2021 Справа №607/2582/21

(провадження № 1-кс/607/982/2021)

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., при секретарі Романів В.В., за участі прокурора Середзінського І.В., захисника Василишина К.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання заступника начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури Середзінського І.В., в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210170000323 від 03.08.2017р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172 ч. 2 ст. 272, ч. 1 ст. 271 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, розлучений, працює директором ТОВ «ТЕОД», раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 272 КК України, –

В С Т А Н О В И Л А:

Заступник начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури Середзінський І.В. звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження № 12017210170000323 від 03.08.2017р з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017210170000323 від 03.08.2017 р. за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 272 КК України, за фактами порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки на території TOB АП «Колос - 2», що спричинило смерть ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України за фактом отримання найманим працівником ОСОБА_4 підприємства ФОП ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під час виконання робіт на території TOB АП «Колос - 2». Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.08.2017 р. близько 12 год. 30 хв. на території TOB АП "Колос-2", що знаходиться за адресою вул. І.Мазепи, 7, м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при виконанні будівельно-монтажних робіт впав з висоти та отримав травму, внаслідок чого був транспортований до Теребовлянської ЦРЛ, де того ж дня помер. Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 546 від 04.08.2017 ОСОБА_6 , загинув внаслідок ураження електричним струмом. Відомості про дану подію, в порядку ст. 214 КПК України, 03.08.2017 внесені до ЄРДР за № 12017210170000323 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України. Крім цього, 08.06.2018 р. близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконуючи будівельно-монтажні роботи на території TOB АП «Koлoc-2» яке розташоване за адресою вул. І. Мазепи, 7, м. Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області, впав з висоти на гостру частину листа металу, який знаходився у вертикальному положенні в результаті чого пошкодив передню частину шиї та помер на місці події. Відомості про дану подію, в порядку ст. 214 КПК України, 08.06.2018 р. внесені до ЄРДР за № 12018210170000183 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України. Також, 16.07.2018 в Теребовлянський ВП ГУНП в Тернопільській області надійшло повідомлення з Управління Держпраці у Тернопільській області про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснюючи, з метою отримання прибутку, підприємницьку діяльність у вигляді виконання будівельно-монтажних робіт на території TOB АП «Колос-2», що за адресою вул. І. Мазепи, 7, м. Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області, з порушенням вимог п. 6 ч. 1 ст. 24, ст. 48 КЗпП України, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», п. 2.14. «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 р., використовував працю найманих працівників, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , без укладення трудових договорів в письмовій формі, договорів стажування, оформлення трудових книжок, ведення табелю робочого часу, нарахування заробітної плати та обов`язкових державних платежів, передбачених трудовим законодавством України. Відомості про дану подію, в порядку ст. 214 КПК України, 17.07.2018 р. внесені до ЄРДР за № 12018210170000244 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України. В подальшому 18.07.2018 р. кримінальне провадження № 12018210170000244 об`єднано із кримінальним провадженням № 12018210170000183, якому системою ЄРДР автоматично присвоєно номер № 12018210170000183. Кримінальне провадження № 12018210170000183 об`єднано 06.08.2020 із кримінальним провадженням № 12017210170000323, якому системою ЄРДР автоматично присвоєно номер № 12017210170000323. Крім цього в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12017210170000323 встановлено, що 20.03.2017 р. ОСОБА_4 , із числа працівників ФОП ОСОБА_1 , під час виконання будівельно-монтажних робіт на території TOB АП «Колос-2» внаслідок падіння на неметалевий щит, отримав травми у вигляді переломів ребер. За даним фактом 25.11.2020 р. внесені відомості до ЄРДР № 12020215170000093 за попередньою правовою кваліфікацією, передбачене ч. 1 ст. 271 КК України. Кримінальне провадження № 12020215170000093 об`єднано з кримінальним провадженням № 12017210170000323, якому системою ЄРДР автоматично присвоєно номер № 12017210170000323. На підставі зібраних доказів в ході досудового розслідування 07.08.2020 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме грубому порушенні законодавства про працю, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, та порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищено небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, як спричинило загибель людей, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 18.06.2014 зареєстрований у Тернопільській обласній державній податковії інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Тернопільськії області, як фізична особа - підприємець в Єдиному державному реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічно діяльності якого є «Установлення та монтаж машин і устаткування» КВЕД 33.20, запис № 26510000000005445. Так, 23.01.2017 року між TOB АП «Колос 2» (далі «Замовник») в особі директора ОСОБА_13 , та ФОП ОСОБА_1 (далі «Виконавець») укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з умовами зазначеного договору Замовник доручає, а Виконавець виконує будівельно-монтажні роботи, забезпечує необхідну якість роботи, здає їх в обумовлені строки Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи. Відповідно до пункту 4.2. Договору при виконанні робіт Виконавець несе повну відповідальність за дотримання його персоналом вимог законодавства України про охорону праці та правил пожежної безпеки, а також на Виконавця покладається ризик випадкового знищення чи пошкодження майна/речі при виконанні підрядником робіт, передбачених цим договором. Всупереч Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011р. «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» ФОП ОСОБА_1 не отримав дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в Управлінні Державної служби з питань праці в Тернопільській області. Надалі ОСОБА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час для виконання будівельно-монтажних робіт придбав електроінструмент, який всупереч Правилам безпечної роботи з інструментом та пристроями не пройшов періодичної перевірки ізоляції на електричну міцність, а саме перфоратора «Дніпро-М ПЕ-32175» та подовжувач електричної енергії. Таким чином ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог законодавства про охорону праці, а саме: ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 1.6.. п. п. 1.7.6., п. 1.7., п. 1.5., п. п. 1.7.3., п. п. 4.1.12. «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті», п. 