Ухвала суду № 94951957, 05.01.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4473/20 Провадження № 1-кп/450/475/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування заходу забезпечення кримінального провадження

05 січня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: прокурора Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 Німас А.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Пономаренко В.П.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Пустомити клопотання прокурора Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 Німас А.М., в межах кримінального провадження за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, внесено до ЄРДР за № 12020140270000971 від 13.10.2020 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави щодо:

обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Пустомити Львівської області, українця, гр. України, із середньою освітою, не одружений, не працює, має на утриманні неповнолітнього сина 2004 р.н., не є депутатом, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий,

яке надійшло на розгляд слідчого судді 05.01.2021 року,

встановив:

суб`єкт звернення просить суд застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів; визначити заставу у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68 100,00 (шістдесят вісім тисяч сто гривень 00 копійок) гривень.

Прокурор клопотання підтримав, просить суд його задоволити з наведених у письмовому клопотанні підстав.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 – Пономаренко В.П. клопотання прокурора заперечив, вважають що достатнім для обвинуваченого ОСОБА_1 буде запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Проаналізувавши матеріали клопотання судом встановлено такі обставини:

стороною обвинувачення ОСОБА_1 ставиться в провину таке: 12.10.2020, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у сховище, з корисливих мотивів, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, близько 21:50 год. увійшов у приміщення магазину «Рамзес» у АДРЕСА_2 , де зайшов за торгівельний прилавок та шляхом вільного доступу відчинив шухляду каси зберігання коштів, звідки відкрито рукою за присутності продавців цього магазину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами в сумі 7600 грн., після чого з вказаними коштами рушив на вихід з магазину, однак довести свого злочинного умислу до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки після вчиненого ним правопорушення був виявлений та зупинений з вказаними коштами ОСОБА_5

12.10.2020 о 23:15 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

13.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у сховище, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

У відповідності до ч. 4 ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким злочином.

Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При розгляді цього клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає, що прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої затриманому.

У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно положень ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При обранні запобіжного заходу обвинуваченому суд погоджується із доводами прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Також, обґрунтованими є доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, які не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Тримання під вартою не повинно бути продовжене лише через очікуване покарання у вигляді позбавлення волі (Leteliier v.France (Летельєр проти Франції), §51; LA, v.France (LA. проти Франції), §104; Prencipe v.Monaco (Прансип проти Монако), §79; Tiron v.Romania (Тирон проти Румунії), §§41-42).

Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).

Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польщі) §43).

Однак зі плином часу, інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою; за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань (Clooth v.Belgiu (Клоот проти Бельгії), §44).

Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).

Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Neumeister v.Austria (Коймайетер проти Австрії), §10).

Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину підтверджено доданими до клопотання доказами.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Суд враховує і тяжкість покарання за вчинений злочин, яке можливе у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років позбавлення волі. Тому, обвинувачений може вжити заходів з метою переховування від суду.

Судом встановлено, що 15.10.2020 на стадії досудового розслідування слідчим суддею Пустомитівського районного суду Львівської області підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів - з 15 жовтня 2020 року до 14 грудня 2020 року включно, а також визначено йому заставу у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 65910,00 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот десять гривень 00 копійок) гривень.

11.12.2020 слідчим суддею Пустомитівського районного суду Львівської області підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 30 (тридцять) днів, а саме до 10.01.2021 року та визначено такому заставу в розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 65910,00 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот десять гривень 00 копійок) гривень.

В інтересах ОСОБА_1 була сплачена застава, під час дії якої останній вчинив тяжкий злочин.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі може впливати на потерпілих осіб та свідків вчинення злочину, схильний до вчинення тяжких злочинів, не працює постійно, стабільного доходу не отримує, обвинувачується у вчиненні злочину проти власності з метою отримання доходу з кваліфікуючими ознаками (проникнення у сховище) при обтяжуючих обставинах (стан наркотичного сп`яніння) у суду є достатні підстави вважати, що такий може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.

Крім того, стосовно ОСОБА_1 на розгляді в Пустомитівському районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження за ч. 1, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Встановлені судом обставини виключають можливість уникнення ризиків, передбачений ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м`якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Тому, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора підставне, тому підлягає задоволенню. Згідно ч. 3 ст. 183 КК України обвинуваченому ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68 100,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 233-236, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

клопотання,- задоволити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів – з 05.01.2021 року 14:30 год. до 14:30 год. 06.03.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68 100,00 грн (шістдесят вісім тисяч сто гривень 00 копійок) .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що він має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі.

У випадку внесення застави у встановленому цією ухвалою розмірі ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти негайно.

У випадку внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_1 буде покладено обв`язки:

прибувати до слідчого та суду із встановленою періодичністю, визначеною слідчим чи суддею;

не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06.03. 2021 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Ухвала суду в частині взяття під варту підлягає виконанню негайно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та скерувати начальнику ДУ Львівська установа виконання покарання № 19 для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

СуддяЄ. О. Данилів