Вирок № 94944557, 17.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/601/21

Справа № 643/10072/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А.М.,

за участю секретаря - Аніщенко Ю.В.

прокурора - Гладкіх Д.В.

захисника - адвоката Лой Ф.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12020220470001957 від 12.04.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працює без укладення трудового договору, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, -

в с т а н о в и в:

11 квітня 2020 року, близько 14:56 години, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить останньому, рухався по проїзній частині біля будинку 162 по вулиці Академіка Павлова, що у м. Харкові, та, через порушення ПДР України, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, а саме екіпажом «5051», у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , який згідно з наказом №680 о/с від 13.07.2018 перебуває на посаді командира роти №5 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, капітана поліції ОСОБА_3 , який згідно з наказом №680 о/с від 13.07.2018 перебуває на посаді інспектора роти №5 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП. та рядового поліції ОСОБА_4 , який згідно з наказом №746 о/с від 30.07.2018 перебував на посаді поліцейського роти №5 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП, які перебували того дня на чергуванні, та здійснювали несення служби на службовому транспортному засобі Національної поліції України - Toyota Prius, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Так, керований ОСОБА_1 транспортний засіб було зупинено через відсутність переднього реєстраційного номерного знаку у передбаченому для цього місці, тобто порушення п.30.2 ПДР України, що передбачає:

-На механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.

-Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Після зупинки вказаного транспортного засобу, в ході виконання інспектором роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_3., своїх повноважень, було виявлено відсутність у ОСОБА_1 чинного поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за відсутність якого, при керуванні транспортним засобом, ч.1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, про що було повідомлено ОСОБА_1 .

Після чого, ОСОБА_1 , діючи умисно, протиправно, бажаючи уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, діючи в особистих інтересах,

усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, коли поліцейські УПП в Харківській області ДПП виконували покладені на них посадові обов`язки, а саме здійснювали складання адміністративних матеріалів відносно останнього, ОСОБА_1 висловив пропозицію інспектору роти №5 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП капітану поліції ОСОБА_3 надати йому неправомірну вигоду в розмірі 500 (п`ятсот) гривень, за не фіксацію вчиненого ним адміністративного правопорушення, з метою уникнення в подальшому адміністративної відповідальності, на що ОСОБА_3 було відмовлено та попереджено ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, яка передбачена ст. 369 КК України.

Незважаючи на попередження з боку вказаного працівника патрульної поліції, ОСОБА_1 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, будучи раніше неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, тобто достовірно знаючи передбачений законом порядок сплати штрафу за адміністративні правопорушення, продовжив висловлювати наміри надати неправомірну вигоду вказаному працівнику поліції за вчинення ним, службовою особою, неправомірних дій з використанням свого службового становища, після чого, ігноруючи отриману відмову, з метою продовження реалізації свого злочинного умислу, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за вказані дії, поклав до верхнього бардачку передньої панелі службового транспортного засобу Національної поліції України - Toyota Prius, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у якому на передньому правому сидінні знаходився інспектор роти № 5 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_3 , грошові кошти в розмірі 500 гривень, тим самим вчинив активні дії, направлені на надання неправомірної вигоди та підтвердив свої наміри.

Інспектор роти №5 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що повідомлення та дії ОСОБА_1 очевидно свідчать про висловлення наміру та здійснення фактичних дій з метою надання неправомірної вигоди, керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_1 , доповів членам свого екіпажу про факт надання неправомірної вигоди, після чого командир роти №5 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2., доповів оператору «102» про вказані події, а поліцейський УПП в Харківській області ДПП рядовий поліції ОСОБА_4 склав мотивований рапорт.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом. Крім того, зазначив, що 11 квітня 2020 року вдень він, керуючи автомобілем по вулиці Академіка Павлова в м. Харкові, був зупинений працівниками поліції через відсутність переднього реєстраційного номерного знаку, однак номерний знак перебував в середині автомобіля. Крім того, було виявлено відсутність чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за що передбачена адміністративна відповідальність і про що йому було повідомлено працівниками поліції. З метою уникнути адміністративної відповідальності він запропонував поліцейському 500 грн., його попередили про відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди, однак він поклав у бардачок службового транспортного засобу 500 гривень.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція та надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує дії з використанням наданого їй службового становища.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки, які настали від його скоєння, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєного правопорушення, та данні про його особистість.

Кримінальне правопорушення, що вчинив обвинувачений, відповідно до ст.12 КК України віднесене до нетяжких злочинів.

Обвинувачений раніше не судимий, офіційно не працює, має постійне місце мешкання та задовільний матеріальний стан. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в межах, передбачених санкцією статті, за якою він засуджується.

Відповідно до ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Станом на 01.07.2020 року санкція ч.1 ст. 369 КК України передбачала наступне покарання: штраф від п`ятисот до семисот п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

При вирішенні даного питання судом також враховані зміни, внесені у КК України щодо санкції за ст. 369 КК України з 01.07.2020 року та суд зазначає, що в силу вимог ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Суд застосовує вимоги ст. 96-2 КК України щодо спеціальної конфіскації до речових доказів - грошових коштів у розмірі 500 грн., які є предметом вчинення кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речові докази - одна (1) купюра номіналом 500 гривень з серійним номером ХЄ 8613107, яка упакована в один паперовий конверт та зберігається в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вилучити у власність держави за спеціальної конфіскацією, скасувавши арешт, накладений ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2020 року.

Речові докази - диск «DVD-R» т.м. «Videx», серійний номер: 110119121517 09, з наявними документами, файлами та відеозаписами, завірені копії посадових інструкцій, витягів з наказів, журналу цільових інструктажів, розстановки сил та засобів роти № 5 по Московському району м. Харкова за 11.04.2020, копії складених адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12020220470001957.

Вирок може бути оскаржений через Московський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Прокурору, ОСОБА_1 копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Харченко А.М.