4.1. «Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці» затвердженого Наказом № 15 Державної служби України з питань праці від 26.01.2005 р., допустив до виконання робіт підвищеної небезпеки ОСОБА_2 , без оформлення трудових відносин. Крім цього, згідно внутрішнього Наказу № 1 від 01.07.2012 р. виконання обов`язків відповідального з питань охорони праці та правил техніки безпеки покладено на ОСОБА_1 , який повинен був забезпечити виконання вимог охорони праці та контролювати їх додержання підлеглими працівниками під час проведення робіт. Таким чином 03.08.2017 р. ОСОБА_1 , в порушення організації та проведення виконавцем робіт, щодо питань охорони праці при експлуатації перфоратора «Дніпро-М ПЕ-32175» з подовжувачем електричної енергії, відповідно до вимог: нормативно правового акту з охорони праці (далі НПАОП) 0.00-4.12-05, типового Положення «Про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці», а саме «не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці»; НПАОП 0.00-1.71-13; Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями; Правил улаштування електроустановок; НПАОП 40.1-1.21-98; Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; «Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці», що визначаються питаннями відповідності до вимог нормативних документів організації та проведення інструктажів, допустив ОСОБА_2 до виконання таких робіт та надав у порушення вимог п. 2.14 «Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями» п. 2. таблиці 48 «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», щодо заборони експлуатації несправного електроінструменту з пошкодженням кабелю та з опором ізоляції меншим 0,5 МОм (мегаом), п. 1.7.164. «Правил улаштування електроустановок» щодо улаштування штепсельних розеток подовжувача електричної енергії, до яких був приєднаний перфоратор «Дніпро-М ПЕ-32175», за умовами перебування працівників на місцевості просто неба, які повинні бути захищеними ПЗВ (пристроєм захисного вимкнення) з номінальним диференційним струмом, не більшим за 30 мА (міліампер), для проведення будівельно-монтажних робіт просто неба перфоратор «Дніпро-М ПЕ-32175» та подовжувач електричної енергії у несправному технічному стані, зовнішня оболонка мережевого кабелю яких мала значні пошкодження. Внаслідок порушення вимог вищенаведених нормативних документів ОСОБА_1 , не забезпечено ОСОБА_2 справними пристроями та засобами індивідуального захисту при виконанні робіт на висоті, внаслідок чого останній, застосовуючи під час проведення будівельно-монтажних робіт просто неба перфоратор «Дніпро-М ПЕ-32175» та подовжувач електричної енергії у несправному технічному стані, був уражений технічним електричним струмом, від якого настала його смерть в лікувальному закладі. Не бажаючи виконувати дії, спрямовані на усунення раніше допущенних порушень, що призвело до загибелі ОСОБА_2 , які фізична особа -підприємець ОСОБА_1 міг і повинен був вчинити, не припиняючи своєї діяльності, а продовжуючи діяти у порушення вимог законодавства про охорону праці а саме: ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 1.6., п. п. 1.7.6., п. 1.7., п. 1.5., п. п. 1.7.3., п. п. 4.1.12. «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті», п. п. 2, 4.1. «Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого Наказом № 15 Державної служби України з питань праці від 26.01.2005 р., у зв`язку із виконанням умов договору укладено між ТзОВ АП «Колос 2» (далі «Замовник») в особі директора ОСОБА_13 та ФОП ОСОБА_1 , який був зареєстрованим 18.06.2014 р. в Тернопільській обласній державній податковій інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Тернопільській області як фізична особа - підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності якого є «Установлення та монтаж машин і устаткування» КВЕД 33.20, запис № 26510000000005445, (далі «Виконавець») на виконання будівельно-монтажних робіт за адресою: вул. І. Мазепи, 7, м. Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області, допустив до виконання робіт підвищеної небезпеки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно Наказу № 1 від 01.07.2012 р. виконання обов`язків відповідального з питань охорони праці та правил техніки безпеки покладено на ОСОБА_1 , який повинен був забезпечити виконання вимог охорони праці та контролювати їх додержання підлеглими працівниками під час проведення робіт. Таким чином, 08.06.2018 р. ОСОБА_1 , перебуваючи на території ТзОВ АП «Колос-2», та використовуючи незаконну та без належного оформлення найману працю ОСОБА_3 , залучив останнього до проведення монтажних робіт на висоті всупереч Правилам охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07), а саме кріплення металевих листів (ходових маршів), які розміщені на поперечних балках, на висоті 2,9 метрів від поверхні ґрунту між зерновими сушарками. Внаслідок порушення вимог вищенаведених нормативних актів про охорону праці ОСОБА_1 , 08.06.2018 р. близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_3 , виконуючи роботи на висоті без поясу безпеки, підійшовши до краю листа маршу, впав із висоти на бетонну основу та при падінні поранив шию до кута металевого листа ходового маршу, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження, а саме поранення шиї, з ушкодженням м`яких тканин. м`язів, органів (гортані, стравоходу) та порушенням цілісності крупних магістральних судин (правих зовнішньої та внутрішньої сонних артерій, внутрішньої яремної вени), що привели до зовнішньої та внутрішньої кровотечі та обумовили масивну крововтрату, від яких настала його смерть на місці події. Таким чином, на думку прокурора, ОСОБА_1 підозрюється у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві TOB АП «Колос - 2», як особа, яка зобов`язана їх дотримуватись, внаслідок чого спричинено смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України. Продовжуючи свою злочинну діяльність, не бажаючи у подальшому дотримуватись та виконувати норми, передбачені Законом України «Про охорону праці», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в період часу з 22.01.2018 р. по 08.06.2018 р., здійснюючи підприємницьку діяльність, зокрема виконання будівельно-монтажних робіт на території TOB АП «Колос - 2», що за адресою: Тернопільська область, м. Теребовля, вул. І.Мазепи, 7, грубо порушив законодавство про працю, яке виразилось в тому, що він, в порушення вимог, передбачених ст. 43 Конституцією України, п. 6 ч. 1 ст. 24, ст. 48 Кодексу Законів про працю України, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», п. 2.14 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, використовував працю найманих працівників, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , без належного оформлених трудових відносин, а саме без укладення трудових договорів (контрактів) в письмовій формі, договорів стажування, оформлення трудових книжок, ведення табелю робочого часу, нарахування заробітної плати та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464 -VI від 08.07.2010 р., Кабінетом Міністрів України та вимогами передбачених трудовим Законодавством України. Таким чином, на думку прокурора, ОСОБА_1 підозрюється у грубому порушенні законодавства про працю, а саме використанні ФОП ОСОБА_1 найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченому ч. 1 ст. 172 КК України.

