Вирок № 94953269, 17.02.2021, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 584/488/17

В И Р О К 1-кп/576/17/21

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.21 Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді: Сапона О.В.,

з участю секретаря: Самойленко О.В.,

прокурорів: Дацько О.С.

Андрієвського А.С.,

Лісненка А.А.,

Федоткіної М.Ю.,

Биченка Д.В.,

обвинувачуваного: ОСОБА_1 ,

захисників: Богданова В.А.,

Міненка С.А.,

Бушти В.О.,

Волкової І.І.,

Рудейчук Я.В.,

потерпілих: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальне провадження № 12017200230000013 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Манухівка Путивльського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 07 січня 2017 року у вечірній час, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у дворі домогосподарства по АДРЕСА_2 , де проживав потерпілий ОСОБА_4 , під час сварки із останнім, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, взяв у руки знайдену у дворі дерев`яну палицю, після чого умисно наніс ОСОБА_4 три удари цією палицею по голові. При цьому, після кожного удару потерпілий падав та три рази бився потиличною та боковою частиною голови об лист шиферу та заліза, які є конструктивними елементами стіни розташованого поруч сараю. Після чого ОСОБА_1 припинив побиття потерпілого та покинув місце події, забравши із собою знаряддя злочину, яке потім викинув неподалік. Внаслідок дій обвинувачуваного ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у виді садна перенісся, садна по зовнішній поверхні правого променево-зап`ястного суглобу, садна голови в лобно-тім`яній області зліва, садна лобу справа, рани верхньої губи справа зі сторони порожнини роту, множинних забійних ран волосистої частини голови, забою та здавлення речовини головного мозку, перелому кісток основи та склепіння черепу, субдуральної пластичної гематоми, від яких той помер на місці події.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачуваний ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав, надавши покази, суть яких зводиться до того, що 07 січня 2017 року він із потерпілим ОСОБА_4 не зустрічався, останнього не бив, а покази під час слідчого експерименту, що він ніби - то наніс потерпілому декілька ударів палкою по голові він дав внаслідок психологічного тиску з боку працівників поліції які незаконно затримали його та його цивільну дружину, яка перебувала в стані вагітності. Також ОСОБА_1 зазначив, що фактично із самого ранку в цей день він разом із родичами та знайомими почав святкувати Різдво. Надвечір він уже перебував у такому стані, що ледве тримався на ногах, а тому він просто фізично не зміг би нікого побити, не говорячи про те, щоб когось побити насмерть.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши покази обвинуваченого, потерпілих, свідків, оцінивши інші докази з точки зору їх належності та допустимості, суд приходить до висновку про необхідність виправдання підсудного ОСОБА_1 у інкримінованому йому злочині з огляду на таке.

Так, обвинувачуючи ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України орган обвинувачування посилався на наступні докази:

Покази потерпілого ОСОБА_2 який показав, що 07 січня 2017 року він разом з дружиною та сином ОСОБА_4 були вдома, поралися по господарству. Після 16 години син пішов ремонтувати мотоцикл до господарства, де раніше проживала його покійна сестра, розташованого по АДРЕСА_2 . Ввечері, коли вони с дружиною лягали спати, то сина вдома ще не було. Десь о півночі він прокинувся і побачив що сина досі вдома ще немає. Він йому зателефонував, але ОСОБА_4 не відповідав. Тоді він одягнувся та пішов до домоволодіння сестри шукати сина. До вказаного господарства він зайшов з городу. Коли зайшов у двір, то побачив, що неподалік вхідної хвіртки лежав його син ОСОБА_4 . Підійшовши до нього, він зрозумів, що син мертвий і відразу викликав поліцію. Також потерпілий зазначив, що перед цим пройшов сніг, син лежав на снігу, а навколо нього по снігу було багато слідів взуття та крові. Також навколо тіла сина були сліди боротьби, на стіні прибудови, неподалік якої той лежав та на верхньому одязі була кров. Потім по слідам він пішов на вулицю, і коли відкрив хвіртку з неї випала палиця за допомогою якої вона закривалась. Про дану особливість зачинення хвіртки знав ОСОБА_1 , бо він раніше там проживав.

Покази потерпілої ОСОБА_3 яка показала в суді, що 07 січня 2017 року вони разом з чоловіком та сином ОСОБА_4 були вдома та поралися по господарству. Після 16 години син пішов на АДРЕСА_2 ремонтувати мотоцикл. Коли вони з чоловіком лягали відпочивати, то ОСОБА_4 вдома ще не було. Близько 01 години ночі вона прокинулася і виявила, що ні сина, ні чоловіка вдома немає. Вона зателефонувала чоловіку і той повідомив, що сина вбито. Вона відразу ж побігла на місце події. По дорозі її зустрів чоловік і вони разом з городу зайшли у двір. Всюди було темно, світло горіло лише в літній кухні, двері якої були відчинені. Біля вхідної хвіртки вона побачила тіло сина, що лежало на спині на снігу, а навкруги були сліди взуття та краплі крові. Також свідок пояснила, що у даному домоволодінні хвіртка зачинялась в особливий спосіб, за допомогою палиці, про що знав ОСОБА_1 , так як раніше він проживав в даному домоволодінні на квартирі. Крім того потерпіла зазначила, що їх син був не конфліктною людиною, спиртного не вживав, але цього вечора вона чула як син з кимось розмовляв по телефону на підвищених тонах. Показання свідка ОСОБА_10 який пояснив, що 07 січня 2017 року він разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та його дружиною вдома у останніх по АДРЕСА_3 святкували Різдво. В обідній час до них прийшов ОСОБА_1 , який був на вигляд тверезим. Трохи побувши з ними, ОСОБА_1 пішов. Вдруге він до них прийшов десь близько 14-15 години, але він був вже напідпитку, ще випив з ними, а через деякий час ОСОБА_1 забрала мати. В третє він прийшов до них вже близько 20 години разом зі своєю співмешканкою і вже в стані сильного алкогольного сп`яніння. Деякий час ОСОБА_1 посидів з ними за столом, а потім почав буянити, а тому господар будинку його вигнав. Наступного ранку, десь о 09 годині до них прийшли працівники поліції, які повідомили, що вбили ОСОБА_4 і наказали всім хто був в будинку йти до сільської ради. В сільській раді з приводу вбивства ОСОБА_4 крім нього, опитували ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_1 та його співмешканку. Після обіду їх повезли до відділу поліції в м.Путивль, де ОСОБА_1 та його співмешканку відвели на другий поверх відділу, а решту залишили на першому поверсі. Їх всіх допитували по черзі, його особисто вже близько о півночі. Вночі він бачив, як до відділу поліції приїхала мати ОСОБА_1 і його виводили до матері вже в кайданках. Також свідок зазначив, що всіх, кого привезли до поліції, залишили ночувати у відділенні поліції. Наступного дня, близько 11 години їх привезли в село на місце вчинення злочину, на яке вказав ОСОБА_1 . Там їм наказали шукати палицю, якою зі слів ОСОБА_1 , він вбив ОСОБА_4 , а потім викинув її. Того дня палицю не знайшли. Приблизно через місяць працівники поліції разом з жителями села знову продовжили пошуки зазначеної палиці і того дня хтось знайшов дві схожі палиці на ту, про яку розповідав ОСОБА_1 .

