Постанова № 94954266, 16.02.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

справа № 606/283/20

1-кп/606/19/21

Ухвала

16 лютого 2021 року м. Теребовля

Колегія суддів Теребовлянського районного суду Тернопільської області в складі: головуючого судді Малярчука В.В. суддів Ромазан Л.С., Марціцкої І.Б.

за участю: секретарів Зіньковської Н.Д., Пасько І.Б.

за участю прокурора Яловіци ВЯ..

захисника Чегодар О.М.

потерпілого ОСОБА_1

петерпілої ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представник потерпілих адвокат Варода П.Б.

представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат Янкович І.Є.

законного представника потерпілих ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воля, Теребовлянського району Тернопільської області, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , не працює, депутатом не являється, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Теребовлянського районного суду Тернопільської області знаходиться зазначене кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 125 КК України.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 25 лютого 2021 року.

Прокурор вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу під час досудового розслідування, не зникли, обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зазначені обставини вказують на відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків та підтверджують існування вищевказаних ризиків.

ОСОБА_6 та його захисник не заперечили проти продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши в судовому засіданні думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного.

Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».

Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, а саме у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, яке закон класифікує як особливо тяжкий злочин, що карається позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч.2 ст.115 КК України, та ч.2 ст.125 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, дає суду достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та продовжити злочинну діяльність.

Заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки за вчинення інкримінованого злочину йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, що дає достатні підстави вважати про реальність таких ризиків з боку обвинуваченого.

З огляду на викладене та заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обираючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано та продовжено обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

У відповідності з п.2 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави в даному кримінальному провадженні не визначається.

Вислухавши думку учасників судового засідання, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, ризики, які існували на час обрання міри запобіжного заходу не зникли, тож ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст.ст.177, 183, 314, 315, п.20-5 розділу XI"Перехідніположення" КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воля Теребовлянського району Тернопільської області, українцю, громадянину України, із вищою освітою, розлученого, зареєстрованому та проживаючому в АДРЕСА_1 , не працює, депутатом не являється, раніше не судимому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 125 КК України, продовжити строк тримання під вартою на строк 60 днів, до 17 квітня 2021 рокуу Чортківській установі виконання покарань № 26.

Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику, начальнику Чортківської установи виконання покарань № 26.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду, через Теребовлянський районний суд Тернопільської області, протягом семи днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Малярчук

Судді Л.С. Ромазан І.Б. Марціцка