Рішення № 94951500, 09.02.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №462/335/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 року м.Львів.

Галицький районний суд міста Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Цибулько О.І.,

представника позивача Бартківа І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова Компанія «Скарбниця», за участю третьої особи: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова Компанія «Скарбниця», за участю третьої особи: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 26 грудня 2017 року близько 08 год. 25 хв. на відрізку автодороги Львів-Пустомити-Меденичі, поблизу с. Наварія Пустомитівського району Львівської області сталася ДТП, в результаті якої його автомобіль марки «Судзукі SX-4», номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , декілька разів перекинувся і зазнав значних технічних пошкоджень. 16 січня 2018 року Пустомитівським районним судом Львівської області винним у вчиненні ДТП визнано водія автомобіля «Рено Мастер», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 , якого за порушення вимог п.п. 2.3 Б, 12.1, І3.1 ПДР притягнено до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу. Дана постанова не оскаржувалась і набрала законної сили. 17 січня 2018 року, оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ АСК «Скарбниця», ОСОБА_1 було подано до страховика заяву про виплату страхового відшкодування та усі необхідні документи для визнання випадку страховим та для визначення розміру страхового відшкодування. На підставі поданої заяви, доданих до неї документів та огляду автомобіля експертом між позивачем і відповідачем було погоджено та встановлено розмір збитків, завданих автомобілю ОСОБА_1 внаслідок ДТП, та визначено розмір страхового відшкодування в розмірі 100 000, 00 грн. Згідно норм чинного законодавства крайній строк виплати страхового відшкодування припадав на 16.04.2018 року. Проте на даний момент виплату визначеного розміру страхового відшкодування відповідач не здійснив. Працівники відповідача ігнорують запити позивача, не даючи жодних коментарів ні по телефону, ні при особистих зустрічах, що вказує на те, що страховик ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань та безпідставно і свідомо затягує виплату страхового відшкодування. З метою самостійно встановлення причини невиплати та досудового врегулювання спору 19 березня 2018 року та 23 квітня 2018 року ОСОБА_1 зверталась з письмовими запитами до відповідача з проханням надати інформацію про причини невиплати в строк страхового відшкодування та надання страхової справи для ознайомлення. Проте станом на день подання позовної заяви відповідач не надав матеріали страхової справи та уникає роз`яснення причини її ненадання та несвоєчасної виплати страхової суми. З врахуванням недобросовісної поведінки відповідача 21.04.2018 року та 03.01.2019 року на адресу страховика позивачем були направлені вимоги про виплату всієї простроченої суми страхового відшкодування з урахуванням пені, інфляційних втрат за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, однак страховик, не зважаючи на терміни, що вказані в вимогах, сплили, на них жодним чином не відреагував.

На момент подачі позовної заяви інфляційні втрати за період прострочення виплати з 16 квітня 2018 року по 10 січня 2019 року складають 5 182,35 грн., а сума трьох процентів річних від простроченої суми становить 2 211 грн.

Крім того позивачка зазначає, що їй завдано маральну шкоду, яка полягає у психічних переживаннях, які вона перенесла під час і після ДТП, та у душевних стражданнях, яких вона з сім`єю зазнали у зв`язку із пошкодженням автомобіля. Під час ДТП автомобіль декілька раз перекинувся, внаслідок чого ОСОБА_1 отримала серйозні травми, перебувала на лікуванні в реанімаційному відділенні і була позбавлена можливості рухатись що призвело до моральних страждань і значного погіршення здоров`я. Після тривалого лікування в результаті змінився її нормальний життєвий уклад. У зв`язку із відсутністю автомобіля та його ремонтом ОСОБА_1 тривалий час була позбавлена можливості користуватися ним, отримала додаткові незручності і не могла вирішувати звичні життєві проблеми, вести попередній спосіб життя, оскільки суттєво змінився ритм професійної діяльності, що в свою чергу призвело до фінансових втрат та зменшення заробітку що спричиняло додаткові нервові переживання. Знадобилися чималий час та зусилля для відновлення попереднього стану. Протягом тривалого часу у зв`язку з пошкодженням автомобіля і невиплатою відповідачем страхової суми позивачці довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля. Відповідачем також було написано заяву про нібито вчинення ОСОБА_1 шахрайських дій з метою незаконного отримання страхового відшкодування, за якою Пустомитівським ВП Г`У НП у Львівській області у квітні 2018 року було відкрито кримінальне провадження, в рамках якого її було піддано процедурі викликів в поліцію, пояснень, допитів, у зв`язку з чим вона була знову змушена переживати події ДТП.

