Рішення № 94952807, 04.02.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1177/20

Провадження № 2/487/229/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Полінкевич К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення суми страхового відшкодування

В С Т А Н О В И В:

26.02.2020 року представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 13228,46 грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовуванні тим, що 18.08.2016 року між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, згідно якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 03.02.2017 року на в м. Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля під управлінням ОСОБА_2 та автомобіля ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок даної ДТП було пошкоджено застрахований в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» автомобіль. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.02.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Згідно умов договору страхування ПрАТ СК «ПЗУ Україна» прийняло рішення про визнання ДТП страховим випадком та нарахувало до виплати суму страхового відшкодування в розмірі 13 228 грн. 46 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ СК «ПЗУ Україна» у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування». Після виплати страхового відшкодування у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди в розмірі 13 228 грн. 46 коп. Цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент настання страхової події була забезпечена в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6093906. Однак, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відмовила у здійсненні страхового відшкодування на підставі п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 14.11.2019 року Відповідачу було направлено вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди в досудовому порядку. Однак, Відповідач відшкодовувати шкоду у досудовому порядку відмовився. Посилаючись на викладене представник позивача просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 02.03.2020 року за вказаним позовом відкрито провадження за правилами строщеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.

07.04.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_1 , у якому останній зазначив, що вимога про стягнення з нього страхового відшкодування в розмірі 13228,46 є неправомірною. Так, ним було застраховано свою відповідальність в ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та після дорожньо-транспортної пригоди у належний термін подано заяву до страхованої компанії про настання дорожньо-транспортної пригоди з його вини. Таким чином, після здійснення виплати страхового відшкодування до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за компенсацією завданої шкоди, а саме ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна». В свою чергу у ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» на підставі страхового полісу виник обов`язок відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП. Але позивач не скористався своїм правом вимоги до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» у терміни, які передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

24.04.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача, у якій остання зазначила, що особа, яка завдала шкоду та цивільно-правова відповідальність якої була забезпечена полісом, повинен відповідати у двох випадках: коли у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування. тобто у разі відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування; коли наявна різниця між фактичним розміром шкоди та сумою страхової виплати. Також зазначила, що виходячи з системного аналізу правових норм. що регулюють спірні правовідносини, а також судової практики верховного Суду та відповідача повинен бути покладений обов`язок відшкодувати шкоду, завдану внаслідок ДТП, яка мала місце 03.02.2017 року, як на особу винну в настанні ДТП. Просила позов задовольнити у повному обсязі. В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі за наявними в матеріалах справи доказами. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, адвокат Абакумов С.М. який діє в його інтересах надав до суду заяву, у якій просив розглядати справу за відсутності відповідача та його представника, при розгляді справи просив врахувати позицію Верховного суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

Представник третьої особи ПрАТ «СК «Євроінс Україна» в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи був вчасно та належним чином повідомлений. Відзив на позов не подавав.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 18.08.2016 року між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу серії АМ №107130, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією транспортного Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

03.02.2017 року в м. Миколаєві, відбулась ДТП за участю автомобіля «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «ЗАЗ 1102 4», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.02.2017 року винним у ДТП було визнано ОСОБА_1

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № UA2017020300038/L01/01 від 10.02.2017 року, Страхового акту № UA2017020300038/L01/01 від 10.02.2017 року здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 13228,46 грн. (платіжне доручення № 1156 від 13.02.2017 року).

У зв`язку з викладеними обставинами позивач просив стягнути з відповідача, як винної у ДТП особи, страхове відшкодування.

Встановлено, що відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Євроінс Україна» згідно полісу № АК6093906 від 23.08.2016 року. Строк дії з 24.08.2016 року по 23.08.2017 року.

ПрАТ СК «ПЗУ Україна» зверталося до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» з вимогою про відшкодування завданої майнової шкоди.

Листом голови правління ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» від 30.05.2019 № 461 представника ПрАТ СК «ПЗУ Україна» повідомлено, що страховик не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за даним випадком. У листі зазначено, що відповідно до п. 37.1.4. ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. На момент подання заяви на виплату страхового відшкодування до страховика з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, прийшло більше одного року.

Згідно з п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка,на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК/6093906 страховиком відповідача на момент вчинення ДТП є ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна».

Згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ), яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

При цьому, визначаючи обов`язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.

Тобто право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року справа № 910/7449/17.

Судом встановлено, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № UA2017020300038/L01/01 від 10.02.2017 року, Страхового акту № UA2017020300038/L01/01 від 10.02.2017 року здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 13228,46 грн. (платіжне доручення № 1156 від 13.02.2017 року).

Отже, позивач за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів здійснив страхову виплату на підставі розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № UA2017020300038/L01/01 від 10.02.2017 року. Розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, згідно із цим розрахунком, визначений як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу.

Відповідно до п.37.1.4. ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року справа № 755/18006/15-ц.

З огляду на викладене, річним строком обмежено звернення лише до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, яким у даній справі є ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна».

Суд звертає увагу, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернулося з вимогою про відшкодування завданої майнової шкоди до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» в термін понад один рік з дати ДТП, а тому у останнього не виник обов`язок виплати страхового відшкодування, у зв`язку з чим у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виникло право вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Таким чином у даному випадку, позивач втратив право на отримання відшкодування від страховика тієї особи, яка завдала шкоди ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», а тому таке право підлягає захисту в межах позовної давності на загальних підставах шляхом пред`явлення позову до винуватця ДТП, який є безпосереднім заподіювачем майнової шкоди.

За такого, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,13,81,141,263,265,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування в розмірі 13228,46 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, ЄДРПОУ 20782312.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, ЄДРПОУ 22868348.

Суддя В.О. Гаврасієнко