Рішення № 94950679, 11.02.2021, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/821/20

Провадження по справі № 2/514/169/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кравченко П.А.

за участю секретаря Мочу І.П.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - АТ «Страхова компанія «ІНГО» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. В обґрунтування вимог позивач вказує, що 09.08.2018 року між АСК «ІНГО Україна» з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку, було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія пасажирів №670580087.18, згідно якого було застраховано автомобіль «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

26 липня 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобілем під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортний засоб отримав механічні пошкодження.

Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у настанні ДТП.

АСК «ІНГО Україна» визнала подію, що мала місце 26 липня 2019 року із застрахованим автомобілем «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , страховим випадком та 21 серпня 2019 року здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 79045 грн. 92 коп.

Вказуючи на зазначені обставини, позивач вважає, що згідно положень ст.27 Закону України «Про страхування», ст.993 ЦК України ОСОБА_1 повинен відшкодувати суму фактичних витрат , а тому просив стягнути із ОСОБА_1 79045 грн. 92 коп. та судовий збір в розмірі 2102 грн.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 24 червня 2020 року провадження у справі відкрито та її розгляд призначений у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач – ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.128 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується поштовим повідомленням. Відповідач в судове засідання на розгляд справи повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі суду та відзив не надав.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.08.2018 року між АСК «ІНГО Україна» з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку, було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія пасажирів №670580087.18, згідно якого було застраховано автомобіль HYUNDAI TUCSON реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно постанови судді Біляївського районного суду Одеської області від 16 вересня 2019 року винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_1 .

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 підтверджується, що автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .

Після скоєної дорожньо-транспортної пригоди, потерпіла сторона звернулася до Голови правління АСК «Інго Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с. 42).

Відповідно до протоколу огляду КТС №07-037 від 30.07.2019 року представником ПрАТ «АСК «Інго Україна» було оглянуто автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно звіту № 07-037 спеціаліста-оцінщика по встановленню вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобілю «Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 94 804 грн 56 коп. при умові виконання ремонтних робіт на СТО ФОП « ОСОБА_3 ».

Позивачем відповідно до умов Договору добровільного страхування засобів наземного транспорту №670580087.18 від 09.08.2018 року, на підставі страхового акту № 2067239 від 12.08.2019 року, виплачено страхове відшкодування в повному обсязі, згідно платіжного доручення № 3660 від 21 серпня 2019 року, у розмірі 79045,92 грн. (а.с.44).

Автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1 був відновлений, що підтверджується актом виконаних робіт від 12.10.2019 року.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 6 ст. 82 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. ст. 8, 9 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як, встановлено судом ПрАТ «АСК «Інго Україна» згідно платіжного доручення № 3660 від 21 серпня 2019 року, здійснило виплату страхового відшкодування в повному обсязі у розмірі 79045,92 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надані позивачем докази, Суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для відшкодування матеріальної шкоди.

Аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача – ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 79045,92 грн., а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 2102 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 22, 993, 979, 990, ст. ст. 8, 9, 16, 27, 1191, 1194 Законом України «Про страхування» ст. ст. 12, 13, 76 81, 82, 89, 141, 259, 263, 265, 268, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» матеріальну шкоду в розмірі 79045 (сімдесят дев`ять тисяч сорок п`ять) грн. 92 коп. та судові витрати в розмірі 2102 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя П.А. Кравченко