Показання свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що 07 січня 2017 року він разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 та його дружиною, святкували вдома у останніх Різдво. Того дня до них декілька разів приходив ОСОБА_1 , але подробиці пам`ятає погано, бо був п`яний. В ту ніч він залишився ночувати у ОСОБА_12 . Вранці наступного дня до будинку ОСОБА_12 прийшли працівники поліції і повідомили, що вночі у дворі домоволодіння по АДРЕСА_2 вбили ОСОБА_4 . Всіх хто був у будинку ОСОБА_12 спочатку запросили до сільської ради, а потім на мікроавтобусі разом з іншими жителями села, всього чоловік 10-15, повезли до відділу поліції, де і допитували. ОСОБА_1 та його співмешканку забрали на другий поверх, а всіх останніх залишили у кімнаті прийому громадян та по черзі допитували з приводу вбивства. Вночі він бачив, що до відділу поліції приходила мати ОСОБА_1 і його виводили до неї на зустріч. Також свідок зазначив, що всі вони ночували у відділі поліції, а наступного дня їх на мікроавтобусі повезли назад в село. В селі їх привезли на місце скоєння злочину, розставили в ряд і сказали шукати в снігу палицю, якою, за словами працівників поліції ОСОБА_1 , вбив ОСОБА_4 та викинув її в тому місці. Того дня нічого не знайшли, але в подальшому йому від жителів села стало відомо, що через деякий час якусь палицю було знайдено, але особисто в цьому участі він не приймав і подробиці йому не відомі. Показання свідка ОСОБА_24 який пояснив суду, 08 січня 2017 року від жителів села він дізнався, що вночі по АДРЕСА_2 відбулося вбивство ОСОБА_4 , але подробиці йому невідомі. Також, свідок пояснив, що у вказаному домоволодінні на квартирі раніше проживав ОСОБА_1 . Про особливості зачинення хвіртки в даному господарстві йому не відомо. Показання свідка ОСОБА_25 який показав, що він проживає в с. Манухівка Путивльського району і знає ОСОБА_4 та ОСОБА_1. З ОСОБА_1 у нього погані стосунки, оскільки у 2016 році останній його сильно побив. Також зазначив, що про вбивство ОСОБА_4 йому стало відомо 08 січня 2017 року від односельчан, але ніяких подробиць вбивства він не знає.

Покази свідка ОСОБА_27 яка суду показала, що вона є сільським головою с. Манухівка Путивського району. О пів на третю ночі 08 січня 2017 року їй зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що у дворі по АДРЕСА_2, хтось вбив його сина. Потім їй зателефонували працівники поліції і попросили піти на місце вбивства і прослідкувати, щоб до їх приїзду ніхто нічого не чіпав. Коли вона прийшла на місце події, то побачила, що ОСОБА_4 лежить на снігу накритий ганчіркою. Навколо нього по снігу було багато відбитків взуття, також на снігу і на стіні сараю були сліди крові. Там вона знаходилась до 07 години ранку, поки труп не забрали в морг. Близько 09 години, коли вона знаходилась на робочому місті, працівники поліції доставили до сільської ради ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_31 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 і ОСОБА_18 . Потім їй зателефонували працівники поліції, попросили знайти двох понятих і прийти додому до ОСОБА_1 на АДРЕСА_4 . Близько 10 години вона разом з двома понятими прийшли до будинку за місцем проживання ОСОБА_1 , де на них чекали працівники поліції. Вхідні двері будинку були зачинені на навісний замок. Працівники поліції спочатку постукали, але ніхто не відчинив. Тоді поліцейські зірвали замок, але двері не відчинялись, бо були підперті з середини. Вибивши двері, вони зайшли до будинку, де знаходився ОСОБА_1 та його співмешканка ОСОБА_32 . Працівники поліції забрали ОСОБА_1 та ОСОБА_32 до сільської ради. В сільській раді всіх доставлених по черзі допитували з приводу вбивства, а після обіду повезли до відділу поліції. Наступного дня всіх, крім ОСОБА_1 і ОСОБА_32 привезли назад в село і сказали шукати палицю, якою, зі слів працівників поліції, ОСОБА_1 вбив ОСОБА_4 і викинув неподалік місця злочину. Того дня знаряддя злочину не знайшли, а через декілька днів знову поновили пошуки і щось знайшли. Але цього разу її там не було і подробиць вона не знає. Також свідок показала, що під час слідчої дії із участю ОСОБА_1 , яка проводилась на подвір`ї де відбулось вбивство ОСОБА_4 , вона була понятим.

