Постанова № 94944809, 17.02.2021, Кам'янський районний суд Черкаської області

17.02.2021 Справа № 696/37/21

№ 3/696/41/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. Кам`янка

Суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Шкреба В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності № 2 (м. Кам`янка) відділу поліції № 2 ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою по АДРЕСА_1 , не працюючого

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

встановив :

10 січня 2021 року близько 11 год. 02 хв. гр. ОСОБА_1 по вул. Шевченка в с. Михайлівка Михайлівської ОТГ Черкаської області керував транспортним засобом «Верховина M501» з явними ознаками алкогольного сп`яніння, як то нерозбірлива мова, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп`яніння в присутності двох свідків відмовився, чим допустив порушення пункту 2.5 ПДР України.

В судові засідання від 08.02 та 17.02.2021 року ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце і час слухання справи. В протоколі про адміністративне правопорушення останній під підпис був сповіщений про те, що справа буде слухатись в суді, проте до суду він так не з`явився і розглядом справи не цікавився.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервалу часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, так як обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у свої рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Про поважні причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, а тому в силу того, що згідно частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ цієї категорії його участь не є обов`язковою, а тому суд вважав можливим проведення розгляду без його присутності.

За змістом статей 252 та 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як слідує з досліджених матеріалів відеозапису здійсненого працівниками поліції, ОСОБА_1 керував транспортним засобом на момент його зупинки, не заперечував факту керуванням ним, а отже являвся водієм в розумінні ПДР України, а таким чином на вимогу працівника поліції повинен був пройти медичний огляд на стан сп`яніння.

На відеозаписі вимова ОСОБА_1 схожа на характерні ознаки для особи, яка з високою імовірністю могла перебувати у стані алкогольного сп`яніння, а тому суд враховує, що у поліцейського було достатньо підстав підозрювати водія у вживанні алкогольних напоїв перед посадкою за кермо автомобіля, про характерні ознаки алкогольного сп`яніння ним зазначено у протоколі, акті огляду та направленні.

Також, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовився проходити медичний огляд на стан сп`яніння як на місці, так і в медичному закладі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відеофіксацією події підтверджено факти відмови водія в присутності двох свідків від проходження медичного огляду на місці та в медичному закладі. Письмові пояснення свідків підтверджують вказані обставини.

З огляду на вказане працівником поліції було дотримано процедуру документування відмови водія від проходження медичного огляду згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом МВС, Мінохорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Згідно частини 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає тільки у разі керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння або відмові від проходження від огляду на стан сп`яніння.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, оцінивши за власним переконанням докази, суд приходить до висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Факт протиправності дій ОСОБА_4 стверджується даними протоколу серії ДПР18 № 398015 від 10.01.2021 року, даними долученого відеозапису, актом огляду та направленням, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У в`язку з чим ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст..40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.

Оскільки ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, суд позбавлений права призначити йому стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, так як таке право у нього відсутнє.

Керуючись ст.ст. 33,40-1,130, 283-285 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ “Про судовий збір”,

постановив:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00(десять тисяч двісті) грн. ( Отримувач: ГУК у Черк. обл./Черкаська обл/21081300 р/р:UA918999980313030149000023001 МФО 899998 Код класифікації доходів бюджету 21081300 ЄДРПОУ 37930566, Банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу – адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у дохід Державної судової адміністрації України у дохід Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів:ГУК у Черк. Обл../тг м. Кам`ян/22030101, р/р UA 578999980313181206000023631, МФО 899998, код класифікації бюджету 22030101, ЄДРПОУ 37930566, банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу – Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050, пункт 5) судовий збір в сумі 454 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, захисником через Кам`янський районний суд до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В.В.Шкреба