Прокурор у клопотанні зазначає, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 13.08.2020 р. підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, а саме з 18 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби із встановленням строку дії ухвали до 23 год. 59 хв. 06.10.2020р. Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 05.10.2020 р. підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк домашнього арешту у нічний час із встановленням строку дії ухвали до 23 год. 59 хв. 06.11.2020р. Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 30.10.2020 підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк домашнього арешту у нічний час із встановленням строку дії ухвали до 23 год. 59 хв. 20.12.2020р. Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 15.12.2020 підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк домашнього арешту у нічний час із встановленням строку дії ухвали до 23 год. 59 хв. 06.02.2021р. 02.10.2020 першим заступником керівника Тернопільської обласної прокуратури Божком О.С. строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців. Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 30.10.2020р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців. В подальшому ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 27.01.2021р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до дев`яти місяців, тобто до 07.05.2021р.

На думку прокурора, достатніми підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину є зібрані у кримінальному провадженні докази.

Як зазначено у клопотанні, метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , згідно зі ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 272 КК КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з мотивів, наведених у ньому та просив його задовольнити.

Захисник – адвокат Василишин К.В. заперечив щодо клопотання. Зазначив, що підстави для засастосування даного запобіжного заходу відсутні, оскільки ОСОБА_1 добросовісно виконував обов`язки, покладені у зв`язку з застосуванням щодо нього домашнього арешту і за продовженням строку цих обов`язків прокурор не звертався. Оскільки застава є тяжчим запобіжним заходом від домашнього арешту, просив відмовити у задоволенні клопотання. Вказав, що, на його переконання, прокурором не доведено наявності ризиків, а в разі, якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, просив застосувати особисте зобов`язання.

ОСОБА_1 підтримав думку захисника, вказав, що його матеріальний стан на даний час є скрутним, а заробіток складає близько 5000 грн. в місяць

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, виходячи із того.

Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017210170000323 від 03.08.2017 р. за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 272 КК України, за фактами порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки на території TOB АП «Колос - 2», що спричинило смерть ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України за фактом отримання найманим працівником ОСОБА_4 підприємства ФОП ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під час виконання робіт на території TOB АП «Колос - 2».

07 серпня 2020 року у ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 272 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 13.08.2020 р. підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, а саме з 18 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , та покладено обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КК України. Строк дії ухвали встановлено до 23 год. 59 хв. 06.10.2020 р.

02 жовтня 2020 р. постановою першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури Божком О.С. строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 05.10.2020 р. підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк домашнього арешту у нічний час із встановленням строку дії ухвали до 23 год. 59 хв. 06.11.2020 р.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 30.10.2020 підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк домашнього арешту у нічний час, з 20.00 години вечора до 08.00 год ранку, із встановленням строку дії ухвали до 23 год. 59 хв. 20.12.2020 р.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 15.12.2020 підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк домашнього арешту у нічний час із встановленням строку дії ухвали до 23 год. 59 хв. 04.02.2021 р.

27 січня 2021 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області строк досудового розслідування продовжено до дев`яти місяців, тобто до 07.05.2021 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

На думку слідчого судді, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 272 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 03.08.2017р. та від 06.06.2018р.; протоколами огляду трупа від 09.08.2017р. та від 02.06.2018р.; лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 ; висновком судово-медичного експерта №454 від 09.07.2018; висновком експерта №575 від 26.06.2018; актом Управління Держпраці в Тернопільській області проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 08.06.2018р. у фізичної особи-підприємя ОСОБА_1 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_14 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , актом Управління Держпраці проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком в Тернопільській області, що стався 03.08.2017р. у фізичної особи-підприємя ОСОБА_1 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_17 .

Згідно з вимогами ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При цьому на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті. Суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді застави та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може впливати на свідків та потерпілих у даному провадженні є те, що йому відомі контактні дані свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні, показання яких мають суттєве значення у розслідувані кримінального провадження, та він може незаконно впливати на них з метою дачі ними неправдивих показів.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він розлучений, має постійне місце реєстрації та проживання, працює та отримує доходи, раніше не притягувався до відповідальності.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність достатніх даних, що існує ризик того, що підозрюваний у випадку незастосування до нього запобіжного заходу може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків та потерпілих у даному провадженні.

Враховуючи вагомість доказів щодо обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , його вік, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, обставини вчинення злочину та його наслідки, слідчий суддя вважає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки наявність декількох ризиків у сукупності унеможливлює застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, тому що жоден із таких не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує вимоги ч. 4 ст. 182 КПК України, відповідно до якої розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною п`ятою статті 182 КПК України визначено межі застави, зокрема: 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двацяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто законодавець, із врахуванням тяжкості кримінального правопорушення, визначає гранично мінімальну та максимальну межу визначення розміру застави.

Розмір застави повинен гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і не повинен слугувати своєрідною неподоланною перешкодою для звільнення особи з під варти. В будь-якому випадку розмір застави не повинен бути завідомо непомірним для підозрюваного. Про це свідчить і практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р., суд зазначив: п. 80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного.

З урахуванням наведеного, враховуючи майновй стан підозрюваного, який зазначив у судовому засіданні про незначні доходи від здійснення підприємницької діяльності, слідчий суддя вважає, що достатнім розміром застави є 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, на думку слідчого судді, розмір внеску до статутного капіталу товариства, директором якого є ОСОБА_1 , не є визначальним фактором при визначенні розміру застави, як зазначалося у клопотанні.

Відповідно до положень частини 5 статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Зважаючи на те, що слідчий суддя прийшла до висновку про доцільність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, на підозрюваного слід покласти такі процесуальні обв`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; не відлучатись із Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

На думку слідчого судді, покладення на підозрюваного зазначених вище процесуальних обов`язків, з урахуванням застосованого запобіжного заходу у вигляді застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить запобігання ризикам, передбаченим частиною 1 статті 177 КПК України.

При цьому слідчий суддя вважає необґрунтованими посилання захисника на неможливість застосування до ОСОБА_1 застави, оскільки положеннями ст. 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є застава, і цей запобіжний захід є менш тяжким запобіжним заходом, ніж домашній арешт, а не навпаки, як зазначав захисник.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 102150 (сто дві тисячі сто п`ятдесят) гривень, яку йому необхідно внести протягом п`яти днів з дня постановлення ухвали або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою визначеної суми коштів у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за «Парамея Юрія Васильовича» у кримінальному провадженні №12017210170000323 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2021 року).

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; не відлучатись із Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Строк покладених обов`язків встановити до 23 год. 59 хв. 09 квітня 2021 року.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання покладених обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч. ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

У задоволенні клопотання захисника Василишина К.В. про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання – відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н. М. Сташків