Ухвала суду № 94949473, 11.02.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/27/21 Провадження № 2-с/304/1/2021

У Х В А Л А

11 лютого 2021 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 21 січня 2021 року у цивільній справі № 304/27/21 за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про скасування судового наказу, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області 21 січня 2021 року про стягнення з нього на користь АТ «Оператор газопостачання «Закарпатгаз» коштів за поставлений природній газ у сумі 1 856 грн. 53 коп. Крім цього, просив не стягувати з нього судовий збір, так як вважає вимоги АТ «Закарпатгаз» до нього незаконними та протиправними у зв`язку з відсутністю договірних відносин між ними. Свою позицію мотивує тим, що 03 лютого 2021 року ним був отриманий судовий наказ від 21 січня 2021 року, виданий Перечинським районним судом у справі № 304/27/21, яким стягнуто з нього заборгованість за поставлений природній газ у розмірі 1 856,53 грн. Ознайомившись із таким, вважає вимоги ТОВ «Закарпатгаз» неправомірними і такими, що порушують його права як громадянина України. Так, 01 грудня 1991 року всеукраїнським референдумом було затверджено Декларацію про державний суверенітет України, яка стала основою для Конституції України, прийнятої Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Вказані документи є нормами прямої дії та мають найвищу юридичну силу, відтак є обов`язковими до виконання. Разом з цим, ст. 20 Конституції України не виконана самою ж Верховною Радою, так як немає закону, яким встановлено опис і порядок використання Державного Герба України, внаслідок чого всі його зображення не є Державними символами національної держави Україна, такі незаконні та підроблені, як і документи, що містять такі зображення. За таких обставин, у спосіб, передбачений законодавством України, зареєструвати юридичну особу ТОВ «Закарпатгаз» по вул. Погорєлова, № 2 в м. Ужгород, продати державну газотранспортну систему, комунальні газові підприємства, національне багатство природній газ у рази дорожче, ніж його собівартість, було нікому, відтак приватна фірма Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» викрала природній газ із Єдиної газотранспортної системи України. Крім цього, 13 червня 2019 року Конституційним судом було ухвалено рішення про визнання такими, що не відповідають Конституції України деяких норм Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг». Враховуючи, що НКРЕКП у своїй діяльності використовувала печатку, у якій відсутнє зображення Державного Герба України відповідно до ч. 6 ст. 20 Конституції України, тому вважає вказану установу не державним та неконституційним угрупуванням, а її документи, зокрема постанову № 2496 «Правила постачання природного газу» від 30 вересня 2015 року, - такими, що не мають до нього, як до громадянина України, жодного відношення. Так само вважає безпідставними претензії АТ «Закарпатгаз» до нього. Договір із останнім він не підписував, ніякої пропозиції укласти такий до нього не надходило. Також у заявника відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б підтверджували наявність у нього права власності на природний газ, який продає споживачам, у тому числі йому, та газові труби на території Перечинської громади (коли і на підставі чого вони були передані, їх балансова вартість та яким чином вони обліковуються). У березні 2019 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва було визнано протиправною та недійсною постанову уряду № 315 з моменту її ухвалення, тобто з 27 квітня, відтак всі споживачі мають право звернутися до своїх облгаззбутів для перерахунку спожитого ними газу за іншою ціною. Додатково посилається на п. 1 постанови Верховної Ради України № 512-XIV «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України» від 18 березня 1999 року, якою встановлено плату за житло і комунальні послуги не більше 15 відсотків фактично отриманого сукупного доходу сім`ї. Таким чином, просив заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до висновку, що така подана без додержання вимог частини 3 статті 170 ЦПК України, а саме така не містить повне найменування заявника (Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз»), його місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника ОСОБА_1 за його наявності або номер і серію паспорта останнього.

Крім цього, у порушення ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу судовий збір справляється у сумі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (113,50 грн.).

Разом з цим, згідно квитанції № 0.0.2003087519.1 від 04 лютого 2021 року, доданої до заяви про скасування судового наказу, ОСОБА_1 сплачено 105,10 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи вищенаведене та те, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу є неналежно оформленою, відтак суддя приходить до висновку про її повернення без розгляду.

При вирішенні питання про повернення заяви, суддя також враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Керуючись ст. 170, 258-261 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 21 січня 2021 року у цивільній справі № 304/27/21 за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг — повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Ганько І. І.