Ухвала суду № 94946631, 17.02.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/54/2021

132/3359/19

У Х В А Л А

17.02.2021 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Верніка В.М.

із участю: секретаря Яковець К.В.,

прокурора Шаравського Б.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Білошкурського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020160000108 від 09.03.2019 року, по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ст.348 КК України,

ВСТАНОВИВ :

У зв`язку з перебуванням до теперішнього часу на лікарняному згідно даних табеля обліку робочого часу судді Заярного А.М. в складі колегії суддів Жмеринського міськрайонного суду у даному кримінаьному провадженні, призначено судове засідання для проведення окремої процесуальної дії щодо вирішення питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідне клопотання стосовно чого подано до суду стороною обвинувачення 10.02.2021 року. Відтак його розгляд згідно положень п.20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України здійснюється наразі головуючим суддею Верніком В.М.

В судовому засіданні прокурор Шаравський Б.О. підтримав заявлене клопотання та просив суд продовжити строком на 60 днів термін тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись обставини того, що дотепер не зменшились ризики можливості останнього переховуватись від суду та вчинити інше кримінального правопорушення, які обгрунтував тим, що ОСОБА_1 не має джерел офіційного та сталого доходу, не перебуває у зареєстрованому шлюбі та не має міцних соціальних зв`язів, які б втримали його від зміни місця проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості. З цих підстав прокурор вважає недостатніми жоден з більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, для запобігання вказаним ризикам. Також зауважив про відсутність підстав визначення судом обвинуваченому ОСОБА_1 розміру застави внаслідок його обвинувачення у вчиненні злочинів із застосуванням насильства .

Потерпілі та їх представники, обвинувачений ОСОБА_2 і його захисник Присяжнюк О.Г. наразі в судове засідання не з`явились, поважних причин своєї неявки не повідомили.

Обвинувачений ОСОБА_1 висловив заперечення стосовно продовження йому строку тримання під вартою. Вказав, що не має наміру ухлятися від суду, прагне бути вдома та хоче займатись написанням книги.

Його захисник - адвокат Білошкурський О.В. зауважив про недоведеність прокурором заявлених ризиків щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , якому просив змінити запобіжний захід на більш м`який, аніж тримання під вартою.

Заслухавши думки сторін, вивчивши матеріали судового провадження, суд доходить наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Так, строк дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.03.2019 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який був востаннє продовжений ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 21.12.2020 року, спливає 18.02.2021 року, проте, закінчити судовий розгляд даного кримінального провадження у зазначені строки з об`єктивних причин не визначається можливим з огляду на необхідність дослідження значної частини письмових доказів.

При цьому суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого ОСОБА_1 його зрілий вік, характер та обсяг висунутого йому звинувачення, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винуватим, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками, на які вказано прокурором, та чинність яких наразі не спростовано стороною захисту самим лише запереченням їх доведеності стороною обвинувачення, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_1 , з урахуванням наведеного, із значною вірогідністю може з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності переховуватись від суду, а також здатен вчиняти інші кримінальні правопорушення. Ці ризики визначаються обставинами того, що ОСОБА_1 не перебуває у зареєстрованому шлюбі, не має стійких соціальних зв`язків та легальних джерел постійного доходу, він раніше неодноразового притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, а тому досить вірогідно може вчинити інше кримінальне правопорушення або переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, надто з огляду на обвинувачення його у вчиненні за обтяжуючих відповідальність обставин умисних злочинів, один з яких є особливо тяжким.

Заявлене захисником Білошкурським О.В. клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на інший більш м`який вид запобіжного заходу суд вважає необгрунтованим, оскільки наведені стороною захисту доводи про особу обвинуваченого, певні його соціальні зв`язки та наміри написання літературного твору, не визначають істотних змін цих обставин, що охоплююються оцінкою можливості запобігання ризикам при застосуванні та продовженні виключного запобіжного заходу, у тому числі щодо загальної тривалості тримання обвинуваченого під вартою, яке зумовлене об`єктивними потребами забезпечення судового розгляду кримінального провадження. Відтак доводи сторони захисту не доводять власних вимог щодо зміни запобіжного заходу та не спростовують обгрунтувань прокурора стосовно тривалості ризиків і необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , а тому дане клопотання захисника підлягає залишенню без задоволення.

За наведених обставин суд не вбачає достовірних підстав для можливості застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, за їх недостатності для запобіганню ризиків, істотний рівень яких досі не зменшився.

Відтак суд визначає, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно продовжити на 60 днів, оскільки такий винятковий захід в цьому випадку виправдовується наявністю конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до особистої свободи.

Водночас з урахуванням встановлених ризиків та тяжкості покарання за обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, суд визначає відсутнім обов`язок визначення розміру застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.177, 178, 181, 318, 327, 331, 350 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на нший більш м`який вид запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити на 60 днів, тобто до 17.04.2021 року включно запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.03.2019 року, без визначення розміру застави.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, до Вінницького апеляційного суду, що не перешкоджає судовому розгляду.

Головуючий