Показання свідка ОСОБА_35 який показав, що вночі з 07 на 08 січня 2017 року йому зателефонувала сільська голова і повідомила, що цієї ночі по АДРЕСА_2 , вбили ОСОБА_4 та попросила його відвезти тіло до моргу. Коли він приїхав до вказаного господарства, то побачив, що тіло ОСОБА_4 лежало на снігу посеред двору. Навколо тіла він бачив сліди взуття та сліди крові, також кров була на голові вбитого та на стіні сараю. Після закінчення слідчих дій, на власному мікроавтобусі він відвіз тіло ОСОБА_4 в морг. Також свідок зазначив, що в будинку де вбили ОСОБА_4 ніхто не жив, але цим домоволодінням користувалися ОСОБА_4 . Також йому відомо, що раніше в зазначеному будинку на квартирі жив ОСОБА_1 . Показання свідків ОСОБА_36 та ОСОБА_37 які дали суду аналогічні покази про те, що вранці 08 січня 2017 року їм зателефонувала сільська голова і повідомила, що вбили ОСОБА_4 . Також голова попросила, щоб вони прийшла до будинку по АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_1 . Коли вона прийшли до зазначеного домоволодіння, то там були декілька працівників поліції та сільська голова. Працівники поліції їм пояснили, що вони будуть понятими. Коли вони підійшли ближче до хати, то побачили, що вхідні двері були зачинені на навісний замок. Працівники поліції постукали, але двері ніхто не відчинив. Тоді поліцейські відбили навісний замок і виявилось, що двері з середини підперті. Вибивши двері, вони зайшли до середини будинку, де в одній із кімнат був ОСОБА_1 . У нього спитали, коли він в останнє бачив ОСОБА_4 , але відповіді вони не чули. Через деякий час їм дали підписати протокол і відпустили.

Показання свідка ОСОБА_38 який суду показав, що 08 січня 2017 року від жителів села він дізнався, що вночі, на АДРЕСА_2, вбили ОСОБА_4 . Наступного дня його попросили прийти на місце вбивства і бути присутнім в якості понятого під час проведення слідчих дій. Коли він прийшов за вказаною адресою, там вже був другий понятий ОСОБА_39 , і декілька працівників поліції. Пізніше сюди привезли ОСОБА_1 . Після чого вони всі разом зайшли у двір домоволодіння. Там ОСОБА_1 розповів, як він прийшов до даного господарства, де між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт, під час якого, він побачивши біля сараю палицю, схопив її і вдарив нею ОСОБА_4 . Також розповів, як він виходив з двору, зачиняв хвіртку і куди потім викинув палицю. Все це тривало хвилин 20, ОСОБА_1 все розповідав добровільно і спокійно, ніякого тиску на нього ніхто не чинив. Також свідок пояснив, що того ж дня, 09 січня 2017 року, його запрошували в якості понятого під час пошуків знаряддя злочину - палиці округлої форми довжиною 70-80 см. про яку розповідав ОСОБА_1 . Дану палицю шукали декілька працівників поліції разом з жителями села, в радіусі 100-200 м. від вказаного ОСОБА_1 місця. Того дня нічого схожого знайдено не було. Вдруге пошуки 06 лютого 2017 року. В пошуках приймали участь 5-6 жителів їх села і три працівники поліції. Пошуки проходили майже в тому ж місці де і перший раз, і цього разу було знайдено дві палиці, які були схожі за описом. Одну знайшли біля розваленого сараю, а другу ближче до дороги. Особисто він знайшов кругляк довжиною 70-80 см., частково зачищений від кори. Хто знайшов другу палицю, він не знає. Ці палиці знайшли приблизно в тому ж місці куди вказував ОСОБА_1 під час відтворення події злочину. Показання свідка ОСОБА_39 який засвідчив в суді, що 08 січня 2017 року йому стало відомо, що вночі по АДРЕСА_2 вбили ОСОБА_4 . Наступного дня його запросили у якості понятого під час проведення слідчого експерименту із ОСОБА_1 на місці злочину. Коли він прийшов за вказаною адресою, то на місці уже були працівники поліції, а ОСОБА_1 сидів у машині. Потім ОСОБА_1 вивели з машини, після чого всі пішли у двір. Там ОСОБА_1 розповів, як він зайшов у двір, де між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт, під час якого він взяв палицю довжиною 70-80 см., яка стояла біля сараю і три - чотири рази вдарив нею потерпілого по голові. Далі ОСОБА_1 показав, як вийшов з двору, закрив хвіртку і пішов до свого будинку, по дорозі викинувши палицю. Також свідок показав, що цього ж дня, він був присутнім в якості понятого, коли жителі села та працівники поліції шукали знаряддя злочину на тому місці, де вказав ОСОБА_1 . Але того дня нічого схожого знайдено не було. Вдруге палицю шукали десь через місяць і він також там був присутній як понятий. Цього дня було знайдено дві округлі палиці, які підходили під опис. Одну палицю, тоншу, знайшли ближче до дороги, а другу, товщу, на якій були залишки кори - неподалік двору. Зазначені палиці запакували у мішок і вони це засвідчили підписами. Показання свідка ОСОБА_42 яка суду показала, що 07 січня 2017 року десь в обідній час до них додому прийшов ОСОБА_1 , щоб поговорити із її співмешканцем, але того дома в той час не було. ОСОБА_1 почекав годину - дві, і пішов. Через деякий час додому повернувся її співмешканець ОСОБА_12 та його знайомий ОСОБА_11 . Близько 15 години ОСОБА_1 прийшов до них вдруге. Він був одягнений у бушлат та був вже напідпитку. Всі разом вони стали святкували Різдво . Десь близько 17 год. до них прийшла мати ОСОБА_1 і наказала сину йти додому. Посидівши після цього деякий час, ОСОБА_1 пішов. Втретє ОСОБА_1 прийшов до них близько 18 години, він був разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_32 і вже переодягнений у інший верхній одяг. Ніяких слідів крові на одязі ОСОБА_1 ні першого, ні другого разу вона не бачила. Потім до них прийшов ОСОБА_31 і вони всі разом продовжили святкували. Пізніше до них знову прийшла мати ОСОБА_1 і сказала, щоб вони виганяли її сина, бо той вже сильно п`яний. Близько 20 години ОСОБА_1 разом зі співмешканкою від них пішли і більше не поверталися. Наступного дня, близько 06 години ранку, до них прийшли працівники поліції, які шукали ОСОБА_1 . Трохи пізніше їм стало відомо, що вночі вбили ОСОБА_4 . Показання свідка ОСОБА_44 , яка суду показала, що загиблий ОСОБА_4 був її двоюрідним братом і вона була з ним в гарних відносинах. Будинок, в якому убили ОСОБА_4 , належав її матері. Після смерті матері вона здавала цей будинок ОСОБА_1 , який жив там разом із співмешканкою з 2015 року по листопад 2016 року. Після того, як ОСОБА_1 виїхав з будинку, вона віддала його в користування ОСОБА_4 . Загалом обставини загибелі ОСОБА_4 йому невідомі так як на той час вона проживала в м.Путивлі. Також свідок показала, що в листопаді 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був конфлікт, який розпочався через те, що після переїзду ОСОБА_1 з будинку там було вибите вікно та зникло кухонне приладдя.

