Рішення № 94945900, 08.02.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/1377/21

в справі №760/11570/20-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

08 лютого 2021 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Шпори М.М.

представника позивача- Наумець Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВ-ДОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 8 933, 77 гр. заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, 178, 79 гр. річних та 342, 86 гр. інфляційних втрат.

Посилається в позові на те, що ТОВ «УПРАВ-ДОМ» є управителем та надає житлово-комунальні послуги в житлово-офісному комплексі, що знаходиться по АДРЕСА_1 на підставі Договору від 25 листопада 2013 року № 25/11 на забезпечення введення в експлуатацію, утримання, обслуговування будинку та прибудинкової території, постачання комунальних послуг житлового комплексу, укладеного з забудовником та балансоутримувачем ЖК Островського,40 - Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАД ІНВЕСТ».

06 квітня 2016 року були скликані та проведені збори співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до протоколу зборів переважна більшість мешканців підтримали пропозицію ініціативної групи щодо визначення з 1 липня 2016 року управителем житлово-офісного комплексу ТОВ «УПРАВ-ДОМ».

Крім того, ТОВ «УПРАВ-ДОМ» надає мешканцям ЖК Островського, 40 послуги з централізованого опалення на підставі договорів з мешканцями та відповідних ліцензій.

Відповідачка є власником квартири НОМЕР_2 в ЖК Островського, 40 , загальною площею 50, 50 м. кв.

26 серпня 2014 року з нею було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Тарифи на послуги з централізованого опалення застосовуються відповідно до затверджених національним регулятором тарифів на дані послуги.

Отже, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, а саме послуг з централізованого опалення з дати укладення Договору.

З дати укладення Договору послуги з централізованого опалення надаються в повному обсязі.

За вказаний проміжок часу жодних письмових скарг або заяв про неналежне надання послуг від відповідача не надходило.

В порушення статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у період з листопада 2018 року по березень 2020 року включно відповідач не регулярно сплачував кошти за надані послуги, тому станом на 01 квітня 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 9 455, 42 гр., яка складається з:

-8 933,77, гр. - заборгованість за послуги з централізованого опалення;

-178,79 гр.- 3% річних;

-342, 86 гр. - інфляційні втрати.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 03 червня 2020 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.

05 жовтня 2020 року на адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, який направлявся відповідачу.

/ а. с. 64 /

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За ініціативою суду справа була призначена до розгляду з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач до суду неодноразово не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, конверт з повідомленням про виклик до суду на 11 січня 2021 року повернувся до суду без вручення за закінченням терміну зберігання.

Про причину неявки суд до відома не поставила.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання даної вимоги закону, на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено повідомлення про виклик відповідача до суду.

Повідомлення про розгляд справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України є належним повідомленням.

Крім того, повідомлення про вилик до суду направлялись на номер телефону відповідача, вказаний позивачем при зверненні до суду, підтвердження отримання містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що були вжиті всі визначені законом заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвалою суду від 03 червня 2020 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористалась, відзив на позовну заяву не подала.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього та враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач відповідно до укладеного 25 листопада 2013 року з ТОВ`ГРАНД ІНВЕСТ», як забудовником, договору є постачальником комунальних послуг в житловому комплексі по АДРЕСА_1 .

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку позивач з 1 липня 2016 року є управителем житлово-офісного комплексу.

12 січня 2015 року між сторонами був укладений Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відповідно до Тарифів на послуги з централізованого опалення, затверджених національним регулятором тарифів на дані послуги.

/ а.с.11 - 20 /

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" / в редакції Закону України №1875-IV від 24 червня 2004 року/ комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

За змістом ч. 3 ст. 16 Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Таким чином, відповідач була та є споживачами житлово-комунальних послуг.

Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п.1 ч.3 ст.20 Закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 08 жовтня 1992 року, встановлено, що власники та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1.1 Договору про забезпечення введення в експлуатацію, утримання, обслуговування комунальних послуг № 25/11 від 25 листопада 2013 року, укладеного між ТОВ «ГРАД ІНВЕСТ» та ТОВ «Управ-ДОМ» предметом Договору є забезпечення введення в постійну експлуатацію, постачання комунальних послуг, в тому числі експлуатації вбудованої котельні, утримання, технічне та санітарне обслуговування житлового фонду, нежитлових приміщень, інших споруд, прибудинкової території, внутрішньо будинкових інженерних мереж, поточного ремонту та надання інших послуг згідно з Законами України: «Про житлово-комунальні послуги», «Про водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», «Про теплопостачання», «Про постачання електричної енергії споживачам», Постановами Кабінету Міністрів України: №529 від 20.05.2009 року/ із змінами та доповненнями редакції від 03.09.2009 року / «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та №630 від 21.07.2005 року «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води, гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахункова вартість послуг по утриманню га обслуговуванню житлового комплексу визначається згідно кошторису (додаток №1 до даного Договору), що визначений за діючими нормами, цінами та тарифами, які використовуються при розрахунках за утримання та обслуговування житлового та нежитлового фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»/ в редакції на момент виникнення спірних правовідносин / учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону / в редакції Закону України

№ 2189-VIII від 09 листопада 2017 року / учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

З розрахунку позивача на момент звернення до суду вбачається, що заборгованість відповідача за надані житлово-комунальні послуги з листопада 2018 року до березня 2020 року становила 10 046, 15 гр.

Станом на 01 квітня 2020 року заборгованість становить 8 933, 77гр.

/ а.с. 5 - 8 /

Як зазначено вище, позивач є управителем будинку, а відповідач споживачем послуг.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з того, що відповідач нерегулярно вносила плату за надані житлово-комунальні послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З приведеного позивачем розрахунку, наданого до суду та перевіреного судом, вбачається, що розмір інфляційних втрат складає 342 86 гр. та 178 79 гр. річних.

/ а.с. 6 - 8 /

Розрахунку інфляційних втрат та річних, наданого позивачем, відповідач не спростовувала, своїх розрахунків не надала.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а розрахунок належних до сплати сум, доведеним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 2 102, 00 гр. судового збору, сплаченої позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст.15, 16, 202, 205, 322,525, 526, 625-629, 633, 639 ЦК України, Законом України «Про житлово - комунальні послуги», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , ІН НОМЕР_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю« УПРАВ-ДОМ» / 04201 м.Київ вул.П.Калнишевського, 7, офіс 994, ЄДРПОУ 36698591/ 8 933, 77 гр. заборгованості, 178, 79 гр. річних, 342, 86 гр. інфляційних втрат та 2 102. 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 17 лютого 2021 року.

Суддя: Л.А. Шереметьєва