В кінцевому результаті кримінальне провадження було закрито, однак наведеними діями відповідача було спричинено нервові переживання і душевні страждання позивачці, скомпрометовано її в очах багаточисленних пацієнтів та завдано значної шкоди її честі, гідності і діловій репутації. Все наведене призвело до виникнення у ОСОБА_1 хронічного депресивного і роздратованого стану та постійної нервової і психологічної напруги. Вважаю, що внаслідок душевних страждань їй завдано значної моральної шкоди, яку вона оцінює в 100 000,00 гривень. тому просить позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на її користь 233 289, 24 грн., в тому числі невиплачену суму страхового відшкодування 100000, 00 грн., пені 25 895, 89 грн., збитків від інфляції - 5182, 35 грн., трьох процентів річних -2211, 00 грн., моральної шкоди - 100 000, 00 грн. Також просить стягнути відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмір 10 000, 00 грн.

28.09.2020 року позивачкою подано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» 189 592, 20 грн., в тому числі невиплаченої суми страхового відшкодування - 100 000, 00 грн., пеня- 71520,50 грн., інфляційні втрати - 10756, 70 грн., три проценти річних - 7315, 00 грн., а також 100 000, 00 грн. - моральної шкоди, 15 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.01.2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова Компанія «Скарбниця» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди передано за територіальної підсудністю на розгляд Галицького районного суду м. Львова.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.03.2019 року відкрито загальне судове провадження у справі.

23.04.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця».

18.06.2019 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив.

11.02.2020 року представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» подав до суду письмові пояснення.

28.09.2020 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення розміру та уточнення позовних вимог.

03.11.2020 року представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» подав до суду письмові пояснення.

16.12.2020 року ОСОБА_1 подала до суду письмове додаткове обґрунтування позову щодо стягнення моральної шкоди.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки страховик може зупинити розгляд справи про виплату страхового відшкодування, якщо є не закінчена, не розглянута справа про адімінстративне правопорушення чи кримінальне провадження. Відмови у виплаті немає, однак справа зупинено до закінчення розслідування кримінального провадження у Пустомитівськ5ому ВП ГУНП у Львівській області, тому вважає нарахування штрафних санкцій не обґрунтованим. Також зазначає, що моральна шкода, може бути відшкодована тільки у розмірі 5% від розміру матеріальної шкоди, що відповідає вимогам передбаченим у Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце проведення судового засідання про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.01.2018 року, 26.12.2017 року о 08 год. 25 хв. на 15 км.+800 м. автодороги Львів-Пустомити-Меденичі, Пустомитівського району, Львівської області, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «RENAULT MASTER» номерний знак НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, не дотримався бокового інтервалу, не був уважний, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «SUZUKI SX-4», номерний знак НОМЕР_1 , під час якого автомобілі отримали технічні пошкодження. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення - штраф в розмірі 340, 00 грн. в доход держави / Том 1, а. с. 8/.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного паспорту серії НОМЕР_4 від 05.03.2015 року вбачається, що власником транспортного засобу марки «SUZUKI SX-4», номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

Відповідно до виписки №3909 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого наданої Пустомитівською центральною районною лікарнею Львівської області вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 26.12.2017 року по 09.01.2018 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ АСК «Скарбниця».

17.01.2018 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ АСК «Скарбниця» з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 100 000, 00 грн.

12.04.2018 року ОСОБА_1 надіслала на адресу ПрАТ АСК «Скарбниця» претензію у зв`язку з невиплатою страхового відшкодування.

21.04.2018 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ АСК «Скарбниця» з заявою про надання інформації та матеріалів справи .

03.01.2019 року ОСОБА_1 надіслала на адресу ПрАТ АСК «Скарбниця» повторну претензію у зв`язку з невиплатою страхового відшкодування, однак відповіді від ПрАТ АСК «Скарбниця» не отримала.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено копію відповіді від 22.05.2018 року вих. №212 на претензію ОСОБА_1 від 23.04.2018 року про виплату відшкодування у зв`язку з пошкодженням автомобіля «SUZUKI SX-4», номерний знак НОМЕР_1 . В якій зазначено, що відбувається слідством у кримінальному провадженні №12018140270000182. Тому ПрАТ «АСК «Скарбниця» не може прокваліфікувати даний випадок як страховий до завершення слідства, саме тому розгляд заяви ОСОБА_1 зупинено. Ознайомитись з матеріалами справи, ОСОБА_1 має можливість особисто у приміщенні ПрАТ «АСК «Скарбниця» за адресою: м. Львів, вул. Саксаганського, 5, у будь-який зручний час з пн. - чт. з 09:00 год. до 18:00 год. та у пт. з 09:00 год. до 17:00 год. попередньо записавшись.