Також за клопотанням обвинувачуваного ОСОБА_1 та його захисника судом були допитані свідки зі сторони захисту.

Так, свідок ОСОБА_48 показала, що вона проживає із ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У 2017 році вони з ним проживали в АДРЕСА_4 . 07 січня 2017 року близько 13 години ОСОБА_1 пішов до свого брата ОСОБА_49 , а вона залишилась вдома. Близько 15 години до них додому прийшла мати ОСОБА_1 і десь через годину вони пішли з нею шукати ОСОБА_1 . Але коли вони вийшли на вулицю, то зустріли ОСОБА_1 з вітчимом ОСОБА_51 . Всі вони повернулися до них додому і сіли випивати. Близько 17 год. 30 хв. мати ОСОБА_1 разом з вітчимом пішли до себе додому, а вони залишились вдома. Близько 19 год. вона з дитиною та ОСОБА_1 і ОСОБА_52 прийшли до матері ОСОБА_1 , де продовжили святкували Різдво. Посидівши півгодини, вони з ОСОБА_1 пішли додому до ОСОБА_12 . У них була ціла компанія, всі сиділи за столом і святкували. Десь на початку 22 год. вони з чоловіком пішли додому, по дорозі вони забрали ОСОБА_52 . ОСОБА_52 сидів у них десь до 01 години ночі. Потім вона провела ОСОБА_52 з хати, зачинила двері і пішла спати. ОСОБА_1 в цей час вже спав. Вранці наступного дня вона прокинулась від шуму, до них у хату вибили двері, зайшли якісь люди разом з дільничним інспектором і почали питати де вони з чоловіком були на передодні і що робили. Потім працівники поліції забрали ОСОБА_1 до сільської ради і вона також пішла за ними. В сільській раді було багато жителів їх села та працівників поліції. ОСОБА_1 там допитували близько двох годин, а в неї там нічого не питали. Потім, її та всіх інших, кого допитували в сільраді, привезли до відділу поліції в м.Путивль. Там їх з ОСОБА_1 повели на другий поверх, де розвели по різним кабінетам. Після чого її почали допитувати з приводу вбивства ОСОБА_4 . Потім її відпустили і вона пішла на перший поверх, де разом з іншими жителями їх села ночувала на стільцях. Також свідок пояснила, що серед ночі до відділу поліції приходила мати ОСОБА_1 , якій повідомили, що ОСОБА_1 затримано. Також вранці вона бачила, як ОСОБА_1 виводили з відділу поліції. Потім її та інших жителів с.Манухівка відвезли назад у село. З дому вона зателефонувала матері ОСОБА_1 , яка їй повідомила, що ОСОБА_1 привезли на місце вбивства ОСОБА_4 і він там дає покази. Також мати ОСОБА_1 розповіла, що найняла сину адвоката, але його до ОСОБА_1 не пустили. Свідок ОСОБА_55 та ОСОБА_51 (мати обвинувачуваного та її співмешканець) дали суду аналогічні покази, суть яких зводиться до того, 07 січня 2017 року десь починаючи з 15 год. і до пізньої ночі ОСОБА_1 фактично постійно перебував в полі їх зору і не міг спричинити потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження ввечері цього дня.

Із протоколів огляду місця події від 08.01.2017 року із фототаблицями та планами-схемами до них вбачається, що у дворі домогосподарства, що розташоване по АДРЕСА_2 виявлений труп громадянина ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті. При огляді була зафіксована обстановка місця події, а із місця події вилучено зразки речовини бурого кольору, особисті речі потерпілого, ніж, шапку чорного кольору, що виявлені у дворі домогосподарства неподалік трупа, а також недопалки цигарок, пляшка з під вина, сірникова коробка з недопалками всередині, футляр із чотирма чарками на 70 мл, відбитки пальців рук, що виявлені під час огляду літньої кухні вказаного домогосподарства.

