Рішення № 9494976, 13.05.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 р. Справа № 19/44

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" , м.Київ, провулок Шевченка,12,

в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ" вул. Дністровська, 32, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача Підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення 164 006,53 грн. заборгованості по кредиту шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Представники:

Від позивача: представник Щеглов Є.С., (довіреність № 4316 від 26.11.09.)

Від відповідача: не з"явилися.

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ" звернувся до суду із позовом до підприємця ОСОБА_2 про стягнення 164 006,53 грн. заборгованості згідно кредитного договору №63 від 12.12.06. шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо сплати суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами та процентів за неправомірне користування кредитом.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву вх.№3935 від 13.05.10., в якій просить стягнути з відповідача 158206,51 грн. у зв"язку із частковим погашенням заборгованості, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача станом на 31.03.10.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 13.04.10. вих.№ 7212, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №15020447, вручено 19.04.10.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

21.12.06. між сторонами даного спору укладено кредитний договір № 63, згідно якого позивач зобов"язався надати відповідачу кредит в сумі 48900 доларів США., а відповідач в свою чергу - повернути отримані грошові кошти відповідно до умов договору - до 17.12.09. (п.2.1.- 2.2. договору).

Відповідно до п.3.2. даного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 13% річних.

Згідно п.3.4. договору №63 від 21.12.06. проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі кредиту по передостанній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по передостанній робочий день поточного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту. Проценти сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування. Проценти за грудень місяць нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

Відповідно до п.3.5 договору у випадку порушення позичальником встановленого договором строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 25 % річних.

Пунктом 3.10. договору встановлено, що зобов"язання банку з надання кредиту виникає після оформлення договору застави транспортних засобів: - сідловий тягач Е, SCANIA 124, 1998 року випуску, шасі № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 заставною вартістю 305,0 тис. гривень та напівпричіп бортовий Е, KOGEL SN 24, 1998 року випуску, шасі № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5 заставною вартістю 85,0 тис. гривень.

На виконаня п.3.10. кредитного договору №63 від 21.12.06. сторони 21.12.06. уклали договір застави транспортних засобів за № 1049-Д, який посвідчив приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. , згідно якого ПП ОСОБА_2 в якості забезпечення повернення Промінвестбанку кредиту, процентів, процентів за неправомірне користування кредитом, та неустойки (пені, штрафів) по кредитному договору № 63 від 21.12.2006 р. надав в заставу транспортні засоби в кількості 2 (двох) штук, далі -"майно", а саме : - сідловий тягач Е, SCANIA 124, 1998 року випуску, шасі № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 та напівпричіп бортовий Е, KOGEL SN 24, 1998 року випуску, шасі № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5.

На виконання умов договору №63 від 21.12.06. позивач надав відповідачу кредит в сумі 48900 доларів США, що підтверджується випискою з рахунку відповідача станом на 22.12.06.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, долученого позивачем до матеріалів справи, в порушення договірних зобов"язань відповідач заборгованість по кредиту в повній сумі не погасив, проценти за його використання не повернув, строки, щодо сплати процентів та повернення кредиту порушив.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем станом на 13.05.10. належним чином умови кредитного договору не виконані, доказів повного погашення кредиту суду не подано, доводів позивача не спростовано.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу претензію -вимогу №04-1/878 від 31.12.09. з вимогою терміново погасити заборгованість. Проте станом на день винесення рішення суду відповідач частково в сумі 600 доларів США, що еквівалентно 4755,54 грн. погасив заборгованість по кредиту, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача станом на 31.03.10.

З огляду на викладене, в частині стягнення заборгованості в розмірі 4755,54 грн. провадження підлягає припиненню на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 16987,94 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 134644,71 грн.- заборгованості по кредиту, 1389,58 дол.США, що в гривневому еквіваленті - 11013,67 грн. - процентів за користування кредитними коштами та за неправомірне користування кредитом, обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.3. договору №63 від 21.12.06. сторони узгодили, що за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом та /або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Позивачем нарахована за кредитним договором №63 від 21.12.06. пеня в розмірі 1583,18 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 12628,55 грн.

Суд зробив перерахунок нарахованої позивачем пені, оскільки позивачем при здійснені даного розрахунку не враховано положення п.6 ст.232 ГК України.

В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, сума пені, яка підлягає стягненню по кредитному договору №63 від 21.12.06. за період з 03.08.09. по 03.02.10. та становить 1075,23 дол.США.

В частині стягнення 507, 95 дол. США пені слід відмовити .

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про заставу" позивач має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі за рахунок заставленого майна.

Стаття 20 Закону України " Про заставу" передбачає право заставодержателя звертати стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов"язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно п. 3.1.4., п. 5.1 договору застави транспортних засобів № 1049-Д від 21.12.06. заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у випадку, якщо у момент настання строку виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме : при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2 кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків, сум комісійної винагороди за надання кредиту (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.

Згідно п. 5.2.3 договору застави , за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації предмету застави, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги, що випливають із кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення, в тому числі : несплачену суму кредиту; несплачені суми відсотків за користування кредитом, у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом; несплачені суми неустойки (пені, штрафів), передбаченої кредитним договором; свої вимоги щодо відшкодування у повному обсязі витрат, понесених ним під час звернення стягнення, у тому числі витрати по сплаті державного мита та інші господарські витрати.

З огляду на викладене, до задоволення підлягає заборгованість в сумі 19452,75 дол.США, що в гривневому еквіваленті на день винесення рішення становить 154180,54 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 16987,94 дол.США, що в гривневому еквіваленті -134644,71 грн., заборгованості по несплачених процентах 1389,58 дол.США, що в гривневому еквіваленті - 11013,67 грн. та пені в розмірі 1075,23 дол.США, що в гривневому еквіваленті - 8522,16 грн.

Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509,526, 629, 1046, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України , Законом України "Про заставу", ст. 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку м.Київ, провулок Шевченка,12, (код 00039002) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ", 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 32 (код 09336351) 154180,54 грн. (сто п"ятдесят чотири тисячі сто вісімдесят гривень п"ятдесят чотири копійки) -заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке є в заставі у Промінвестбанку згідно Договору застави транспортних засобів, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. 21.12.2006 р. за № 1049-Д, а саме:

- сідловий тягач Е, SCANIA 124, 1998 року випуску, шасі № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- напівпричіп бортовий Е, KOGEL SN 24, 1998 року випуску, шасі № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5.

Стягнути з підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку м.Київ, провулок Шевченка,12,(код 00039002) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ", 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 32 (код 09336351)- 1541,80 (одну тисячу п"ятсот сорок одну гривню вісімдесят копійок) судових витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 4755,54 грн. заборгованості провадження припинити.

В частині стягнення пені в сумі 4025,96 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

рішення підписане 18.05.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 18.05.10