З відповіді ПрАТ АСК «Скарбниця» від 18.03.2019 року вих. №90 на претензію ОСОБА_1 від 04.01.2018 року про виплату відшкодування у зв`язку з пошкодженням автомобіля «SUZUKI SX-4», номерний знак НОМЕР_1 вбачається, що від слідчого СВ Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області надійшла відповідь на запит, де зазначено, що в рамках кримінального провадження 23.02.2018 року було призначено транспортно-трасологічну експертизу. Згідно даного висновку між автомобілями марки «SUZUKI SX-4», номерний знак НОМЕР_1 та «RENAULT MASTER» номерний знак НОМЕР_3 контакту не відбулось, тому вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП не доказана, оскільки досудове розслідування ще триває. Враховуючи наведене, ПрАТ АСК «Скарбниця» призупиняє розгляд даної справи до отримання рішення у кримінальному провадженні.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 01.02.2018 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ПрАТ «АСК «Скарбниця» про прийняття міри до учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.12.2017 року на автомобільній дорозі Львів-Пустомити, за участю автомобіля «SUZUKI SX-4», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку експерта №1107 за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №12018140270000182 від 23.03.2018 року пошкодження правої бокової частини заднього бампера автомобіля «Рено Мастер», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , в результаті контакту з лівою боковою поверхнею автомобіля «Сузукі», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , не утворилися, тобто контакту між ними не було.

Постановою старшого слідчого СВ Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Цундера І.В. від 11.04.2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140270000182 від 01.02.2018 року, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Згідно звіту №ФД-00129 вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу SUZUKI SX-4», номерний знак НОМЕР_1 вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу становить 298731, 75 грн.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем інфляційні втрати за період прострочення виплати з 16 квітня 2018 р. по 22 вересня 2020 р. складають 10 756,70 грн., а сума трьох процентів річних від простроченої суми становить 7 315,00 грн. Таким чином, загальна сума пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних складає: 71520,50 + 10 756,70 + 7 315,00 = 89592,20 грн.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з пунктами 2, 3-4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" із змінами, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до стаття 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Що не звільняє боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якої,1.) він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

У відповідності до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

За вимогами статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» детально регламентовано дії водія,транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк є присічним і поновленню не підлягає.

Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Статями 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 688 ЦК у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк передбачений договором

У відповідності із ст. 992 ЦК у разі несплати страховиком страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з ст.37.2 Закону «Про страхування» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного байку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Крім того, відповідно до ст. 536 та 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до даних роз`яснень у п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Посилання відповідача як на правову підставу для зупинення виплати страхового відшкодування на ч.4 ст. 36.2 Закону України «Про страхування», згідно якої якою якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили є безпідставним. Дана норма регулює перебіг строків виплати страхового відшкодування, а не визначає підстави для зупинення виплати страхового відшкодування.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене суд вважає, що позивачем надано належні та допустимі докази, що підтверджують факт завдання майнової шкоди, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, тому позовні вимоги про стягнення з ПрАт «СК «Скарбниця» на користь позивача невиплаченої суму страхового відшкодування 89 592, 20 грн., в тому числі невиплаченої суми страхового відшкодування - 100 000, 00 грн., пеня- 71520,50 грн., інфляційні втрати - 10756, 70 грн., три проценти річних - 7315, 00 грн.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач також просить відшкодувати моральну шкоду у зв`язку із затягуванням відповідачем виплати страхового відшкодування, порушенням зобов`язань за договором страхування, поданням заяви про вчинення кримінального правопорушень, що призвело до душевних страждань та вимагало додаткових зусиль і часу, вплинуло на особисті, сімейні стосунки, ділову репутацію.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно пунктів 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Задовольняючи позов в частині відшкодування моральної шкоди частково та стягуючи 10 000,00 грн., суд виходить з тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках ОСОБА_1 , час та зусилля, необхідних для відновлення попереднього стану, характер та обсяг моральних страждань, засад розумності, виваженості та справедливості та дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди в цій сумі є достатнім та розумним.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

До виплат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Правила визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу визначені статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України, якою встановлено, що витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, окрім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Встановлено, що до матеріалів справи долучено копію договору про надання правничої допомоги від 11 січня 2019 року, договором про надання правової допомоги №013-20-6 ВІД 16.11.2020 року, квитанцію від 11.01.2019 року про переказ ОСОБА_1 на рахунок адвоката Бартківа І.Б. оплати за надання правової допомоги - 5000, 00 грн., квитанцію від 23.09.2020 року №АС_UNLL650A6RZBWN10A56WA про переказ ОСОБА_1 коштів на рахунок адвоката Бартківа І.Б. оплати за надання правової допомоги - 4974, 99 грн., квитанцію від 23.09.2019 року про переказ ОСОБА_1 на рахунок адвоката Бартківа І.Б. оплати за надання правової допомоги - 4999, 99 грн., попереднім (орієнтованим) розрахунком витрат.

Враховуючи наведене суд вважає, що позивач підтвердив надані йому адвокатські послуги, належними засобами доказування, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, що становить суму в розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 16, 23, 511, 525, 526, 530, 536, 611, 612, 623, 625, 629, 636, 688, 992, 999, 166, 1187, 1193, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова Компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 189 592, 20 грн. майнової шкоди, в тому числі невиплаченої суми страхового відшкодування 100 000, 00 грн., пені 71520, 50 грн., інфляційні витрати 10756, 70 грн., три проценти річних 7315, 00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова Компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 10 000, 00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова Компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 15000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Повний текст рішення проголошено 16.02.2021 року о 15 год. 00 хв.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Р.Юрків.