Протоколом огляду трупа від 08.01.2017 року з фототаблицею до нього зафіксовані тілесні ушкодження, що були виявлені на голові потерпілого ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 5 від 20.02.2020 року безпосередньою причиною смерті гр. ОСОБА_4 явилась ВЧМТ яка супроводжувалась забоєм та здавленням речовини головного мозку, переломом кісток основи та склепіння черепу, субдуральною пластинчатою гематомою. Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_2 . При дослідженні трупу ОСОБА_4 виявлені тілесне ушкодження у вигляді: садна перенісся розміром 1x0,5 см, садно по зовнішній поверхні правого променево-зап`ясткового суглобу, розміром 2x1 зліва, садно голови в лоно- тім`яній ділянці зліва розміром 2x1см. Садно лобу справа розміром 0,5x0,5см, рана верхньої губи справа зі сторони порожнини рота розміром 1x0,5см. Множинні забійні рани волосистої частини голови, відкрита черепно -мозкова травма, забій та здавлення речовини головного мозку, перелом кісток основи та склепіння черепа, субдуральна пластинчаста гематома. Дані тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупого твердого предмету циліндричної форми, де довжина переважає поперечне січення, що підтверджується характером ушкоджень, індивідуальні та конструктивні особливості травмуючого знаряддя в характері ушкоджень не відобразились, і утворились вірогідніше всього в термін та при обставинах вказаних в постанові. Садно перенісся, садно по зовнішній поверхні правого зап`ястного суглобу, садно голови садно лобу справа відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. ВЧМТ, забій та здавлення речовини головного мозку, перелом кісток основи та склепіння черепу, субдуральна пластинчаста гематома відноситься до тяжких, по ознаку небезпеки для життя в момент заподіяння. Тілесні ушкодження у вигляді ВЧМТ, забій та здавлення речовини головного мозку, перелом кісток основи та склепіння черепу, субдуральна пластинчата гематома знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Потерпілому було заподіяно що найменше 6 ударів, визначити послідовність нанесення ударів не представляється можливим. Всі вище зазначені тілесні ушкодження були заподіяні в один і той-же проміжок часу з невеликим інтервалом між собою. Всі виявлені тілесні ушкодження на тілі трупу гр. ОСОБА_4 є прижиттєвими. Між нанесенням тілесних ушкоджень, що знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті, пройшов проміжок часу не більше 30-40 хв. 12. Після отримання тілесних ушкоджень, враховуючи їх тяжкість та кількість, потерпілий не міг самостійно виконувати цілеспрямовані дії, тобто пересуватись, кричати, звати на допомогу.В момент заподіяння тілесних ушкоджень, ймовірніше всього, потерпілий спочатку знаходився в вертикальному положенні лицем до нападника, а згодом в горизонтальному положенні. Відповідно до висновку судово-медичного експерта №7 від 13.01.2017 року у обвинувачуваного ОСОБА_1 під час його огляду 09.01.2017 року були виявлені тілесні ушкодження у виді синця стегна в нижній треті по задній поверхні невизначеної форми розміром 3.5х4 см. Дане тілесне ушкодження утворилось від одноразової дії тупого предмета, індивідуальні та конструктивні особливості якого в характері ушкодження не відобразились. Виявлене у ОСОБА_1 тілесне ушкодження відноситься до легких і воно могло утворитися як від удару сторонньої людини, так і в результаті довільного падіння з вертикального положення на площину.

Протоколом огляду місця від 08.01.2017 року зафіксований факт добровільної видачі обвинувачуваним ОСОБА_1 своїх робочих рукавиць працівникам поліції в службовому кабінеті Путивльського ВП.

Із протоколів відібрання біологічних зразків від 08.01.2017 року вбачається, що у обвинувачуваного ОСОБА_1 в цей день були відібрані краї нігтьових пластин, зразки крові та слини для проведення біологічних досліджень

Із протоколу огляду місця події від 09.01.2017 року вбачається, що під час проведення цієї слідчої дії, яка проводилась з метою відшукання знаряддя злочину (дерев`яної палиці) за допомогою якої ОСОБА_1 , з його слів, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2 нічого виявлено та вилучено не було.

А із протоколу огляду місця події від 06.02.2017 року із фототаблицею до нього вбачається, що під час проведення цієї слідчої дії на ділянці місцевості, що розташована в АДРЕСА_2 у східному напрямку, серед чагарників та дерев було виявлено і вилучено дві дерев`яні палки ( зазначені під об`єктами №1 та №2).

Протоколом огляду предметів від 09.01.2017 року оглянутий мобільний телефон, який належав потерпілому ОСОБА_4 і під час цього огляду встановлені вхідні та вихідні дзвінки потерпілого за 07 та 08 січня 2017 року. Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.03.2017 року встановлені дані про з`єднання номерів мобільних телефонів за період з 06.01.2017 року по 09.01.2017 року, якими користувались потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачуваний ОСОБА_1 .

Із висновків експертів №30 від 16.02.2017, № 130, №131, №132 від 16.02.2017, № 139 від 09.02.2017р, № 140 від 14.02.2017р слідує, що на фрагменті шиферу, на трьох марлевих тампонах, на трьох серветках, вилучених при огляді місця події 08.01.2017 року, а також на куртці, безрукавці та камуфляжних брюках, що вилучені під час огляду трупа ОСОБА_56 , виявлені сліди крові, походження якої можливе як від підсудного ОСОБА_1 , так і від потерпілого ОСОБА_4 ,

Згідно висновку експерта №90 від 03.03.2017 року, при проведенні медико-криміналістичної експертизи на клапті шкіри потерпілого ОСОБА_4 , яка вилучена з лобно - тім`яної ділянки, виявлено забійну рану, яка могла утворитися від однократної ударної дії тупого твердого предмету. Враховуючи морфологічні особливості рани, а саме характер країв: нерівні, звивисті, стоншені та їх осадження; особливості кінців, а саме надриви нижнього кінця, можна припустити, що травмуючий предмет мав циліндричну ударну поверхню, з шириною контактуючої поверхні до 1,1 см. В області країв та стінок пошкодження виявлено поодинокі сліди заліза, що свідчить про забруднення слідами заліза в невеликій кількості. Дане ушкодження могло утворитися внаслідок дії дерев`яної палки, представленої на експертизу, чи іншого предмета з аналогічними конструктивними особливостями. Позитивний результат кольорової хімічної реакції на клапті шкіри у вигляді поодиноких накладень на краях та стінках пошкодження, може свідчити не тільки про те, що до складу знаряддя входило залізо, а і про випадкове забруднення знаряддя водопровідною водою чи речовиною, що містила залізо (річний пісок, грунт, шлак та інше). Оскільки при дослідженні, місцями на поверхні палки виявлено фонове забруднення слідами заліза в невеликій кількості, не виключена можливість перенесення часток заліза з дерев`яної палки на шкіру, при їх контакті.

Згідно висновків експертів від 19.01.2017 року, 16.02.2017 та від 23.02.2017 року при проведенні судово-цитовогічної експертиз встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи крові АВО. Кров обвинувачуваного ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, ізосерологічної системи крові АВО.При судово- цитологічному дослідженні дерев`яної палки на кінці об. № 2 виявлена кров людини. Статева належність крові не встановлена через відсутність клітин крові які необхідні для даного дослідження. Епітеліальні клітини в об. № 2 не виявлені. При серологічному дослідженні крові в об. № 2 виявлений антиген А ізосерологічної системи крові АВО. Отже, походження крові на кінці № 2 дерев`яної палки можливе від особи будь якої статі, в крові якої міститься антиген А ізосерологічної системи крові АВО, у тому числі як від ОСОБА_57 так і від ОСОБА_1 . 3.3. На кінці палки № 1 (об. №1) виявлена кров. Видова належність крові не встановлена через негативні результати реакції преципітації. Клітини крові та епітеліальні клітини в препаратах об. № 1 не знайдені. Отже висловитись про походження крові на кінці палки № 1 від людини або будь якої тварини не можливо.

Із протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксації від 09.01.2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 вбачається, що під час цієї слідчої дії підозрюваний ОСОБА_1 продемонстрував, як наніс удари ОСОБА_4 дерев`яною палицею. Перший удар - став навпроти статиста, взяв дерев`яну палицю за кінець обома кистями, наніс удар палицею, яку утримував обома долонями, спереду назад зверху вниз і під кутом близько 45 градусів. На початку удару зробив замах (підняв руки вверх і вправо). Обвинувачений приклав палицю до обличчя статиста в праву лобну ділянку. Вказав, що наслідок удару потерпілий впав на сідниці.Другий удар - наніс палицею, яку утримував обома кистями, коли потерпілий намагався піднятися - зробив замах, приклав палицю до правої тім`яної ділянки статиста. Третій удар - статиста розмістив в напівсидячому положенні, вказав, що потерпілий опирався обома руками ззаду. Сам став справа та позаду статиста, наніс удар палицею в праву орієнтовно скронево-тім`яну ділянку, після даного удару ОСОБА_4 впав назад. ОСОБА_1 вказав, що більше ударів не наносив. На запитання слідчого, ОСОБА_4 пояснив, що було темно і можливо, що потерпілий при падінні міг вдаритися об якісь предмети - показав край підвіконня будівельної споруди.

Згідно висновку судово- медичного експерта №25 від 09.02.17р механізм утворення тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 може співпадати з механізмом спричинення продемонтрованим підозрюваним ОСОБА_1 під час слідчого експерименту вказаного вище.

Але відповідно до висновку комплексної судово-медичної експертизи від 21.04.2020 року № 51 у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: голови - рани лобної ділянки справа з переходом на ділянку перенісся, лівої щоки з переходом на нижню повіку лівого ока, лобно-тім`яної ділянки, правої завушної ділянки, потиличної ділянки; крововиливи в м`які покрови голови з внутрішньої поверхні в проекції ран; вдавлений перелом лобної кістки по середній лінії з переходом на кістки склепіння та основи черепа; крововилив під твердою мозковою оболонкою в обох лобно-тім`яних ділянках; садна чола справа, в ділянці спинки носа, лобно-тім`яної ділянки зліва; рана внутрішньої поверхні верхньої губи справа. Правої верхньої кінцівки - садно задньої поверхні ділянки правого променево-зап`ясткового суглобу. Вказані тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупих предметів по механізму удару, тиснення, тертя-ковзання, прогину, вигину.

Згідно описання тілесних ушкоджень судово-медичним експертом, усі вони спричинені за життя, незадовго до настання смерті.

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) - це сукупність ушкоджень м`яких покровів голови, порушення цілісності кісток черепа та ушкодження тканини головного мозку, його оболонок, судин, нервів. Враховуючи велику кількість тілесних ушкоджень в ділянці голови потерпілого (рани, перелом кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під твердою мозковою оболонкою), їх різнобічну локалізацію, мікроскопічні ознаки забою головного мозку, наявність пластинчастого крововиливу під твердою мозковою оболонкою, такий об`єм черепно-мозкової травми у потерпілого утворився від багаторазової дії травмуючих предметів.

Загалом компоненти черепно-мозкової травми не можуть розглядатися окремо, відповідно, відкрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_4 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених 17.01.1995 року наказом МОЗ України №6) і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого.

Інші тілесні ушкодження (садно перенісся, рана верхньої губи, садно правої верхньої кінцівки мають ознаки легких тілесних ушкоджень і не знаходяться у причинному зв`язку з настанням смерті.

Ідентифікуючі властивості травмуючого предмета (предметів) в тілесних ушкодженнях не відобразилися, що не дає можливості його (їх) конкретизувати. Загалом усі тілесні ушкодження є характерними для дії тупих предметів (предмета) з обмеженою контактуючою поверхнею. За даними медико-криміналістичної експертизи рана лобно- тім`яної ділянки, вилученої з трупа ОСОБА_4 , утворилася внаслідок дії тупого предмета, який може мати циліндричну ударну поверхню з шириною контактуючої поверхні до 1,1см.

Рани голови утворилися в місцях дії травмуючої сили. В місці прикладення травмуючого предмета з обмеженою поверхнею в лобно-тім`яну ділянку спричинені рана, вдавлений перелом лобної кістки з відходженням від нього тріщин на кістки склепіння та основи черепа. Аналогічних характер ран лобної ділянки справа та лобно-тім`яної ділянки, їх паралельне розташування на невеликій відстані одна від одної, орієнтація кінців ран на 11 і 5 годин циферблату годинника, вказує, що вони спричинені внаслідок дії травмуючого предмета в одному напрямку (спереду назад, незначно зверху вниз та під однаковим кутом до осі голови), що можливе при знаходженні потерпілого та нападника в одному положенні, без зміни направлення удару і в дуже короткий проміжок часу (один за одним).

Враховуючи різносторонню локалізацію інших тілесних ушкоджень голови, в процесі нанесення ударів змінювалося напрямки дії травмуючого предмета (спереду-назад, зверху-вниз, ззаду-наперед, справа наліво), при цьому могло змінюватися як положення потерпілого до травмуючого предмета, так і предмета до потерпілого.

Локалізація тілесних ушкоджень може вказувати на не менш як восьмиразове прикладення травмуючої сили в ділянку голови, не менш як одноразове в ділянку зовнішньої поверхні правого променево-зап`ясткового суглобу. Від одного травмуючого впливу могло виникнути декілька тілесних ушкоджень, так і декількаразові травматичні впливи в одну ділянку можуть проявитися одним тілесним ушкодженням. Об`єктивних даних, які б дозволили встановити послідовність спричинення тілесних ушкоджень, немає.

Рана лобної ділянки справа у ОСОБА_4 могла утворитися за обставин, вказаних та продемонстрованих обвинуваченим ОСОБА_1 під час проведення з ним слідчого експерименту 09.01.2017 року, тобто, від продемонстрованого нанесеного першого удару палицею в праву лобну ділянку статиста, могла утворитися рана лобної ділянки справа з переходом на перенісся та лівої щоки. Враховуючи розташування цих ран, направлення їх кінців, більш ймовірно, що вони спричинені одноразовою дією травмуючого предмета, при можливій зміні положення голови або предмета в момент удару.

Продемонстроване нанесення двох інших ударів не співпадає з локалізацією та направленням країв ран, виявлених на трупі ОСОБА_4 при продемонстрованому нанесенні другого удару, місце прикладення палиці на статисті (тім`яна ділянка по ходу стріловидного шва ближче до тім`яних бугрів) не співпадає з локалізацією (лобно-тім`яна ділянка) та направленням країв рани, виявленої на трупі. При продемонстрованому третьому ударі, місце прикладення предмета обвинуваченим відповідає правій скронево- тім`яній ділянці, що не співпадає з локалізацією та направленням рани (права завушна ділянка) на трупі. ОСОБА_1 не було продемонстровано спричинення ран потиличної ділянки, ран верхньої губи, саден лобної ділянки, садна перенісся, садна ділянки правого променево-зап`ясткового суглобу. Локалізація та характер рани потиличної ділянки, не виключає можливості утворення її в процесі падіння та ударі об тупий предмет з обмеженою поверхнею.

Враховуючи характер, форму, розміри локалізацію ран: лобної ділянки справа з переходом на перенісся та ліву нижню повіку і щоку, лобно-тім`яної ділянки, правої завушної ділянки; характер перелому лобної кістки, з врахуванням даних медико- криміналістичної експертизи, не можна виключити можливості спричинення даних тілесних ушкоджень наданою на експертизу дерев`яною палицею або іншим предметом, який має аналогічні конструктивні особливості. Виявлена при медико-криміналістичній експертизі шматка шкіри з лобно- тім`яної ділянки трупа ОСОБА_4 , невелика кількість забруднення слідами заліза на краях та стінках рани, може свідчити про фонове забруднення предмета, в тому числі і дерев`яної палиці, любою речовиною, до складу якої входить залізо.

При цьому допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_58 , яка була головою комісії, яка проводила експертизу, в судовому засіданні повністю підтвердила цей висновок.

Оцінюючи висновки вказаної вище комісійної судово-медичної експертизи від 21.04.2020 року суд зазначає, що вони ґрунтуються на аналізі всіх отриманих під час досудового слідства доказів - виявлених на тілі потерпілого тілесних ушкоджень, їх характеру та локалізації, виявлених та зафіксованих речових доказах, - тобто цей висновок зроблений на підставі повного та комплексного аналізу сукупності всіх слідів злочину. Цей висновок містить відповідне наукове обґрунтування, а тому у суду не виникає жодних сумнівів щодо правильності та об`єктивності проведеної по справі комплексної судово-медичної експертизи.

Тому саме її висновки суд бере за основу при вирішення питання щодо характеру та локалізації ушкоджень, що були заподіяні потерпілому, механізму їх спричинення, предмету, яким були вони спричинені та ін..

За висновком експерта № 32 від 30.01.2017р. ОСОБА_1 на момент, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому злочину, і на даний час, не виявляв і не виявляє ознак тимчасово хворобливого розладу психіки та міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Суд також оглянув представлені прокурором речові докази, під час огляду яких інформації, яка б мала значення для справи, судом отримано не було.

При оцінці усіх доказів у цій справі, суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», що передбачено ч. 2 ст. 17 КПК України. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Суд, дослідивши і оцінивши представлені стороною обвинувачення вищевказані докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а всі докази в сукупності - і з точки зору достатності для вирішення даної справи, приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не представлено переконливих доказів, що інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення вчинене ним.

Так, подані стороною обвинувачення дані протоколів огляду місця подій, висновки експертиз, речові докази, не містять інформації яка б вказувала прямо на причетність ОСОБА_1 до заподіяння смерті ОСОБА_4 . Більш того, відсутність на одязі чи тілі обвинуваченого слідів злочину дає підстави для розумного сумніву у його причетності до злочину. Також аналізуючи представлені стороною обвинувачення показання потерпілих та свідків, суд зазначає, що жоден зі них не був очевидцем злочину і не підтвердив прямо чи навіть побічно, про причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину.

Таким чином фактично єдиним доказом, який вказує на причетність ОСОБА_1 до спричинення потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті останнього, і на який в основному і посилався орган обвинувачення, є дані слідчого експерименту, що був проведений з обвинувачуваним ОСОБА_1 . Але суд визнає цей доказ недопустимим з огляду на таке. Відповідно до приписів статті 7 КПК України кримінальне провадження за змістом і формою повинно відповідати його загальним засадам, у тому числі такій, як верховенство права та законність, що належать до загальновизнаних принципів міжнародного права й розглядаються як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд. Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Цією ж нормою встановлено обов`язок суду визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права. У своєму рішенні від 09.02.2016 р. по справі «Шличков проти Росії» (пункти 81, 85), Європейський суд з прав людини вказав, що право зберігати мовчання і право не свідчити проти себе визнані в якості міжнародних стандартів, які складають основу справедливої процедури відповідно до статті 6 Конвенції.

Також у своїй постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду дійшла висновку, що протокол слідчого експерименту за певних умов може бути визнаний допустим доказом. Зокрема, для того, аби виключити обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від особи під час слідчого експерименту, сторона обвинувачення має довести, що було додержано належної правової процедури, зокрема, що:

-до особи не застосовувався протиправний тиск;

-слідчу дію проведено за волею та вільним волевиявленням особи; -особа усвідомлювала право мовчати і не свідчити проти себе;

-права особи на захист і правову допомогу були забезпечені;

-слідчу дію проведено за участю понятих;

-під час слідчої дії здійснювався безперервний відеозапис; -особі були детально і ґрунтовно роз`яснено процесуальні наслідки участі в цій слідчій дії.

При цьому в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 стверджував, що ранком 08.01.2017 року до його будинку ввірвались працівники поліції, які затримали його без жодних пояснень, після чого його та його цивільну дружину доправили до Путивльського райвідділу, де тримали більше доби без висунення будь яких підозр, погрожували арештувати його дружину, якщо він не зізнається у вбивстві ОСОБА_4 . Внаслідок психологічного тиску з боку працівників поліції, він вимушений був зробити зізнання ніби-то це він спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження від яких той помер. Відразу після цього, в терміновому порядку, ранком 09.01.2017 року його вивезли в село Манухівка для проведення слідчого експерименту. Під час проведення цього слідчого експерименту до нього не допустили адвоката якого запросила його мати, а нав`язали безоплатного адвоката, який жодних дій для його ефективного захисту не вчиняв. Перед проведенням цієї слідчої дії ніяких прав йому не роз`яснили, а покази які, які він давав, йому були продиктовані працівниками поліції перед її проведенням. Оцінюючи ці покази підсудного на предмет їх достовірності та об`єктивності суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатись поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Суд вважає, що характер вчинених працівниками правоохоронних органів дій у відношенні підсудного ОСОБА_1 , а саме - обшук будинку, де проживав останній, його примусове доставлення до Путивльського РВ УМВС, де на нього були вдягнуті кайданки ( вказані вище обставини, зокрема, підтверджуються показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_59 , ОСОБА_48 ) свідчить про те, що ОСОБА_1 був фактично затриманий ранком 08 січня 2017 року.

Однак, в порушення вимог ч.4 ст.208 КПК України ОСОБА_1 не було повідомлено ні про підстави затримання, не повідомлено про те, у вчиненні якого злочину він підозрюється, так само йому не було роз`яснено і право на захист. А протокол про затримання ОСОБА_1 із роз`ясненням його прав як підозрюваного, був складений 09 год. 09 січня 2017 року, - тобто більше ніж через добу після його фактичного затримання.

Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд звертає увагу на те, що з дослідженого відеозапису слідчого експерименту від 09.01.2017 року видно, що слідчі, використовуючи форсований метод допиту, отримали від ОСОБА_1 його зізнання. При цьому, незважаючи на те, що у протоколі слідчого експерименту, хоч і зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснялись його права, проте з відеозапису чітко видно те, що під час цієї слідчої дії ОСОБА_1 не було взагалі роз`яснено жодних прав, у тому числі, право зберігати мовчання і не свідчити проти себе, а також не було роз`яснено наслідків відмови від цих прав.

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показала, що про затримання ОСОБА_1 вона повідомила його матір ранком 08.01.2017 року. Та відразу зв`язалась і захисником і уклала із ним договір про надання правової допомоги. Але 09.01.2017 року ОСОБА_1 привезли в село в кайданках і стали проводити з ним якісь слідчі дії не допустивши адвоката, якого йому запросили.

Сам обвинувачуваний ОСОБА_1 стверджував, що відразу після його фактичного затримання мати запросила йому захисника. Ці ж обставини в суді підтвердила і свідок ОСОБА_48 . Це ж саме повністю підтверджуються ордером та договором про надання правової допомоги, укладеним ОСОБА_1 09 січня 2017 року ( т1 а/с 23). Тобто, судом встановлено, що на час проведення слідчого експерименту із обвинувачуваним ОСОБА_1 йому був залучений захисник за його вибором.

Але із протоколу слідчого експерименту вбачається, що під час його проведення приймав участь захисник Фесенко О.Д. При цьому прокурор в суді підтвердив, що цей захисник був залучений органом досудового розслідування для проведення тільки цієї процесуальної дії.

Однак, орган обвинувачення не надав суду доказів, що проведення такої процесуальної дії дійсно було викликано виключно її невідкладністю і в порядку, що передбачений частиною першою статті 53 КПК України, - тобто, що обраний обвинувачуваним захисник був завчасно повідомлений про проведення слідчого експерименту і не зміг прибути для участі в його проведенні.

Тому твердження ОСОБА_1 щодо порушення його права на захист під час проведення слідчого експерименту суд вважає цілком обґрунтованим.

Крім того, суд звертає увагу, що зміст визнавальних показів, які ОСОБА_1 давав під час проведення слідчого експерименту не узгоджується з іншими доказами у справі. Зокрема під час слідчого експерименту ОСОБА_1 вказував, що він наніс ОСОБА_4 три удари палкою по голові. У той же час за висновком експерта потерпілому було нанесено не менше восьми ударів по голові. При цьому лише від першогоудару палицею могла утворитися рана правої лобної ділянки на голові потерпілого. Продемонстроване нанесення ж двох інших ударів взагалі не співпадає з локалізацією ран, виявлених на трупі ОСОБА_4 .

Тобто, у висунутому обвинуваченні та висновку експертів мається розбіжність у кількості ударів, нанесених потерпілому по голові. Інші удари, які були нанесені потерпілому по голові, взагалі не інкримінуються ОСОБА_1 . При цьому в матеріалах справи відсутні дані, що смерть потерпілого ОСОБА_4 могла настати лише від цього одного удару, який ОСОБА_1 продемонстрував під час слідчого експерименту і нанесення якого співпадає із локалізацією виявлених на голові потерпілого ушкоджень.

Крім того, хоч прокурор і не надав інших висновків імунологічних експертиз, що зазначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування, посилаючись на відсутність в них доказової інформації та своє право подавати лише ті докази, які він вважає за потрібним, проте під час огляду речових доказів, прокурор підтвердив, що на вилучених у обвинувачуваного речах та біологічних зразках ОСОБА_1 нічого не було знайдено, що б вказувало про його причетність до злочину.

У відповідності до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

На підставі оцінки й аналізу усіх представлених по справі доказів, суд доходить до висновку у цій справі, що сторона обвинувачення не довела винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом у висунутому йому обвинуваченні і усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 повинні тлумачитися на його користь. За таких обставин обвинуваченого слід виправдати за недоведеністю того, що кримінальне правопорушення ним вчинене.

Оскільки виправдання ОСОБА_1 за вказаною підставою вимагає подальшого продовження розслідування, суд на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України вирішує речові докази залишити у розпорядженні органу досудового розслідування.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 виправдати за ч. 2 ст. 121КК України в зв`язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

Речові докази по справі- залишити у розпорядженні органу досудового розслідування. Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон